На війні немає місця для журналістики

На війні немає місця для журналістики

«На війні» — це не тільки на фронті чи на передовій, це й під час війни.
Це, якщо що, відповідь тим, хто не втомлюється питати, чому я воюю, а не пишу-знімаю.

Насправді, звичайно, і пишу, і знімаю. Встигаю якось. Нещодавно записала тривале відеоінтерв’ю з людиною, яка дуже багато пережила. Сьогодні, оскільки тренування з незалежних від мене причин скасувалося, сіла монтувати це відео. І зрозуміла, що ой. Що на війні журналістиці місця таки немає.

Герой майбутнього відеосюжету (який, насправді, на невеличкий документальний фільм тягне, але фільм я, мабуть, не витягну зараз) каже те, що думає, в тому числі багато критикує нашу сторону. Критика у нього буває необ’єктивна, викликана незнанням або спотвореною інформацією (ці моменти я викидаю без вагань і без жалю), а буває й цілком об’єктивна, яку варто було б залишити — бо своїх іноді треба хльостати мокрим рушником по пиках, щоб виправлялися.
Та й сумління журналіста каже, що не можна цензурувати негативні моменти, якщо вони правдиві.

Але виявляється, що не тільки можна, а треба. Стискаючи зуби, через «не можу» — треба. Інакше вороги використають негатив для своєї пропаганди. З усього великого матеріалу вони залишать тільки його, ще й видеруть з контексту, від чого повністю поміняється зміст. У мене вже так бувало, і не раз. При цьому їм абсолютно пофіг, що десь в Інтернеті є повний матеріал, доступний для кожного, і кожен, подивившись його, зможе переконатися, що вони брешуть і пересмикують факти. Їм це пофіг, бо вони працюють на свою аудиторію, а їхня аудиторія на наші ресурси просто не ходить. Іноді під викривленим матеріалом вороги навіть можуть самі розмістити посилання на першоджерело — бо чудово знають, що на це посилання натиснуть одиниці, які погоди не зроблять.

І виходить, що я, якщо не повикидаю отой негатив — безкоштовно попрацюю на ворога.

Навряд чи хтось сперечатиметься, що для перемоги над зовнішнім ворогом треба передусім навести порядок у себе. «Чтоб избавить от мусора дом свой, надо сор из него выносить» (с). Але в умовах зовнішньої загрози виносити сміття з хати — це… самі розумієте.
Замкнене коло виходить.
Єдиний розумний вихід, який бачу у даних умовах — казати тільки правду, але не всю.

До речі, цей пост вата, скоріше за все, теж використає для своєї пропаганди. Чекаємо перепостів під заголовком «Белозерская призналась, что врет».

автор: Олена Білозерська



загрузка...

Читайте також

Коментарі