Приватбанк створив схему кредитування поза зоною нагляду НБУ

Приватбанк створив схему кредитування поза зоною нагляду НБУ

Нацбанк констатує, що українські фінансові регулятори не встигають за світовими тенденціями на ринку кредитування. У результаті, кредитно-фінансові установи працюють поза правовим полем, а споживачі фінпослуг ризикують ніколи не повернути свої вклади, пише НВ.

Майже два місяці знадобилося Національному банку України, щоб помітити незаконність нової кредитної послуги найбільшого в країні банку – Приватбанк.

Мова йде про так зване P2P (рeer-to-рeer) кредитування, за умовами якого на онлайн-платформі посередника пул вкладників позичає кошти фізособам чи фізособам-підприємцям на їхні потреби. У світовій практиці такі операції відбуваються в обхід банків, чи кредитних спілок. Проте не в Україні.

Приватбанк запустив свій проект у перші дні березня цього року. За його умовами, вкладники банку, які хочуть отримати більший дохід від депозитів, можуть направити їх на P2P кредитування. Дохідність за такими вкладами, як зазначено на сайті платформи kub.pb.ua, на 5 відсоткових пункти вища за середню ставку по ринку – тобто 25% проти 20% річних, відповідно. За рік користування таким кредитом позичальник має сплачувати майже 35% на рік від суми кредиту. Різницю, майже 10%, банк забирає собі у якості винагороди за пошук клієнтів, оцінку ризиків, страхування і колекшн.

Як зазначив НБУ в офіційному зверненні, ‘‘деякі банки почали використовувати інструмент P2P кредитування… водночас, P2P кредитування не підпадає під дію закону «Про банки і банківську діяльність» та не регулюється ні Національним банком, ні іншими регуляторами фінансового ринку’’. Станом на перше квітня, ‘‘пропонуючи вищу дохідність у середньому +5% річних від базових ставок за вкладами’’, банкам вдалося залучити вже 1,5 млрд грн. У тому числі приріст у березні 2016 року склав 0,6 млрд грн, повідомляють в регуляторі.

Згідно інформації на порталі kub.pb.ua, за два місяці Приватбанку вдалося знайти інвесторів на 117 проектів, а загальний об’єм зібраних коштів склав 12,8 млн грн. Із цих даних виходить, що не лише Приватбанк пропонує послуги P2P. Ким є решта гравців на цьому ринку в НБУ інформацію не розкривають. Як зазначила заступник голови НБУ Катерина Рожкова наразі на українському фінансовому ринку ‘‘буває таке, що ці проекти маскуються під звичайні банківські продукти’’.

У Нацкомісії з регулювання ринку фінансових (не банківських) послуг на це питання офіційно ще не відреагували. ‘‘Нацкомфінпослуг може реагувати, коли є офіційні звернення, документи тощо’’, – прокоментував член Нацкомфінпослуг Денис Ястреб.

Де сховалася небезпека

Онлайн-сервіси із взаємного кредитування фізичних осіб набули широкого розвитку у світі, та набирають обертів в Україні. Яскравим прикладом може слугувати майданчик від Kickstarter, на якому стартапи збирають кошти від фізосіб на фінансування бізнес-проектів. На сьогодні, за даними НБУ, світовий обсяг такого кредитування оцінюється у $64 млрд. А до 2020 року, за оцінками аналітиків MorganStanley, вже може досягти $300 млрд.

Проте в Україні, де культура інвестування населенням ще не сформувалася, клієнти банків, які направляють свої кошти на фінансування бізнесу чи споживчих покупок, не завжди розуміють, що вони виступають не вкладниками, а інвесторами. А отже беруть на себе усі ризики, якщо позичальники не зможуть повернути ці кошти. Ні банки, як посередники, ні держава в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відповідальності за втрати не несуть. У випадку із Приватбанком лише пропонується страхування суми позики, на предмет неплатоспроможності позичальника.

‘‘Я впевнена, що далеко не всі люди, які вклали гроші по такій схемі, розуміють, що вони не мають гарантій від держави чи банку. Добре, якщо з банком нічого поганого не станеться, але у іншому випадку це може стати соціальною проблемою: вкладники будуть казати, що їх ввели в оману’’, – розмірковує Тамара Савощенко, голова правління Укрсоцбанку.

Окрім того, як зазначають в НБУ, на сьогодні P2P кредитування не відображається у бухгалтерській звітності банків. До того ж існують ризики, що банки таким чином можуть направляти кошти на фінансування пов’язаних із фінустановою одним власником підприємств. Плюс кредитні ризики позичальників за такими угодами визначаються політикою банку та не регулюються НБУ.

Проте НБУ наразі не бачить необхідності накладати мораторій на такі операції, принаймні поки »їх об’єми не такі значні». До того ж, за словами Рожкової, громадськість уже попередили, що вони мають бути обережними, стаючи учасниками таких видів діяльності.

‘‘З іншого боку ми ж сьогодні говоримо про те, як розвивати бізнес, як відновити кредитування бізнесу, тому обмежень вже досить, – пояснює реакцію регулятора Рожкова. – P2P кредитування не нове на світовому фінансовому ринку, і такі операції є нормою. Питання в ризиках, їх оцінці, у прозорості прийняття рішень, у прозорості і розумінні вкладників суті цих операцій. У нас це питання ні законодавчо, ні нормативно не врегульовано. Тому наразі ми маємо об’єднати зусилля і розробити нормативні [і законодавчі акти] для того, щоб ці операції були законними’’.

Наразі цю схему кредитування з натяжкою можна класифікувати чи як ‘‘купівля товарів у групах’’, коли люди складають кошти, а потім оформлюють їх як кредит, чи як інструмент подібний до тих, яким оперують кредитні спілки. Якщо, за словами Ястреба, P2P кредитування підпаде під ознаки зазначених фінпослуг, то банки повинні будуть »підтягнути» їх, щоб останні відповідали закону. ‘‘Якщо різниця є, то необхідно буде ці правовідносини описувати на законодавчому рівні окремо’’, – каже він.



загрузка...

Читайте також

Коментарі