Китай — ризики для глобальної економіки

Китай — ризики для глобальної економіки

З початку року сировинні ринки зростають швидкими темпами. Для багатьох стало дивно, що зростання продовжилося і в другому кварталі. Про це у своєму блозі на НВ пише член виконавчого комітету Української спілки фінансових аналітиків Віталій Шапран. 

Сюрпризи з нафтою по $40 за барель і сталевим прокатом по $400 за тонну приємні для всіх ринків, що розвиваються, і вже очевидно, що в 2016 році вони будуть жити довго і щасливо, якщо цей щасливий сценарій не зіпсує Китай.

Під наглядом «старших» братів

Початок року для КНР був недобрим. МВФ скоротив прогнози зростання китайського ВВП. Кроку МВФ передував галас в американській і британській пресі, що влада КНР рахує ВВП не за загальноприйнятою методикою. Нагадаю, що юань восени 2016 року офіційно поповнить перелік світових резервних валют, і здається, що члени елітного фінансового клубу валют зустріли новачка холодним душем.

Проте, уряд КНР продовжував наполягати на правильності своїх прогнозів, і на початку квітня МВФ поступився. На думку Фонду, ВВП КНР у 2016 році зросте на 6,5%, а у 2017 — на 6,2%, при інфляції в 1,8% і 2% відповідно. Фонд часто помиляється у своїх прогнозах, однак цього разу від нього чекали не точність прогнозу, а «політичного визнання», що для ринків, які розвиваються, 2016 рік буде не таким проблемним, як прогнозували раніше.

Думаю, що решта країн-емітентів світових резервних валют, визнаних МВФ, не в захваті від цієї ситуації з КНР. Перегріта економіка КНР потребує повільного охолодження, а ось її масштаби вже досягли такого рівня, що ці потреби не можна ігнорувати. У 2015 році номінальний ВВП Китаю досяг $11,38 трлн., а ВВП за купівельною спроможністю — $19,51 трлн. За ВВП, розрахованому за купівельною спроможністю, Китай обігнав ЄС на $330 млрд. і Сполучені Штати — на $1,54 трлн.

А тим часом в Китаї

Ринкова економіка КНР під керівництвом комуністичної партії залишається дуже і дуже специфічною. Економічний ефект від бебі-буму вже минув, минає ефект і від швидкої урбанізації населення. Частка держсектора в економіці КНР становить майже 50%. Це породжує ряд класичних проблем, одна з яких — як правильно стимулювати зростання економіки КНР.

Народний банк Китаю періодично підкидає на ринок ліквідність. Остання ін’єкція була зроблена в розмірі $80 млрд. у квітні 2016 року. Аналіз подробиць дій НБК вказує на те, що Банк прагнув обрати процедуру, згідно з якою вливання на ринок відбувається за найнижчою з можливих ставок. Таким чином, 260 млрд. юанів влили в банківську систему через механізм зворотного РЕПО під 2,25%, при тому, що ключова ставка НБК становила 4,35%.

Весь 2015 рік, крім м’якої політики НБК, в КНР прагнули підтримати і падіння фондового ринку. Уряд виділяв значні обсяги коштів на скуповування акцій. Але такі інтервенції дуже швидко закінчилися арештами і розстрілами корупціонерів серед інвестбанкірів і держчиновників. У банках також є проблема корупції, яка половинить позитивний ефект від лікування економіки ліквідністю.

Перші скандали вже трапилися — первістком став муніципальний Bank of Liuzhou. Так, наприкінці 2014 року з’ясувалося, що раніше банк видав величезний кредит на 32,8 млрд. юанів ($4,9 млрд, що на той момент складало 40% активів банку), забезпечений підробленими документами. Наступними в списку опинилися дев’ятий за активами China Citic Bank і третій за величиною Agricultural Bank of China. Поки китайська економіка зростає, корупцію в банківському секторі простіше приховувати, але ось охолодження економіки після 2017 року може розкрити небувалі проблеми. Зараз, за різними оцінками, від 10 до 25% кредитів, виданих китайськими банками, так чи інакше пов’язані з корупційними схемами, а значить, потенційно можуть бути проблемними.

Китаєзалежність

Зараз в Україні все добре. Ціни на сталевий прокат і залізорудну сировину закінчили період чергового зростання. Але потрібно враховувати, що КНР за виробництвом сталі посідала у 2015 році перше місце в світі і на неї припадало 49,5% світового виробництва. З таким обсягом виробництва Китай міг диктувати свою політику на ринку сталевого прокату, що він і робив.

Однак на початку 2016 року Китай оголосив про початок довгострокової програми зі скорочення виробничих потужностей в металургії на 100-150 млн. тонн сталі на рік, а також виділив на металургію і вугільну галузь приблизно $15 млрд. (переважно на допомогу робітникам, які змінюють спеціальність). Але вже в квітні 2016 з’ясувалося, що якщо скоротити потужності так, як було заплановано, то китайським банкам доведеться списати металургам приблизно $1,5 млрд., і це за найскромнішими оцінками.

З огляду на підйом у металургії, який ми зараз спостерігаємо не тільки в чорноморському, але і в азійському регіоні, уряд Китаю може зупинити плани щодо виведення виробничих потужностей з експлуатації. Це охолодить як ринок прокату, так і ЗРС. При цьому Україна цілком може опинитися в ситуації, коли всі сировинні ринки будуть зростати, а саме сталевий прокат і ЗРС, перебуваючи під впливом політики КНР, будуть рости не так, як хотілося б, або навіть стагнувати.

Зауважу, що крім розв’язання питання про проблемні кредити металургам, уряд КНР зараз чіпляється за будь-яку можливість позитивно вплинути на економіку. Тож вітчизняним металургам не варто очікувати ослаблення конкуренції з виробниками з КНР. З іншого боку, система ухвалення рішень та їх скасування в КНР досить інертна, тому перегляду плану зі скорочення потужностей можна очікувати не раніше липня-серпня 2016 року. Поки ж ситуація на цьому сегменті глобального ринку хороша для наших експортерів.



загрузка...

Читайте також

Коментарі