Верифікація соцвиплат: у чому проблемні моменти?

Верифікація соцвиплат: у чому проблемні моменти?

Міністерство фінансів анонсувало масштабний процес верифікації. Спочатку він торкнеться внутрішньо переміщених осіб, згодом – отримувачів субсидій та інших соцвиплат. У відомстві стверджують, що ініційовано такий процес виключно в інтересах громадян задля виявлення шахраїв. «Публічний аудит» підтримує ініціативу, але разом з тим вказує на цілу низку організаційних недоліків: чіткий механізм цього процесу досі не відомий; ані в Мінсоцполітики, ані в Мінфіні не дають відповіді на питання, коли запрацює інформаційно-аналітична база, як саме відбуватиметься процес співставлення та на підставі чого людині аргументуватимуть скасування соцвиплат.

Наразі в спеціальному Порядку, прописаному в Постанові Кабміну № 136 від 18.02.2016 вказується лише на те, що з’ясована Мінфіном інформація порівнюватиметься з даними з офіційних джерел, аналітичних та статистичних матеріалів, розроблених корингових моделей та затверджених методик. Оскільки законодавчий механізм недоопрацьований, постраждати можуть сумлінні соціально незахищені верстви населення. Більше того, складається враження, що в цьому питанні немає жодної консолідації між Мінфіном та Мінсоцполітики – вони говорять про «взаємний контроль», але досі не можуть чітко сформулювати, як і на основі чого виноситиметься вердикт щодо припинення виплат конкретній особі.

«Для розуміння – процес верифікації, який здійснюватиме виключно Мінфін, ще не запущено. Органи соцзахисту на місцях, за необхідності, просто призупиняють соцвиплату, отримують пояснення від  особи і поновлюють її або ні. Тобто, зараз є варіант «призупинити» та «уточнити» або «не призупиняти», якщо орган соціального захисту вважатиме, що все в порядку. Верифікація такої свободи не передбачатиме, і органи соцзахисту за листом Мінфіну повинні будуть або «зупинити», або «припинити» виплати, безальтернативно. Проте відповідне державне соцуправління має пояснити людині, яка до нього звернеться, що cаме стало причиною позбавлення її матеріальної допомоги», – коментує ситуацію заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Фактично, за його словами, лист Мінфіну з рекомендацією залишатиме тільки два варіанти  дій для органу, який приймає рішення щодо соцвиплат – зупинення або повне припинення. Але форма і зміст листа від Мінфіну не конкретизовані та не розписані, і є питання, як орган соцзахисту повідомлятиме людині про причини скасування соцдопомоги. Це важливо, адже, приміром, доступ до банківської таємниці матиме тільки Мінфін, і він не має права передавати отримані дані третім особам, разом з тим, у Мінсоцполітики потребуватимуть чітких підстав, адже саме вони мають аргументувати все людям. Тобто, може скластися ситуація, коли працівник, який фактично прийняв рішення про скасування соцвиплати, не знає, що ж саме скоїла людина, а тому не зможе їй цього пояснити. По факту людей можуть «футболити» – Мінсоцполітики до Мінфіну, і навпаки. Наслідком цього, очевидно, що буде лавина судових оскаржень від фізосіб.

Крім того, ні Мінсоцполітики, ні Мінфін, не подають загальної практики: якщо людині припинили соцвиплату, на підставі чого така виплата може бути поновлена.

«Багато питань є й до роботи інформаційно-аналітичної бази, яка генеруватиме дані з банків, Мінфіну, Мінсоцполітики, Пенсійного фонду та інших органів. Для початку фундаментом має стати загальний реєстр внутрішньо переміщених, якого наразі немає. Крім того, досі невідомо, хто цю базу розробляє, за чиї гроші, яка вартість і коли саме вона запрацює», – вказує Вігірінський.

За його словами, порядок функціонування цієї інформаційної бази передбачає автоматичне співставлення даних щодо особи з коринговою моделлю. Співставлення – це алгоритм, який треба прописати, розробивши відповідні моделі. За якими критеріями розроблятимуться такі моделі, і яка можливість відхилення ми не знаємо, і на рівні нормативних документів це не затверджено, а в той же час саме віднесення соціально незахищеної особи до певної корингової моделі й означатиме, скасовується їй соцвиплата чи ні. «У Мінцсоцполітики не дають відповіді на ці запитання, бо самі не знають, чим займатиметься Мінфін, а Мінфін у свою чергу на цю тему говорить дуже неохоче», –  додає він.

Крім того, Мінфін, спростовуючи міфи, які виникли навколо питання, як же відбуватиметься верифікація, про деякі факти не договорює. «Відомство заспокоює людей, вказуючи, що в більшості випадків банки надаватимуть відповіді у форматі “так” чи “ні”. Звісно, вся інформація їм не потрібна. Проте банки зобов’язані надавати будь-яку виписку за рахунком, що зацікавить Мінфін. Крім того, це правило поширюється як щодо конкретної особи, так і членів її сім’ї, якщо йдеться про отримання соціальних виплат, пільг, субсидій, призначених на сім’ю або домогосподарство», – вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Мінфін не афішує й те, що він може на власний розсуд визначати, як часто йому необхідна така інформація. Спочатку мовилося, що відомство перевірятиме дані на предмет їх достовірності лише на момент звернення за соціальною виплатою. Проте остання кабмінівська Постанова дозволяє це робити з періодичністю в тому числі раз у місяць, а це нагадує постійне спостереження за доходами та видатками громадян.

«У цьогорічний бюджет закладено мінус 5 млрд грн соцвиплат за рахунок проведення верифікації. Тобто, план є, а тому процес верифікації відбудеться, але “як”  і “коли” – таємниця за сімома замками, яку, очевидно, розкриватиме вже оновлений міністр», – резюмує Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі