Донарахування коштів за спожитий газ: як у НКРЕКП та Уряді переграли ситуацію?

Донарахування коштів за спожитий газ: як у НКРЕКП та Уряді переграли ситуацію?

НКРЕКП, розглянувши численні звернення побутових споживачів на дії постачальників природного газу, рекомендує  утриматися від незаконних дій, пов’язаних із виставленням побутовим споживачам рахунків, в яких вказуються донарахування обсягів спожитого природного газу минулих періодів у зв’язку зі скасуванням постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 237.

Як вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський, цю новину, беззаперечно, можна і треба сприймати як те, що Уряд стоїть на захисті населення від свавіль монополістів. Разом з тим ця ситуація породжує негативний індикатор щодо дієвості судової влади – індикатор, який важливий у першу чергу для іноземних інвесторів, прихід яких очікується з початком приватизації.

Так, 28 січня Ухвалою Вищого адміністративного суду України Постанову № 237 було  визнано незаконною, не чинною та зобов’язано відшкодувати постачальникам збитки.

Проте, на думку НКРЕКП, перерахунок вартості природного газу у період дії скасованої Постанови № 237 та виставлення додаткових рахунків (подвійної оплати) є незаконним та призведе до порушення прав побутових споживачів природного газу, зростання соціальної напруги у суспільстві.

Цю ж тактику підтримав і міністр палива та енергетики, який стверджує: «що стосується того періоду з травня 2015 року до 1 лютого 2016 року, то за цей період облгази не мають права нараховувати домогосподарствам додаткову вартість газу. Це більше 3 мільйонів домогосподарств, яким сьогодні нараховується від 500 до 1500 гривень. Якщо в них є претензії – нехай пред’являють їх Кабінету Міністрів, будемо розбиратися».

Підтримав його і Прем’єр-міністр Володимир Гройсман: «Я би порадив облгазам не газувати по відношенню до українців. Тому що уряду буде дуже адекватно на ці питання реагувати. Я просив би “Нафтогаз” – ви проведіть із ними роботу, спільно з Мінпаливенерго, щоб включали розум, коли розпочинають там якісь дорахування робити, бо ми їм донарахуємо».

«Населення не приймало Постанову, яку було скасовано, це рішення прийняв Кабмін із порушенням процедури. Відповідно, населення в принципі не повинне нести будь-якої відповідальності, в силу відсутності причинно-наслідкового зв’язку. Незаконність Постанови встановлено на рівні всіх існуючих судових інстанцій в Україні. Однак Кабмін-реформаторів перебуває поза межами правового поля, і рішення суду для нього не обов’язкове для виконання. А тепер поставте себе на місце інвестора, який розумітиме, що може з аналогічною проблемою зіткнутися в Україні і в питаннях управління та захисту власних інвестицій. Чи додають такі дії впевненості міжнародним компаніям щодо дієвості судового захисту в Україні? Очевидно, що ні», – коментує Вігірінський.

«Це в жодному разі не є закликом компенсовувати постачальникам начебто завдані їм втрати за рахунок скасованої постанови. Це приклад того, що те чи інше явище, той чи інший вчинок,  крізь призму дотримання принципів верховенства права в українських реаліях розглядаються дуже по-різному», – резюмує він.

Нагадаємо, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2015 № 237 «Про внесення змін до норм споживання природного газу населенням у разі відсутності газових лічильників» було внесено зміни до норм споживання та встановлено, що з 06.05.2015 норма споживання природного газу на 1 людину на місяць становила, зокрема:

3 м3за наявності плити газової та централізованого гарячого водопостачання;
4,5 м3за наявності плити газової у разі відсутності централізованого гарячого водопостачання та газового водонагрівача;
9 м3за наявності плити газової та водонагрівача.



загрузка...

Читайте також

Коментарі