«Азов» порушив закон про декомунізацію — активіст

«Азов» порушив закон про декомунізацію — активіст

9 травня цього року у Черкасах та інших містах України мали місце «незначні інциденти», як їх називає прес-служба МВС, з політичним підґрунтям. В той же час слід прямо казати про хуліганські дії, що виправдовувались виконанням «Закону про декомунізацію», хоча цьому закону суперечили. 

Таку думку висловив активіст Соціального руху, юрист Вітлій Дудін.

— Червоні прапори та георгіївські стрічки не заборонені законом про декомунізацію, як про це заявляли активісти ЦК «Азов». Більше того, закон передбачає винятки, пов’язані з Другою світовою війною. Тим не менше, саме згадані символи стали причиною бійки у Черкасаха та відкриття кримінального провадження за статтею 436-1 КК України – використання забороненої символіки (хоча поліція визнає лише «спробу»), — зазначає юрист.

В той же час .за його словами, закон дає вичерпну характеристику «символіки комуністичного тоталітарного режиму»: це атрибутика, в яких відтворюється поєднання серпа та молота (ч.4 ст.1 Закону).

— Заборона не поширюється на використання символіки на оригіналах бойових знамен (ч.3 ст.4 Закону). Отже, поліція повинна сперш розібратись, чи була це заборонена символіка і яка суспільна шкода спричинена, а не одразу вносити факт до єдиного реєстру досудових розслідувань. Як заявила представниця Черкаської міськради Лілія Маліщук прапор належав ветеранським організаціям: «Це прапор нашої 41-ї дивізії», — підкреслює Дудін.

На думку активіста, поліція вважала тоталітарною символікою ту, яку вважали такою представники правих сил, зокрема, ВО «Свобода» і ЦК «Азов».

— Це суперечить статті 10 Закону «Про Національну поліцію» у частині політичної нейтральності: 1) Співробітники поліції забезпечують захист прав та свобод людини незалежно від політичних переконань; 2) Поліція у своїй діяльності є незалежною від рішень, заяв чи позицій політичних партій та громадських об’єднань, — каже юрист.

Він наголошує, що націоналістичні організації не є формуваннями з охорони громадського порядку, проте вирішували, як проходитиме урочистий захід і чи пройде він взагалі.

— Таким чином, у цьому вбачається самоуправство (стаття 186 КУпАП), а при доведенні фактів фізичного насильства – навіть незаконне перешкоджання проведенню зборів (стаття 340 КК України). Поліція не забезпечила рівного ставлення до учасників різних заходів і не затримувала провокаторів з боку націоналістів,  — каже експерт.

За його словами, інцидент загострює увагу на питанні нез’ясованості статусу «азовців»:інколи ультраправі іменуються як «бійці» «Цивільного» корпусу «Азов» або громадські активісти. Міністр Арсен Аваков сам нещодавно визнав, що «Азов» вийшов за межі військового формування і став «національним рухом». При цьому на сайтах головних управлінь Нацполіції не приховується, що «Азов» залучається до патрулювань. Який орган влади делегував їм повноваження здійснювати контроль за мирними зібраннями?

Також юрист вказує на повідомленні на сайті Харківської правозахисної групи про те, що інцидент може обернутися програною справою України у Євросуді, що дискредитує нас як демократичну державу.

— Закон про декомунізацію став причиною необґрунтованого втручання у сферу свобод та виправданням для провокацій, тому він має бути скасований, — вважає активіст.

Читайте також: За червоний прапор на параді у Черкасах завели справу



загрузка...

Читайте також

Коментарі