Рада дозволила приватизовувати житло в гуртожитках, але залишила громадянам ряд проблем

Верховна Рада дозволила теперішнім мешканцям гуртожитків, які через відсутність власного житла на законних підставах проживають у них більше 5 років, стати законними власниками житлової площі після передачі гуртожитків у власність об'єднаних територіальних громад. За відповідний законопроект №1076 проголосувало 252 депутати. «Публічний аудит» вказує, з якими проблемами на практиці доведеться зіткнутися потенційним власникам через лазівки в Законі. Отже, аби отримати означене житло у власність, законодавці передбачили такі критерії: мешканці гуртожитків не повинні мати власного житла, у них є невикористане право на безоплатну приватизацію державного житлового фонду, вони працюють або працювали на підприємстві, яке надало їм право проживати в гуртожитку, а також проживають у ньому щонайменше протягом п’яти років. Усе це – сукупність вимог, і якщо особа не підпадає принаймні під одну з них, автоматично позбавляється права претендувати на приватизацію житлової площі. «Тож, цілком очікувано, що на практиці постане питання, як виселити тих незахищених осіб, які проживають у гуртожитку, але не підпадають під поняття тих, хто може претендувати на приватизацію», – зазначає Гольдарб. Законні мешканці отримають право на приватизацію після передачі гуртожитків у власність відповідної територіальної громади. Якщо з державними гуртожитками все зрозуміло – теоретично вони повинні передаватися органам місцевого самоврядування без ускладнень (і далі, відповідно, приватизуватися суб’єктами, які мають на це законне право), то з гуртожитками, що належать підприємствам чи організаціям, може виникнути чимало конфліктних ситуацій. Передача у власність територіальних громад гуртожитків, що включені до статутних капіталів товариств, відбуватиметься як на добровільних умовах, так і в судовому порядку. Законодавець передбачив і можливість часткової або повної компенсації власникам таких гуртожитків із боку органів місцевого самоврядування. «Тому картина виглядатиме приблизно так: органи місцевого самоврядування запропонують власникам передати гуртожитки безкоштовно й на добровільній основі та, очікувано, отримають відмову, адже власники мають право претендувати на матеріальну компенсацію. Тож, далі – роки судових розглядів та виконання рішень суддів», – вказує фахівець.
«Причому, сумбур ситуації полягає й у тому, що сума компенсації має розраховуватися на підставі ще не розробленої методики Кабінету Міністрів (її в кращому випадку погодять, у гіршому –цей процес затягнуть на довгі місяці) і сплачена з місцевого бюджету. Крім того, розуміючи, що найближчим часом ні в місцевому, ні в державному бюджетах «живих» коштів для такої компенсації не буде, законодавець допустив можливість розрахунку векселями або майном», – додає він. Важливо, що питання про те, хто оплачуватиме компенсацію, визначено у властивий законодавцю завуальований спосіб: «видатки, пов’язані з передачею гуртожитків у власність територіальних громад здійснюються за рахунок передбачених на це відповідно до Загальнодержавної цільової програми коштів державного та місцевих бюджетів, а також інших коштів, не заборонених законом. Тобто, усіма та одночасно ніким», – зауважує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський. Рішення про передачу гуртожитків у власність територіальних громад прийматимуть відповідні органи управління власників гуртожитків або суд за позовом місцевої ради. Так, останні зможуть звернутися до суду з позовом про: примусову передачу гуртожитків у випадку відмови власника гуртожитку добровільно здійснити передачу; визначення розміру відшкодування власнику гуртожитку за передачу гуртожитку на частково компенсаційній або на повній компенсаційній основі, але в меншому розмірі, ніж той, на якому наполягає власник. ​Тож, як резюмує Вігірінський, хоча місцевим радам і надано можливість ініціювати судовий розгляд про передачу гуртожитків у власність територіальної громади, на практиці судам доведеться зіткнутися з тим, що на момент, коли спливав термін позовної давності, за справами цієї категорії, відповідна норма в цивільному кодексі була відсутня. Закон же зворотної сили в цьому випадку не має.

Рекомендуємо прочитати

Двое подростков перерезали ребенку горло за компьютер

Двое парней ради компьютера и мобильного телефона жертвы едва не убили школьника....

Це може бути цікавим

"Файне місто": Музика вільних людей

Поблизу Тернополя на території іподрому пройшов 5-ий ювілейний фестиваль "Файне Місто" 2017....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Ученые научились делать еду из электричества

Финские исследователи разработали способ производства продуктов питания из электричества, что может помочь побороть голод в мире....