Ветерани конфлікту на Сході України: у пошуках роботи

Нова хвиля демобілізації загострила проблему працевлаштування колишніх учасників бойових дій на Донбасі. Ветерани не витримують конкуренції на ринку праці, та й роботодавці до них не завжди прихильні.

Колишній боєць 24-ої механізованої бригади, 34-річний львів'янин Іван Заставний прослужив на Донеччині рік. Місяць з нього провів у полоні бойовиків на Луганщині. Потім були місяці лікування та реабілітації, і майже рік чоловік очікував на статус учасника бойових дій.

Зараз ветеран конфлікту на Сході України є одним із восьми хлопців, які працюють у реабілітаційно-виробничому центрі "Патріот". Хлопці самотужки нарізають та фасують туалетний папір, а ще власноруч виготовляють свічки з натурального бджолиного воску, які здебільшого продають українській діаспорі за кордоном. "Те, що я роблю, наразі мене влаштовує, - каже у розмові з DW Заставний. - На зарплату не скаржуся, ще би збут трохи розширити, а так - непогано. Більшість моїх побратимів і того не мають. Одні п'ють безпробудно, живуть на допомогу по безробіттю, інші - не можуть влаштуватися".

Ветеран зізнається, що про роботу думав не одразу, бо психологічно період після повернення є надважким. "Уже після лікування друзі мені сказали, що є волонтери, які допомагають знайти роботу. Так я опинився тут", - переповідає свою історію Заставний.

Роботу знайти нелегко

У реабілітаційному центрі ветерани працюють позмінно, розповідає його керівник-волонтер Руслан Швагуляк, проводячи оглядову екскурсію виробництвом. "Тут верстати, тут імпровізована кухня, тут кімната для тих, кому нікуди подітися, бо дружина покинула, і такі є. А тут майстерня свічок. Хлопці власноруч різьблять свічки з натурального бджолиного воску та меду", - каже Швагуляк.

З роботою для демобілізованих дуже складно, додає активіст. "До мене щодня надзвонюють бійці, які шукають роботу, але за останній рік вдалося працевлаштувати не більше сорока осіб. Половину з них один підприємець взяв на пилораму, інші пішли на будівництво, але не всі можуть фізично працювати після пережитого", - пояснює Швагуляк.

Бійці здебільшого готові до будь-якої роботи, каже волонтер, але роботодавці неохоче беруть колишніх учасників бойових дій. "Хтось боїться, що хлопці попрацюють і підуть знову на фронт, хтось відмовляється, мотивуючи нестабільним психічним станом бійців. Оголошення пишуть: "візьмемо на роботу", але то все слова, реальність цілком інша", - обурюється Швагуляк.

Активіст каже, що має можливість працевлаштувати з півсотні ветеранів і готовий це зробити, створивши аграрно-фермерське господарство, але жодного сприяння з боку влади немає. "Нам нічого не треба, тільки кілька гектарів землі в оренду. У нас налагоджені чудові волонтерські зв'язки з діаспорою, є спонсори, які готові допомогти з обладнанням, теплицями й іншим. Але всі лише на словах помагають, а як доходить до діла - землі нема", - каже Швагуляк.

Ветерани живуть на допомогу по безробіттю

З працевлаштуванням ветеранів усе справді не просто, зауважує в коментарі DW директор Львівського обласного центру зайнятості Василь Барилюк. Від 2015 року і станом на 20 квітня 2016 року до центрів зайнятості на Львівщині звернулися 1784 колишні учасники бойових дій. З них працевлаштовано приблизно 300 осіб (17 відсотків), ще близько 200 - проходять курси перекваліфікації. 106 осіб за сприяння центру зайнятості започаткували власний бізнес.

Велика проблема - це маленька зарплата, яку пропонують працедавці. Розмір допомоги по безробіттю для ветеранів у середньому становить 3500-3600 гривень, тоді як некваліфікованим робітникам пропонують зарплату 1800 гривень, наводить приклад Барилюк. "Тож хлопці доволі довго перебувають на обліку, а коли розмір виплат пропорційно зменшується, ми їх працевлаштовуємо. За цей час ветерани можуть підвищувати свою кваліфікацію, проходять тренінги, реабілітаційні курси", - пояснює керівник центру зайнятості.

Особливо активно працевлаштовують колишніх учасників бойових дій іноземні інвестори, які мають виробництво на Львівщині. Барилюк наводить приклади японської компанії Fujikura та українсько-німецького підприємства Bader Ukraine. Найгірша ж ситуація склалася з виплатами на започаткування власного бізнесу. З другого кварталу цього року грошей на це немає. Коштів бракує навіть на щомісячні виплати по безробіттю, каже керівник центру зайнятості Барилюк.

З роботодавцями треба працювати

Щоб покращити ситуацію з працевлаштуванням ветеранів, треба працювати з роботодавцями, переконана координаторка проекту "Воїну-гідну працю" громадської організації "Центр зайнятості вільних людей" Оксана Воропай. У кожного працедавця свої побоювання, каже вона. Однією з причин відмов є нестійкий психологічний стан ветеранів. "Є роботодавці, які категорично проти працевлаштування учасників бойових дій. Але для тих, хто таки бере ветеранів, ми влаштовуємо тренінги з особливостей адаптації в колективі. Ми переконуємо наших партнерів, що робітник-ветеран - це людина, яка є чітким виконавцем поставлених завдань", - пояснює Воропай.

Через складну економічну ситуацію і величезну конкуренцію на ринку праці знайти роботу для демобілізованого нелегко, погоджується координаторка. "До нас приходять і такі ветерани, які ще ніколи не працювали. Ми шукаємо вакансії, ми допомагаємо складати резюме, готуємо до співбесіди. Надаємо різнобічну допомогу учасникам бойових дій та їхнім родинам", - каже Воропай. Через переоцінку життєвих цінностей хлопці, які звертаються за допомогою, здебільшого прагнуть змінити свій фах, стати більш потрібними людям. Відтак популярними серед колишніх воїнів є такі професії, як психолог, реабілітолог, юрист і навіть масажист.

джерело: dw.com

Рекомендуємо прочитати

Дослідження показало, що більшість великих українських компаній перебувають в офшорах

Більшість великих приватних компаній використовують офшори....

Це може бути цікавим

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Силы АТО потерпели потери на Донбассе

Боевики в течение суток (23 апреля) 18 раз обстреляли позиции украинских военных....