У Берліні спробують вивести «Мінськ-2″ з глухого кута

У Берліні спробують вивести «Мінськ-2″ з глухого кута

Мінські угоди невиконані. Тим часом Україна опинилася в цуґцванґу. У центрі зусиль дипломатів — вибори на окупованій частині Донбасу. DW зібрала факти про стан справ перед зустріччю в Берліні.

Зустрічі в так званому «нормандському форматі», схоже, стали однією з небагатьох констант у міжнародних зусиллях вивести мирний процес щодо конфлікту на Донбасі з глухого кута. Міністри закордонних справ Німеччини, Франції, Росії та України знову зберуться для консультацій у середу, 11 травня, в Берліні. Головних тем буде дві: питання безпеки, тобто дотримання перемир’я, і ​​»умови для проведення місцевих виборів», повідомили DW в німецькому МЗС.

Після попередньої зустрічі на початку березня в Парижі глава відомства Франк-Вальтер Штайнмаєр не приховував свого розчарування. «Я не задоволений тим, як Київ і Москва ведуть переговори», — сказав федеральний міністр закордонних справ. Перш за все, в питанні політичного врегулювання «не було прогресу», — нарікав соціал-демократ два місяці тому.

ОБСЄ: ситуація погіршується

Минуло більше року відколи 12 лютого 2015 року в білоруській столиці Україна й проросійські сепаратисти з Донецька і Луганська погодили «комплекс заходів», що складається з 13 пунктів. Документ отримав неофіційну назву «Мінськ-2″, оскільки перше перемир’я протрималося лише кілька місяців.

Сьогоднішні підсумки виглядають так: масштабні бойові дії не ведуться, але повного перемир’я немає. У дні напередодні зустрічі в Берліні стріляли менше, але, за повідомленнями з Києва, українські солдати продовжували гинути. На окремих ділянках, наприклад, біля колишнього Донецького аеропорту, ситуація така, «немов Мінськ-2″ — порожній папірець. Ситуація погіршилася, констатував у квітні Олександр Хуг з Організації з безпеки і співробітництва в Європі (ОБСЄ). Обидві сторони порушують «Мінськ-2″, сказав заступник голови спеціальної моніторингової місії ОБСЄ на східній Україні.

Не виконано більшість пунктів угоди: відвід важких озброєнь не завершений, обмін полоненими пробуксовує, амністія для сепаратистів змушує себе чекати. Спостерігачі ОБСЄ не мають повного доступу на території сепаратистів, а відновлення українського контролю над кордоном з Росією зараз здається неможливим. Безпосередні переговори Києва і Донецька в рамках Мінської контактної групи стоять на місці.

Зміни до Конституції як головна проблема Києва

Центральним пунктом політичного врегулювання, згідно з «Мінськом-2″, вважаються реформа української Конституції і наступні місцеві вибори на територіях, контрольованих сепаратистами. Ця реформа покликана дати цим районам фактичну автономію, забезпечивши сепаратистам вплив на призначення в органах правосуддя і легітимізувавши «народну міліцію». Крім того, Україна взяла на себе зобов’язання фінансувати сепаратистські території, чого вона досі не робить.

Реформа конституції — це, мабуть, головна проблема Києва. Голосування в першому читанні наприкінці серпня 2015 року було затьмарено протестами і загибеллю правоохоронців під стінами Верховної Ради . Ухвалення в другому читанні давно повинно було відбутися, щоб реформа набула чинності до кінця 2015 року. Однак воно було відкладено на невизначений термін. Оглядачі в Києві пояснюють це відсутністю необхідної більшості з 300 голосів в парламенті.

На тлі цього Захід, очевидно, посилює тиск на обидві сторони, але перш за все на Київ. У центрі переговорів на різному рівні — місцеві вибори у самопроголошених «ЛНР» і «ДНР» Наприкінці квітня до України завітала уповноважена з питань Європи в Держдепартаменті США Вікторія Нуланд. Американський дипломат нібито назвала Києву конкретні дати, про що повідомило «Дзеркало тижня». Так, Україні нібито пропонується до кінця травня прийняти спеціальний закон про вибори в окремих районах Донбасу, щоб до кінця серпня ці вибори відбулися. Але Київ спростував цю інформацію. «Конкретні терміни» не обговорювалися, заявили в адміністрації президента Петра Порошенка.

Дилема Порошенка

США ще кілька місяців тому дали чітко зрозуміти, що Україна повинна виконувати свою частину мінських угод і в тому випадку, якщо Росія не виконує свою. Коли через кілька тижнів до Києва приїде глава Держдепартаменту Джон Керрі, він, схоже, повторить цю формулу.

Тим часом Порошенко потрапляє в цуґцванґ і опиняється перед дилемою: якщо президент буде продовжувати затягувати прийняття спеціального закону про вибори на території сепаратистів, він ризикує розчарувати своїх партнерів на Заході. При цьому Україна потребує їх фінансової допомоги. Крім того, деякі українські оглядачі вважають, що подальше зволікання з української сторони може призвести до поступового зняття західних економічних санкцій проти Росії. Київ хоче не допустити цього. Якщо ж Порошенко поступиться тиску, це вдарить по його іміджу, що і без того похитнувся. Нарешті, прийняття спецзакону про вибори українським парламентом теж не гарантовано.

Досі Україна висувала умови проведення виборів на непідконтрольних територіях Донбасу, серед яких — повне припинення вогню і повна свобода пересування для спостерігачів ОБСЄ. ОБСЄ на цих виборах повинна зіграти центральну роль — не тільки як спостерігач, але і як гарант безпеки. Як ця місія повинна виглядати, поки неясно, і, напевно, стане темою обговорення на зустрічі глав МЗС у Берліні. Сепаратисти недавно перенесли свої місцеві вибори на 24 липня. Але ця дата — не остаточна, заявив глава самопроголошеної «Донецької народної республіки» Олександр Захарченко.

источник: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі