Колектив сайту «Миротворець» хтось підставив, — журналістка

Колектив сайту «Миротворець» хтось підставив, — журналістка

ПО СИТУАЦІЇ З САЙТОМ «МИРОТВОРЕЦЬ»

1. Колектив сайту «Миротворець» хтось добряче підставив, підкинувши їм ідею опублікувати список журналістів, що були акредитовані у «ДНР». Бо через тиск на журналістів, реальний чи уявний, завжди піднімається дуже багато галасу з боку демократичної спільноти. Не здивуюся, якщо виявиться, що це росіяни руками західних і прозахідних правозахисників намагаються вивести з гри «Миротворець». Якщо, звичайно, заява про закриття з боку «Миротворця» не зроблена з метою спонукати суспільство переконати невдоволених у потрібності цього сайту.

2. Щодо «публікації персональних даних». Журналісти — публічні особи за замовчуванням, і не повинні обурюватись, що хтось виклав у загальний доступ їхні телефони і мейли. Цьому, навпаки, треба радіти. (Якщо, звичайно, ти журналіст, а не бойовик чи шпигун). А якщо якісь ідіоти будуть дзвонити і погрожувати — перепрошую, це плата за публічність і належність до професії.

Усі мої контакти, наприклад, вже казна-скільки років є у відкритому доступі на моїх ресурсах. І це при тому, що «нейтральним» і всім приємним журналістом я не була ніколи, а крайні два роки відклала журналістику і воюю проти «сепарів» зі зброєю в руках. «Вата» безліч разів викладала у мережу мої паспортні дані, включно з місцем проживання. І нічого, жива-здорова. А якщо хтось мені подзвонить і щось не те скаже — я забуду за це через півгодини. Так що, колеги, не беріть дурного в голови.

3. Якщо робота журналіста передбачає подорож на окуповану територію і роботу там з камерою в руках, то відсутність акредитації в рази збільшує його шанси опинитися у підвалі. А отримати її, судячи з усього, легко, якщо ти тільки не маєш репутації проукраїнського журналіста, а є нікому не відомою «знімальною групою такого-то телеканалу».

Тож давайте зробимо те, що давно пора зробити — закриємо доступ на окуповані території усім цивільним, в тому числі і журналістам. Дайош блокаду! Тоді українські журналісти не змушені будуть акредитовуватись у «ДНР», що справді до біса неетично. Але ще більш неетично пускати на окуповані території цивільних, ще й вести з цими територіями торгівлю — і вимагати, щоб туди не їздили українські журналісти або їздили без акредитації.

4. Маючи на руках список журналістів, які акредитовані у «ДНР», незле було б відмоніторити, що вони написали чи показали після повернення. І от тих із них, чиї матеріали виявляться ворожою пропагандою — з цими вже розбиратися.

автор: Олена Білозерська



загрузка...

Читайте також

Коментарі