В Україні є демократія, але бракує боротьби з корупцією

В Україні є демократія, але бракує боротьби з корупцією

Україна може похвалитися активним громадянським суспільством, проте провалює боротьбу з корупцією. Про це йдеться у присвяченому Україні розділі доповіді Freedom House «Країни перехідного періоду-2016″.

Україна лідирує серед пострадянських і навіть центральноєвропейських країн за такими показниками як активність громадянського суспільства, свобода преси та вільні вибори. Про це йдеться у доповіді «Країни перехідного періоду-2016″, яку 28 квітня презентували в Києві українське представництво правозахисної організації Freedom House та Міжнародний фонд «Відродження».

Водночас Україна відстає від західних сусідів за реформами системи юстиції та боротьби з корупцією. «Це щось на кшталт національної шизофренії», — такий висновок з показників України робить директор проекту Freedom House «Країни перехідного періоду-2016″ Нейт Шенккан. На його думку, розвиток демократії в Україні хоча й повільно, але прогресує, незважаючи на економічну кризу та агресію Росії.

На думку Шенккана, ситуація в державі залишається складною. Нестабільність посилюють зовнішні чинники, пов’язані із «кризою диктатур в Євразії та кризою демократії в Європі». Він застеріг українців від надмірних сподівань на Європейський Союз і закликав робити реформи «не заради зближення з Євросоюзом, а задля блага самої України».

Співавторка доповіді по Україні, виконавча директорка Офісу зв’язку українських аналітичних центрів у Брюсселі Олена Пристайко зазначила, що на відміну від країн колишнього радянського блоку, які вже стали членами Євросоюзу і НАТО, Україна вступила у перехідну фазу пострадянського розвитку. «Але на тлі процесів деградації демократії у деяких центральноєвропейських країнах, де посилюється націоналізм і йде наступ на свободу преси, в Україні є внутрішні сили, які штовхають її вперед. Україна набуває унікального досвіду, якого не мали інші пострадянські країни», — сказала Пристайко.

Виклики для України

Україна зараз має відповісти на три виклики: впровадження реформ, війна на Донбасі та захист своїх громадян за кордоном та на тимчасово окупованих територіях. Так вважає координаторка громадської ініціативи «Євромайдан SOS» Олександра Матвійчук. Але після подій на Майдані не відбулося перезавантаження панівної системи і зміни владних еліт, зазначила вона. «Тому наші реформи виглядають, як зміна внутрішніх процедур всередині корпорації і встановлення нової підзвітності, а не як зміна практики і перехід до якісних підходів», — пояснює Матвійчук.

Як приклад вона навела реформу прокуратури та судової системи, де європейська традиція самоврядності надається нереформованому та неоновленому низовому складу прокурорів та суддів. У результаті за такої імітації реформ навіть найкращий європейський досвід дискредитується і не працює. «Це те саме, що посадити пальму взимку в Києві, і дивуватися, чого вона не росте», — сказала правозахисниця.

Система чинить опір

Давати у таких умовах прогнози щодо подолання в Україні корупції та реформи судової системи нелегко. Як пояснив співавтор доповіді, науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко, в української корупції є три рівні: корупція можновладців вищого рівня, спротив тих, хто працює в корумпованих секторах державного управління та бізнесу, а також недостатня нетерпимість суспільства до низової корупції.

На прикладі реформування патрульної поліції він показав, як завдяки їй (попри всі недоліки) вдалося вирішити проблему корупції на дорогах. «Інші сегменти системи — прокуратура, суди, держапарат — бачать, що якщо і далі йти шляхом повної заміни кадрів, це становитиме для них реальну загрозу. Тому ми бачимо шалений опір реформам на середньому рівні», — сказав Сушко.

Тиск на мас-медіа

Висновки авторів доповіді про те, що в Україні висока активність громадянського суспільства і є відносна свобода виборів, не викликали дискусій серед учасників презентації. А от твердження про свободу преси деякі журналісти намагалися поставити під сумнів, згадавши про факти тиску на мас-медіа та недавній випадок із забороною на роботу в Україні телеведучому Савіку Шустеру.

Автори доповіді визнали, що цей випадок є новим способом обмеження діяльності журналістів. Але, як зазначив Сушко, популярні журналісти мають більше шансів захистити свої права, ніж їхні колеги. «Тому в нашій доповіді ми концентруємося більше на випадках утисків на регіональному рівні, що є більш широким показником якості процесів. Торік, наприклад, ми відзначали велику кількість випадків побиття журналістів», — зазначив Сушко.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі