Наслідки підвищення тарифів: інфляція може сягнути 20 %

Наслідки підвищення тарифів: інфляція може сягнути 20 %

Підвищення тарифів позначиться не лише на гаманцях населення, а й матиме значні наслідки для процесу бюджетування та прогнозного рівня інфляції.

На це вказує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

«Бюджет України витрачає колосальні гроші на виплати субсидій населенню, і з підвищенням тарифів ця сума тільки збільшуватиметься. За  прогнозами  МВФ, у 2017 році субсидії складатимуть 10% від державного бюджету, і їх сума може сягнути 80 млрд грн. У цьому році було передбачено 35 млрд грн, але сума розраховувалася, виходячи з принципів приведення ціни до 75 % імпортного паритету вартості природного газу на міжнародних ринках, а не 100%, як це відбулося зараз», – пояснює фахівець.

У Мінсоцполітики вже заявляють, що «кількість субсидіантів після підняття ціни на газ може зрости на 50%». Якщо врахувати, що в минулому опалювальному сезоні субсидії отримували 5,5 млн домогосподарств,  тепер їх кількість може сягнути 8 млн, або 24 млн українців».

За прогнозом «Публічного аудиту», враховуючи теперішнє підвищення тарифів, потрібно шукати додатково суму щонайменше в 15 млрд грн, на яку необхідно збільшити видатки бюджету, вже починаючи з травня 2016 року, а це – чергові зміни до Закону України «Про Державний бюджет», які необхідно провести через парламент.

При цьому бюджетний дефіцит протягом року не повинен перевищити межу в 3,7% ВВП, а ріст реального ВВП не прогнозується вище 1 %. Тобто, за рахунок реального росту економіки коштів у бюджет більше не поступить – як наслідок, виникає питання щодо компенсаторів додаткових витрат.

Уряду вже зараз, як вказує фахівець, необхідно шукати адекватні компенсатори. За розрахунками Мінфіну, надходження в загальний фонд держбюджету за рахунок підвищення тарифів стануть більшими на 6,7 млрд грн. Ця цифра включає зростання надходжень ренти при видобутку газу на 3,8 млрд грн, податку на прибуток підприємств – на 1,2 млрд грн, збільшення надходження ПДВ – на 2,1 млрд грн, і падіння надходжень податку на доходи фізосіб через заплановане скасування оподаткування пенсій на 400 млн грн.

«Проблема в тому, що навіть у розрахунку в 6,7 млрд грн надходжень є базова похибка. Прогнозується, що заможні українці зможуть платити за природний газ. На це розраховував і Яценюк, тобто на сьогодні багаті теж нібито платять, але чому ж тоді, за даними «Нафтогазу», зростає заборгованість споживачів перед постачальниками? Динаміка зростання заборгованості населення за останні два роки демонструє, що або ж заможні не платять, або ж вони не належать до цієї категорії, просто не можуть оформити субсидій у силу невідповідності критеріям», – пояснює Вігірінський.

Тому, за його словами, розраховувати, що зростання бюджетних надходжень відбудеться від ПДВ, податку на прибуток підприємств, не допускаючи при цьому зниження рівня оплат, є надто самонадіяним.

Крім того, при збереженні рівня реального ВВП підвищення тарифів, беззаперечно вплине й на прогнозований рівень інфляції.

«На сьогодні зрозуміло, що 12 % залишилися в минулому. Неспроста Прем’єр-міністр України відразу з підняттям тарифів заговорив про підвищення рівня мінімальної заробітної плати інших мінімальних соціальних стандартів на 6 % у травні та 10 % у грудні. Виходячи з того, що прогнозований рівень інфляції, до прийняття рішення Урядом, був 12 % +/-3%, індексування планувалось на рівні 12 % протягом року, то, ймовірно, зважаючи на ситуацію від зворотного, при запланованих тепер 16 % індексуванні мінімальних соціальних стандартів, інфляція становитиме 16%, +/-3%, а в українських реаліях очікуйте на кінець року 20% у кращому випадку. А це вже перегляд планових показників розвитку економіки, облікової ставки НБУ та зміни до програми співпраці з МВФ», – пояснює експерт.

Інший аспект, як вказує спеціаліст «Публічного аудиту», стосується емісії. Адже, щоб оплатити більшу ціну, потрібна більша кількість грошових коштів. Проте на сьогодні ми маємо зростання реального ВВП на 1 %, а фактично – нуль. Тоді за рахунок яких коштів відбудеться підвищення соціальних стандартів, і за рахунок яких коштів оплачувати нові тарифи?

«Мабуть, влада не вигадає нічого кращого, ніж запустити емісію. це будуть «порожні» гроші, не забезпечені конкретними товарами, роботами чи послугами, а отже, тимчасове укріплення гривні є не більше, ніж впливом зменшення попиту на міжбанку з боку імпортерів, зростання цін на сталь та політикою на передсвятковий період, коли населення вимушене заглядати до власних збережень та продавати валюту», – вважають у «Публічному аудиті».

Великі сподівання у частині компенсаторів бюджетних витрат, як можна побачити з коментарів В. Гройсмана, покладаються на реформування митниці. За словами міністра фінансів О. Данилюка, «Уряд США разом із Мінфіном продовжать реалізацію дворічної програми фінансування консалтингових послуг для реформування української митниці, розпочату попереднім міністром Наталією Яресько. У рамках цієї програми США нададуть 4 млн доларів для залучення міжнародних радників, які допоможуть впровадити на українських митницях сервіс високої світової якості»,– написав він за результатами зустрічі з послом США Джеффрі Пайеттом.

«Не хочеться вірити в гірше, але дворічна програма не передбачає матеріалізацію її реалізації вже сьогодні та знову потребує рішень парламенту щодо розділення функцій фіскальної та митної служб, порядку митного оформлення тощо», – говорить Вігірінський.

Таким чином, рішення про підвищення тарифів тільки на перший погляд стосується питання виключно споживачів – насправді воно матиме доволі глибинні наслідки, і чи зможе верхівка владна з ними впоратись зараз багато в чому залежатиме від парламенту, який голосуванням за «Закон Луценка» не продемонстрував віри та впевненості в тому, що урядові законопроекти та ініціативи будуть легкою прогулянкою та проголосованими безапеляційно.

На сьогодні картина дійсно виглядає, як картковий будиночок, який тримається більше на домовленостях та політичних іграх, ніж на патріотичних прагненнях розбудовувати Україну



загрузка...

Читайте також

Коментарі