Війна з людей витягує найгірше — військові фотографи

Війна з людей витягує найгірше — військові фотографи

У спецпроекті до Дня пам’яті жертв Другої світової війни і примирення знані фотографи-документалісти Віктор Маущенко, Олександр Глядєлов, Вікторія Івлєва та Роман Пилипей розповіли про свій досвід воєнної фотографії.

Дискусія відбулася 8 травня на Hromadske.tv в рамках спецпроекту журналістки Катерини Сергацкової.

У центрі розмови опинилася особистість фотографа, страждання людей як видовище і відповідальність за опубліковані кадри.

— Війна — це місце, де люди вбивають один одного і вважають, що мають на це право, — переконаний фотограф-документаліст Олександр Глядєлов.

— Ми зробили антивоєнний зошит (спецвипуск журналу «5,6», присвячений війні на Донбасі, — ред.), який демонструє, що війна беззмістовна. Ми знаємо, що досі тривають пошуки політичних вирішень війни на Донбасі. Ми передивилися велику кількість фотографій і те, що ми бачили, — це страшно. Жаху додавав той факт, що у цьому конфлікті переважно воювали батько з сином, брат з братом, родичі. Те, що я побачив, виходило за усі межі. Це колосальна жорстокість, — розповів керівник Київської школи фотографії Віктор Марущенко.

— Я знімала війну тільки трохи у Слов’янську, і це переважно було пов’язано зі стражданнями мирних жителів. Це мене найбільше хвилює на війні. Війна з людей витягує найгірше і моделює негативні ситуації, прибирає будь-які кордони. Можна робити все, незалежно від того переможець ти чи переможений: вбивати, ґвалтувати дітей, мародерствувати. Це сьома війна у моєму житті і всюди ти бачиш одне й те саме: страждаючих слабких, — ділиться досвідом Вікторія Івлєва (Росія).

— Чому весь час перемагають знімки про страждання на World Press Photo? Треба визнати: людям подобається насильство. Це як потворна людина, яка на вулиці привертає погляд. Ти розумієш, що не повинен цього робити, пригнічуєш у собі, але щось змушує дивитися і згадувати, — пояснила феномен документації насильства Івлєва.



загрузка...

Читайте також

Коментарі