План Гройсмана має базуватись на коаліційній угоді — голова КВУ

План Гройсмана має базуватись на коаліційній угоді — голова КВУ

14 квітня Верховна Рада проголосувала за новий уряд на чолі з Володимиром Гройсманом. За тиждень на першому публічному засіданні Кабміну прем’єр дав завдання протягом 30 днів напрацювати план дій по реформам. Будучи спікером Гройсман заявляв про оновлення коаліційної угоди для «об’єднання навколо конкретних рішень». Її у листопаді листопаді 2014 року затвердили представники п’ятьох політичних партій. Серед підписантів — «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт», Радикальна партія Олега Ляшка, «Батьківщина» і «Самопоміч». Задекларували низку положень — від розслідування злочинів проти Майдану, судової і виборчої реформи до скасування депутатської недоторканності. З того часу пройшло два роки, однак багато чого досі не виконано.

Коментар щодо такої ситуації дав виданню Gazeta.ua директор Комітету виборців Олексій Кошель.

Хто має відповідати за невиконання угоди?

— Всі підписанти, не тільки БПП і «Народний фронт». Учасники коаліції йшли на вибори зі своїми програмами. Цей масив обіцянок вилився у коаліційну угоду. І там є підписи Березюка, Тимошенко і Ляшка. Загалом угода виконана на 37%.

Чому такий низький рівень виконання?

— Одна із проблем — вкрай мала ефективність роботи Ради. Наприклад, комітети завантажені «законодавчим спамом». Парламент цього скликання побив антирекорд — на сьогодні нардепи зареєстрували вже понад 6 200 проектів законів і постанов. Виходить, що парламент має працювати сім днів на тиждень у 24 годинному режимі. Бо це все прийняти просто не вдасться. Через це Рада втрачає ефективність своєї роботи.

Чого ще не зробили підписанти?

— Серед невиконаних обіцянок — судова реформа і незавершена з децентралізації. Інший ключовий момент — виборча реформа. Бо це не лише зміна правил гри на виборах. Зараз відбувається жорсткий опір її проведенню. Є законопроекти, які підтримали європейські партнери, експертне середовище, громадськість. Йдеться про перехід від змішаної до пропорційної моделі. Це унеможливить політичну корупцію і купівлю голосів. Зараз маємо ситуацію, коли можемо повторити криворізький або чернігівський сценарій в масштабі всієї України. І достатньо 60-80 мільйонів доларів, щоб механізми підкупу запустити по всіх 225 округах. Найбільші «гаманці країни» можуть скупити половину місць у парламенті. Тому перехід на пропорційну модель — це політична смерть для певних сил у парламенті.

Які виклики стоять перед парламентом зараз?

— Завдання для Парубія — завершити реформи парламенту та підвищити дисципліну. Щоб не працювали два дні на тиждень по дві години до і після обіду. Треба внести зміни до регламенту — можливість голосувати більшістю від присутніх на засіданні, коли не йдеться про закони нацбезпеки або кодекси. Зменшити кількість парламентських комітетів, які мають дорівнювати кількості міністерств. Проводити онлайн-трансляції їх засідань.

У Адміністрації президента підготували пропозиції плану дій для Кабміну. І про оновлення коаліційної угоди вже не говорять.

— Борис Ложкін замість прем’єр-міністра озвучив доручення президента і його канцелярії. Це не властива функція для глави адміністрації. Гройсману буде досить складно працювати. Спочатку його намагалися обставити «потрібними» людьми, пізніше — аномально великою кількістю віце-прем’єрів. Намагаючись сформувати «блокуючий пакет» в Кабміні.

Влада намагається виходити за межі своїх повноважень і отримувати максимальний контроль. Підлеглі Порошенка роблять йому «ведмежу послугу». У президента досить великий фронт робіт — перемога у війні різними методами. Суспільство не обирало президента, який в ручному режимі керуватиме урядом, парламентом і Генпрокуратурою.

Тим більше, коли приходить новий уряд, оновлена команда. Потрібно дати як мінімум 100 днів чи півроку щоб вони реалізували свої ініціативи. А не диктувати в такому ультимативному порядку.

План уряду мав бути погоджений із коаліціантами і прописаний в угоді?

— Гройсман свого часу заявляв, що його програмою дій буде коаліційна угода. І подібні заяви відповідають європейській практиці. Бо там парламент і уряд мають або однакові плани дій або повністю ідентичні. Реформи не будуть ефективні, коли уряд матиме свій план, парламент свій, а президент — третій. Залишається оптимізм, що з’явиться «місток» між Кабміном і Радою. Зараз дуже важливо щоб між ними відновилась система роботи.

Можемо мати претензії до коаліційної угоди, але це реалістичний документ. Під якими стоять підписи і тих, хто зараз перебуває в опозиції. Вони мали б підтримувати ті положення, які декларували на виборах.

Читайте також: Гройсман: Коаліція сьогодні складається з 230 народних депутатів



загрузка...

Читайте також

Коментарі