Українські реформи: магічні слова чи реальність

Українські реформи: магічні слова чи реальність

В Україні багато говорять про реформи і погоджуються з їх необхідністю, але складається враження, що не уточнюють, які саме реформи потрібні. Реформи ‒ це таке магічне слово в Україні. У американців кажуть: «Батьківщина і яблучний пиріг», ‒ ніхто не виступає проти батьківщини і яблучного пирога. Так само ніхто не виступає і проти реформ, але питання в тому, що саме робити. Ерік Райнерт, професор технологій управління і стратегій розвитку Талліннського технічного університету Естонії, голова міжнародного фонду The Other Canon Foundation, вважає, що Україна загубилася в нетрях 1990-х. Корисно подивитися, що відбувається в США і Європі, і змінити ситуацію.

Що стосується українського уряду, основні помилки в тому, що в Україні є люди ‒ прихильники лібертаріанства, проте вони ненавидять не тільки уряд, а й бізнес. Не замислюючись про необхідність збереження робочих місць і про те, що робітники на заводах повинні дійсно заробляти, щоб залишитися тут. Ось це проблема. Головна проблема ‒ нехтування виробничим сектором, і особливо обробною промисловістю.

Такі помилки, звичайно, ніколи не буває пізно виправити. Але чим довше чекати, тим складнішою буде ситуація. Тому очевидне рішення ‒ нова політика, спрямована не так на те, щоб говорити: «Наша промисловість така погана, давайте її кинемо», а на те, щоб усвідомлювати, що галузям необхідна реструктуризація й нові технології. Слід зосередитися на привнесенні нових технологій в українську промисловість, тому що в країні назріває дуже серйозна проблема. Якщо вона втратить свою обробну галузь, цілому поколінню молодих людей доведеться виїхати. Цього не можна допустити.

У чому політики провалилися, то це в забезпеченні зайнятості молодих людей. Необхідна економічна структура, яка б фактично створила робочі місця для молоді. Де працювати кваліфікованим молодим фахівцям, якщо Україна буде лише аграрною країною? Їм доведеться виїхати куди-небудь. Спостерігається сумна тенденція: основною експортною позицією країни стають добре освічені молоді люди, а це в корені неправильно.

Україні слід переосмислити свою стратегію, модернізувати ідеологію: «Ми повинні думати так, як Америка зараз, а не так, як Америка думала в 1990-х. Те ж саме з Європою». Зараз ще не пізно. Всі країни поступово змінюють свої підходи в цих питаннях ‒ поки не надто пізно, українська влада повинна змінити так само і свої.

Продовжуючи приділяти увагу виключно своєму виробничому сектору, Україна ризикує повторити долю Латвії, з якої виїхало 20% населення. Це істотна шкода: 20% населення тут ‒ це понад 8 млн осіб. Якщо вчинити правильно, розширити внутрішній ринок, всебічно сприяти зростанню зарплат, тоді можна чекати і процвітання, а молоді люди зможуть заробляти собі на життя в Україні ‒ без необхідності виїжджати за кордон.

Ситуація може розвиватися будь-яким шляхом. Образно кажучи, якщо вчасно змінити напрямок потоку, можна врятувати село від потопу. Якщо вчасно повернути економічний потік, можна врятувати країну від витоку населення. Питання серйозне і вельми актуальне.

джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі