Помічниця Яроша розповіла про амбіції вбитого розвідника Правого Сектору

ПРО "ХІЛЬДУ" - СТОВІДСОТКОВОГО ПОЛІТВ'ЯЗНЯ І ПРО ТЕ, ЯК "ЛІСНИКУ" ПРОПОНУВАЛИ ОЧОЛИТИ ПРАВИЙ СЕКТОР

18 квітня 2016 р. Київський апеляційний суд передбачувано відмовив Ользі Шевельовій ("справа Лісника") у зміні запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою.

Нагадаю, що росіянку Ольгу (позивний Хільда) підозрюють у членстві в терористичній групі, очолюваній Олегом Мужчилем (Лісником), плануванні терактів і зберіганні незаконних предметів (ст.263).

Повне відео з суду: https://www.youtube.com/watch?v=5iL0E8Wdn-4 09:08 - 28:32 - промова адвоката Сергія Тимощука 28:33 - 41:35 - промова Ольги Шевельової 41:38 - 46:04 - промова прокурора 46:05 - 52:15 - поки суд у нарадчій кімнаті, присутні спілкуються з Ольгою 52:20 - 53:27 - оголошення результативної частини судового рішення

Позиція Шевельової, яку вона відстоює з перших хвилин затримання і досі: група спецпризначення "Базальт", очолювана Лісником, була розвідгрупою, що діяла під кураторством ГУР України, а зовсім не терористичним угрупуванням. Версія слідства - Лісник привіз Шевельову і її співучасника Павла П'ятакова з Донбасу у Київ і зняв їм квартиру, щоб вони готувалися до терактів. Версія Шевельової - з Донбасу і Лісника, і їх з П'ятаковим привезли, зняли квартиру, давали гроші і тестували на поліграфі ГУРівці.

За час, що минув з попереднього виступу Ольги Шевельової на суді (https://www.youtube.com/watch?v=1mlhhLTgJ9c), у справі відбулися дві важливі події.

По-перше, сторона захисту домоглася допиту тих ГУРівців, і вони підтвердили, що Шевельова казала правду. Свої дії стосовно групи Лісника вони пояснили тим, що таким чином придивлялися до них і вирішували, чи підходить ця група для співпраці.

По-друге, адвокат Сергій Тимощук добився медичного обстеження Ольги на предмет травм, отриманих при затриманні ("альфівці" били її ногами) і отримав підтвердження, що у неї зламані два ребра. Тепер він готує заяву про злочин.

Пояснюючи необхідність тримання Шевельової під вартою, слідство, звичайно, послалося на те, що вона нібито може втекти до Росії. Cьогодні і адвокат, і Ольга вчергове спростували безглуздість цього припущення - адже людині, що воювала за Україну, ще й у складі "Правого сектора", в Росії не жити. Адвокат навіть приніс довідку про те, що "ПС" в Росії заборонений як екстремістська організація.

Ольга також наголосила на численних порушеннях закону, які мали місце щодо неї. Зокрема, як виявилось, її з П'ятаковим ті ГУРівці поселили у квартирі, де була встановлена прослуховуюча апаратура. Причому у рішенні суду про встановлення цієї прослушки фігурували прізвища не Шевельової чи П'ятакова, а зовсім іншого, невідомого чоловіка, який, вочевидь, мешкав у цій квартирі раніше. Ольга наголосила, що спостереження за її особистим життям без відповідного рішення суду є порушенням закону.

Суддя, вислухавши Шевельову, поставив їй лише два питання - як вона потрапила в Україну ("Я перейшла нелегально кордон через поліські болота") і чи знала Олега Мужчиля ("Так, він був моїм командиром").

Окремо слід сказати про прокурора. Маючи великий досвід відвідування "політичних" судів, я звикла, що прокурори на них завжди - молоденькі слащаві хлопчики в акуратних новеньких костюмчиках. Від себе, своїми словами вони нічого не кажуть, лише завчено повторюють шаблонні нісенітниці слідства. Замість них можна було б вмикати магнітофонний запис - причому на всіх судах той самий. Цей прокурор зовсім інший. Не юний, розмовляє сам і явно любить свою справу. Абсолютно не дратується, посміхаючись, пікірується з Шевельовою, яка теж посміхається і підначує його. Враження неприємні - через явну нерівність їхнього становища.

Так ось, цей прокурор сказав, що Ольга, звичайно, не втече ні до Росії, ні до "ЛНР" чи "ДНР". Вона, якщо звільнити її з-під варти, оскільки вже має чималенький бойовий досвід, поїде на схід і буде там воювати за Україну у складі одного з добробатів. Одразу після його виступу судді пішли до нарадчої кімнати, а присутні у залі почали кепкувати на тему того, що "ворог України" (на думку обвинувачення) Шевельова поїде (на думку обвинувачення) воювати за Україну.

Ну, і про саму Ольгу, звісно. Я ще не бачила, щоб хтось на суді так тримався. Вона гарно виглядає (гарніша, ніж була на базі, де ми познайомились), розмовляє ввічливо, часто посміхається, повністю володіє собою, не виглядає ні засмученою, ні нещасною - взагалі не виглядає жертвою. У клітці тримається, як за кафедрою. Промову закінчує словами "Слава Україні!". Координатор Комітету визволення політв'язнів Тетяна Близнюк, яка за останні шість років бачила десятки, якщо не сотні затриманих і ув'язнених, сказала про Ольгу: "Вона стовідсотковий політв'язень", маючи на увазі не стільки мотиви її затримання, скільки поведінку і психологічний стан самої Ольги.

Вона живе у двомісній камері з 74-літньою жінкою, яку підозрюють у тому, що вона отримувала від свого сина, що працював у силових структурах, секретну інформацію і возила її на той бік. Ольга читає книжки, займається йогою і фізкультурою. Умови утримання загалом нормальні, але "на літо" відключили гарячу воду. Нагрівати воду сама і митися у камері Хільда не може, бо там відеоспостереження.

Вона читає газети і дивиться телевізор. Щоправда, це дуже специфічний телевізор - показує тільки 5-й канал. Це все одно як годувати людину тричі на день виключно продукцією "Рошен".

Чин протирічить карному кодексу. Але де той Чин, або, якщо завгодно, той злочин, який вчинила Ольга? Немає. По фактах - вона входила до групи Лісника, нічого більше.

Ще не сказала про охорону суду. Це були нацгвардійці. У формі кольору олива і зовсім непоганих однакових розвантажках - точнісінько таких, як моя, що була куплена перед першим бойовим у "Міліку" за півтори тисячі і вірно служить мені уже два роки. За два роки на фронті у жодної людини я більше не бачила такої розвантажки. А тут одразу цілий натовп у них, і де - в суді... Це видовище викликало у мене когнітивний дисонанс.

Ну, і про Лісника. Я поговорила з Ольгою і сказала їй, що, можливо, Лісник працював на Росію, а вона про це не знала? Сама я не була у тому впевнена, але мене насторожили дві речі:

1) знаю, що у конфлікті всередині ПС, який закінчився нашим розділенням, Лісник (на той момент вже давно не член ні ПС, ні ДУК) відіграв одну з ключових ролей. Він не просто дуже гостро публічно критикував Дмитра Яроша (на що після виходу з ДУК ПС мав повне право), а ще й регулярно спілкувався з іншими лідерами ПС, їздив разом з ними, брав участь у нарадах, агітував, переконував.

2) за словами Ольги Шевельової, сказаними публічно і зафіксованими на відео (https://www.youtube.com/watch?v=1mlhhLTgJ9c, 9:24), 7 або 8 листопада Лісник розповідав їй: ГУРівці сказали йому, що Дмитро Ярош скоро піде з посади лідера ПС, і запропонували йому зайняти місце Провідника. Сам Дмитро Ярош у цей момент ще не знав, що піде з посади лідера ПС. Конференція активу, на якій було оголошено про перехід на революційний шлях і обрано новий провід (на чолі з Ярошем, але без його згоди), відбулася ввечері 8 листопада. Дмитро Ярош, не те, щоб заскочений зненацька цими подіями, але все ж таки трохи приголомшений, думав, що робити, до 11 листопада, і лише 11-го написав заяву про складання з себе повноважень Провідника. Але навіть після цього ми ще не один тиждень розглядали варіанти збереження цілісної структури ПС з Провідником на чолі. Дату Ольга не плутає: вона твердо каже, що це було за кілька днів до того, як Ярош склав з себе повноваження.

Лісника, за її словами, пропозиція зайняти місце Яроша здивувала і розсмішила. Він сказав, що чхати хотів на політику і йому це не цікаво. Вона не бреше, це видно.

Судячи з того, що Лісник після виходу з ДУК ПС продовжував, як би це сказати м'якше, брати активну участь у наших внутрішніх справах, ПС далеко не був йому байдужий. Якщо очолити ПС він не хотів - чого хотів? Можливо, бути "сірим кардиналом"? З одного боку, для розвідника це має бути властивим, з іншого - конкретного Лісника тягнуло з тіні на світло, це було дуже помітним. Мені здавалося, що образ умовних Че Гевари чи Бен Ладена привабливіший для нього, ніж образ умовного Штірліца.

Коли я дізналася, що Ліснику пропонували очолити ПС, пазл начебто склався. "Правий сектор" на чолі з Ярошем, на негативну розкрутку якого була кинута уся міць російської пропагандистської машини, не виправдав сподівання Путіна: не влаштував кривавий бунт з неодмінною різаниною російськомовних немовлят, що дозволиво б росіянам, одночасно з автоматичною міжнародною ізоляцією України, почати рятувати "братній народ" і його законний уряд від "оскаженілих фашистів". От і вирішено було усунути Яроша і віддати ПС під оруду стовідсоткового харизматичного радикала, який почне проливати кров поза "зоною АТО". Сам Лісник у "нацистських" висловлюваннях помічений не був, але його дії у сукупності з праворадикальним іміджем ПС були б подані ворожою пропагандою як спроба фашистського перевороту.

Про свої амбіції (що хоче очолити державу) і свою ненависть до Яроша Лісник казав мені особисто. Але він ніколи ні мені, ні будь-кому із моїх знайомих не казав, що хотів би очолити Правий сектор.

На моє припущення, що Лісник працював на Росію, а вона про це просто не знає, Ольга відповіла, що ГУРівці перевіряли на поліграфі не лише її і П'ятакова, але й Лісника, і поліграф підтвердив, що на Росію він не працює.

Але ті ГУРівці, з якими співпрацювала група Лісника, зі слів Хільди, були якісь дивні. По-перше, це були не ті співробітники ГУР, яких Лісник знав і яким довіряв, і з якими Ольга погоджувалась співпрацювати. Ті кудись поділися, і їх замінили новими. І ось ці нові: - поселили Шевельову і П'ятакова у квартирі з прослушкою (ну, нехай, може, перевіряли їх так) - сказали господарям цієї квартири, що квартиранти проживуть у них ще три тижні (рівно через три тижні їх було заарештовано) - не давали групі ніякої конкретної роботи, а натомість затягували час перевірками. У якийсь момент у Лісника урвався терпець і він пригрозив розірвати стосунки з цими ГУРівцями. За два дні групу Лісника "накрили". - пропонували Ліснику зайняти місце Яроша, який сам ще не знав, що звільнить це місце.

Оскільки в українських силових структурах традиційно багато відвертої російської агентури, можна припустити, що ті ГУРівці - якраз з цієї когорти. Інакше навіщо пропонувати радикалу Ліснику очолити "Правий сектор"? Взагалі, яке діло військовій розвідці до того, хто очолює "Правий сектор"?

Коротше, я лишаюся при своїй думці: Лісник грав у власні ігри, використовуючи для цього все і вся, що трапляло під руку. У цьому списку могли бути і ГУР, і ГРУ, і взагалі хто завгодно.

Це дуже тонкі матерії, взагалі-то. Бунт на кораблі проти капітана чи проти головнокомандувача під час війни завжди карався смертю, і це, в принципі, правильно. Але що робити, якщо капітан веде корабель на скелі? Дати йому угробити всіх? Звичайно, у такій ситуації капітана прибирають. Правильно прибрали чи ні - судити тільки по наслідках: чого в результаті виявилось більше - користі чи шкоди.

Нинішня влада відверто профукує нашу державність. І всьому цьому на сьогодні, моя думка, шкода від "гойдалок" перевищує користь. Якщо, з одного боку, буде ще сильніше падіння економіки, ще одна велика поразка на кшталт Іловайська або жорсткий конфлікт між гілками влади, а з другого боку, буде наявна дисциплінована альтернативна структура - користь перевершить шкоду. Без наявності структури і відповідних передумов влаштовувати "гойдалки" означає допомагати ворогу.

автор: Олена Білозерська

Рекомендуємо прочитати

Умный робот, работающий под управлением ИИ, научился хватать

Вы наверняка помните автоматы с лапой, которые выманивали всю вашу карманную мелочь....

Це може бути цікавим

Кабмін спрогнозував курс гривні на три роки. Чому Уряду вигідна девальвація гривні?

Такий прогноз рік тому давав керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб, коментуючи анонсоване Кабміном підвищення «мінімалки»....

загрузка...

Схожі публікації

Дивіться, що пишуть

Суперкомпьютеры IBM позволят улучшить глобальные прогнозы погоды

Дочернее подразделение IBM The Weather Company заключило партнёрское соглашение с UCAR (University Corporation for Academic Research) и NCAR (National Center for Atmospheric Research)....