Вісім законів, які з подачі МВФ змінять українську економіку

Вісім законів, які з подачі МВФ змінять українську економіку

Перший віце-прем’єр-міністр та керівник МЕРТ Степан Кубів озвучив перелік законопроектів, які має прийняти парламент до кінця травня. В іншому випадку, Україна може забути про нові транші від МВФ та міжнародних фінансових донорів, що негативно позначиться на відновленні економіки, пише Новое время.

Виступаючи перед депутатами на погоджувальній раді міністр Економрозвитку зазначив, що задля утримання макроекономічної стабільності та забезпечення ефективних реформ, Україна має продовжувати співпрацювати із Міжнародним Валютним Фондом, Світовим Банком, ЄБРР та іноземними партнерами, котрі допомагають відновити фінансові резерви.

‘‘Ще раз наголосив би – від нас усіх чекають злагоджених і відповідальних дій, спрямованих на подолання кризи і забезпечення економічного росту. Від усього Кабінету Міністрів України прошу Верховну Раду України цього пленарного тижня розглянути та ухвалити надзвичайно важливі урядові ініціативи’’, – підкреслим міністр МЕРТ.

Як повідомило джерело НВ в Адміністрації президента України на правах анонімності, останні кілька днів представників депутатських фракцій неодноразово всаджували за стіл переговорів, аби донести критичність питання провести перелічені законопроекти.

Справа у тому, що місія МВФ протягом 10-18 травня поточного року працюватиме у Києві. За цей час, в рамках другого перегляду програми розширеного фінансування EFF, делегати мають побачити результати злагодженої і ціленаправленої роботи Ради і Кабміну.

Читайте також: Перестарались: МВФ не вимагав настільки «ринкових» тарифів

‘‘На це [прийняття перелічених проектів законів] підв’язані $1,7 млрд від МВФ і гарантії уряду США на $1 млрд. Тому потрібно щоб усі сіли і дуже швидко домовилися між собою’’, – розповідає співрозмовник НВ із АП, на правах анонімності.

За його словами, місія МВФ чітко заявила, що не має наміру переглядати свої вимоги до української сторони – новий склад Кабміну має відзвітувати про пророблену роботу і підтвердити наміри виконувати взяті на себе раніше зобов’язазання. Тобто про перегляд укладених раніше домовленостей не йдеться.

Проте на думку члена комітету ВРУ з питань Євроінтеграції, депутата від УДАРу Оксани Юринець, тут можуть виникнути питання. Комітет ВРУ з питань оподаткування ‘‘став у позу’’. Цю ж інформацію підтверджує і співрозмовник НВ в адміністрації президента.

‘‘Комітет Южаніної’’ намагається зустрітися із представниками місії МВФ, щоб довести свої аргументи щодо податкової політики, які різняться із тими, які на сьогодні пропонує МВФ. ‘‘Депутати із податкового комітету вважають, що за дискусії, вони зможуть наполягти на прийняті більш прийнятних [для України податкових змін], і не приймати безапеляційно усі вимоги МВФ’’, – каже Юринець.

Як приклад такої ‘‘перемоги’’ парламентарів і урядовців вона наводить відмову МВФ від задуму зобов’язати Україну підняти пенсійний вік для чоловіків до 63 років.

Законопроект №4510. У відповідності до вимог МВФ, вносяться зміни у діючий закон Про центральні органи виконавчої влади. Законопроект розширює можливість призначити більшу кількість заступників голови ДФС, ніж передбачено зараз. Як зазначено в Законі, керівник центрального органу виконавчої влади може мати не більше двох заступників, які призначаються КМУ, правки дозволяють уряду збільшити їх на невизначену законом кількість, у разі необхідності.

Законопроектом №4515 передбачене внесення змін до Податкового кодексу в питаннях оптимізації територіальних органів державної фіскальної служби. Згідно рекомендацій місії МВФ, прописані правки мають створити умови для полегшення оскарження рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб на місцях та у центральному апараті. Скарги на рішення контролюючих податкових органів повинні будуть подаватися до центрального органу виконавчої влади, а не у територіальні представництва. Скарги на посадовців у центральному органі – безпосередньо голові ДФС. А митниці, у свою чергу, від початку і до кінця підпорядковуються центральному органу ДФС, втрачаючи свою юридичну незалежність.

Законопроект №4516 вносить змін до Податкового кодексу в частині мінімізації впливу на адміністрування надходжень до бюджету. А саме, тут місія МВФ ‘‘рекомендує’’ удосконалити роботу органів ДФС, зменшити кількість узгоджувальних процедур в роботі служби, скоротити процедури адміністративного оскарження рішень контролюючих органів. Так, наприклад, за ДФС закріплюють функцію формування державної фінансової політики, а функцію її реалізації передають територіальним представництвам. Контролюючі органи на місцях не матимуть права формувати умови, вимоги форми чи розміри стягнень.

№4503 – щодо забезпечення умов функціонування ринку природного газу. Зазначений законопроект вносить зміни до цілої низки діючих законів. Наприклад, у законі Про природні монополії передбачено можливість застосовування Нацкомісію з регулювання енергетики та комунальних послуг допустять до ринку природного газу. У законі Про забезпечення комерційного обліку природного газу при встановленні лічильників газу для приготування їжі до 01.04.2017 передбачене встановлення конкурентного середовища щодо виконавців робіт із встановлення лічильників, посилення санкцій за невстановлення лічильників відповідальними суб’єктами і т.д.

Законопроект №4525 виключає із переліку об’єктів державної власності, що не підлягають приватизації підприємства паливно-енергетичного комплексу, та дають змогу їх корпоратизувати. Зокрема, виключаються із переліку ‘‘стратегічних’’ держпідприємства Укренергоналадкавимірювання (м. Київ) та Дніпровибухпром (м. Вишгород), філії держпідприємства Науково-дослідного інституту енергетики (м. Запоріжжя) та інститут Укрдіпрогазоочистка.

Метою законопроекту №4536 Про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації є забезпечення умов ринкового використання майна підприємств сільськогосподарської та транспортної галузей. Проект закону пропонує виключити 374 об’єкта сільськогосподарської галузі. Також пропонується виключити 17 об’єктів транспортної галузі. Із них наразі 116 об’єктів вже ліквідовано, а ще 78 – реорганізовано. І законопроектом передбачено зупинення провадження у справах про банкрутство зазначених підприємств, а також запроваджується мораторію на порушення провадження у справах про їх банкрутство протягом трьох років.

Проект закону №4591 про установу бізнес-омбудсмена, яка фактично діє із травня 2015 року, лише ‘‘узаконює’’ Меморандум від 12 травня 2014 року, укладеного між Україною та ЄБРР і бізнес-асоціаціями, щодо підтримання української антикорупційної ініціативи. Необхідність створення офісу бізнес-омбудсмена направлена на підвищення прозорості діяльності органів державної влади і суб’єктів господарювання.

Законопроектом №4594 про перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації мова йде виключно щодо статусу та правової форми Української залізниці. Зокрема, на законодавчому рівні Кабмін намагається унеможливити виведення з-під державної власності акцій УЗ. Унеможливлення корпоратизації Укрзалізниці, на думку укладників законопроекту, забезпечить економічну безпеку і захистить інтереси держави.

Друга, третя і десята хвилі

Більшість із запропонованих першочергових законопроектів направлені, як каже Юринець, на реформування податкової системи, яка висмоктує із підприємництва останні соки. І, одночасно, необхідне створення такого правового поля, яке забезпечить добровільну сплату високих об’ємів податкових надходжень за рахунок збільшених доходів.

Решта ж законопроектів направленні на подолання корупції, чи, точніше, виправлення помилок 20-річної давнини, які призвели до зростання корупції та неефективного використання державних коштів — а саме привазацію держпідприємств.

В цілому ж, для прийняття МВФ позитивного рішенням, українській стороні треба прийняти 19 законопроектів. ‘‘Один уже проголосований і знаходиться на підписі у президента, чотири проголосовані у першому читанні парламентом’’, – розповідає джерело з АП.

Більшість із 14 законопроектів, які мають бути проголосовані до кінця травня поточного року, вже фактично знаходилися на розгляді профільних комітетів, але були відправлені на повторне внесення. Два законопроекти відкликані. Це саме ті, які в компетенції Комітету з питань податкової політики, і стосуються питання податкової і митниці і об’єднання їхніх баз даних, і потребують доопрацювання.

Ще 12 законопроектів потребують повторного внесення через зміну складу уряду. Згідно українського законодавства, у випадку зміни складу Кабінету міністрів, подані і непроголосовані у першому читанні законопроекти мають пройти повторну бюрократичну процедуру узгодження усіх ланок влади.

Подібна ситуація склалася і з законопроектами, які вимагає комісіє по ЄС – вони вимагають для імплементації усіх угод прийняття п’яти законопроектів, три із яких вимагають повторного внесення. Від цього залежить виділення Україні ще €705 млн.

А до кінця 2016 року український парламент має прийняти ще 129 законопроектів, які стосуються таких питань, як виділення наступного траншу в $1,7 млрд МВФ, макрофінансової допомоги фінорганізацій, імплементації угоди з ЄС, допомога уряду США, та щодо візової лібералізації між ЄС та Україною.



загрузка...

Читайте також

Коментарі