Небойові втрати ЗСУ: як боротись з алкоголізмом у війську

Небойові втрати ЗСУ: як боротись з алкоголізмом у війську

Міністерство оборони України закликає Верховну Раду схвалити законопроект, який посилює відповідальність за порушення дисципліни у війську. Небойові втрати через вживання алкоголю зросли, констатують у міністерстві.

У 2014 році близько семисот разів військовослужбовців затримували за скоєння адміністративні правопорушення, у 2015 році таких затримань було вже дев’ять тисяч. Через надмірне вживання алкоголю загинули та отримали травми 126 військових, половина випадків — в межах АТО. Таку сумну статистику днями навів заступник керівник юридичного департаменту міністерства оборони України Володимир Панько. Дещо раніше у своїх інтерв’ю українським ЗМІ головний військовий прокурор Анатолій Матіос теж розповів про небойові втрати в українському війську — самогубства, ДТП, отруєння, необережне поводження зі зброєю. За його словами, таким чином постраждало більше тисячі осіб за час проведення АТО.

Міноборони уже не в силі приховати очевидні проблеми з дисципліною в армії. «Дисципліна в армії впливає на ефективність ЗСУ й національну безпеку. П’яні військові — це величезна загроза для товаришів по службі та мирного населення», — заявила колишня волонтерка, а тепер помічниця міністра оборони України Тетяна Ричкова. Вона нагадала, що уже більше місяця в парламенті чекає на розгляд законопроект №4210, який розширює повноваження командирів щодо порушників дисципліни. Зокрема, дозволить складати адмінпротоколи, штрафувати, вдаватися до превентивного затримання. Тобто, вирішувати проблему оперативно й локально. Зараз процедура адміністративного затримання надто обтяжена, пояснює Ричкова. Порушника треба відвозити до основного місця дислокації, що є часто неможливим через великі відстані, особливо коли йдеться про випадки на передовій.

Командирам інструменти впливу

Керівник Аналітичного центру регіонального співробітництва, військовий експерт Володимир Гулима вважає за необхідне розширити повноваження командирів на місцях. На його думку, це допоможе підвищити ефективність боротьби з пияцтвом серед військових.

«Саме на місцях командири рот, зводів, бригад мають оперативно реагувати на порушення дисципліни, вони повинні мати право штрафувати, арештовувати, усувати і навіть звільняти злісних порушників», — пояснює Гулима. Це право, цей інструментарій, треба негайно закріпити законодавчо, рівно ж як і відповідальність командира за прийняте ним рішення, додав експерт.

«Що нині може зробити командир на передовій, коли його підлеглий п’яний, а до військової частини сотня кілометрів, — риторично запитує керівник центру. – Він садить його у клітку, чи щось інше, при тому перекладає його обов’язки на інших, а це додаткове навантаження. Навіщо командиру такий солдат? Це тягар, якого він не вправі позбутися».

Небойові втрати занижено?

На думку експерта, проблема з дисципліною в армії у 2015 році загострилася ще й тому, що останні дві хвилі мобілізації були не якісними. «Стояло завдання набрати певну кількість людей, я чи він залежний від алкоголю — нікого не цікавило. Якщо в перших хвилях мобілізації йшли вмотивовані люди, то 5-6 хвиля уже зовсім інший контингент», — пояснює Гулима.

Проблема з пиятикою в армії є і вона дуже актуальна, підтверджує волонтер Роман Сініцин. Ще 2014 року це були поодинокі випадки, зараз це поширене явище, каже він. Причому, офіційна статистика не відображає проблеми у повній мірі, запевняє волонтер. «Те, що ми бачимо, приїхавши на передову, дозволяє мені припустити, що офіційна статистика про небойові втрати є м’яко кажучи заниженою. Мені достеменно відомо про інциденти, коли випадки необережного поводження зі зброєю і в стані сп’яніння та самогубства видавали за снайперську кулю, тобто бойову втрату. І це непоодинока практика», — каже у розмові з DW Сініцин. У волонтерів навіть є «чорний» список підрозділів, куди допомогу не возять, бо виявили випадки продажу, або обміну обладнання, і на алкоголь у тому числі. Щоправда, цей список постійно коригується, додав співрозмовник.

Горілка як бізнес в АТО

Є випадки самогубства, наркоманії, але їх не так багато як п’яниць, додав Сініцин. Причому, дістати алкоголь у зоні АТО не складає жодних проблем. «У великих торгових мережах алкогольні напої військовим не продають, сам переконався. Але для селян це стало щоденним бізнесом, який приносить чималий прибуток. Повірте, логістика алкогольного бізнесу працює на всі сто. Самогон можуть принести навіть на пост», — розповідає волонтер. Однак, є чимало рот, де діє строгий сухий закон і ніхто не п’є, а порушників суворо карають самі ж товариші, додає співрозмовник. Усе залежить від командира, каже Сініцин. Він мусить мати право демобілізовувати особу, яка є явним алкоголіком і дестабілізує ситуацію.

Чому солдати прикладаються до чарки

Якщо людина зловживала алкоголем ще до того, як потрапила до війська, то жодні штрафи, клітки чи листи до родичів не вплинуть на її звичку, каже психолог Катерина Проноза. Цю проблему треба вирішувати на етапі відбору, проводити тести на схильність до зловживання алкоголем й наркотиками.

Утім, є чимало хлопців, які почали пити уже в армії, у такий спосіб вони знімають стрес, пояснює військовий психолог Андрій Козінчук. «Коли «необстріляного» хлопчика кидають на передову. Він у стані стресу, у нього змінюються цінності. Родичі, гроші — це вже не головне, головне — вижити. Він намагається втекти з поля бою хоча би ментально — тому п’ють», — пояснює психолог.

Саме командир має з’ясувати причину пияцтва і визнати цю проблему. Далі настає рішення: якщо п’ють групами, а переважно так і є, каже психолог, то групу треба «розформувати» в різні підрозділи. А це вже проблема менеджменту в армії, підборі персоналу, додає Козінчук. Небойові втрати — це наслідки будь-якої війни, але їх завжди можна мінімізувати, якщо визнавати проблему й розширити інструменти впливу на порушників, резюмував психолог Андрій Козінчук.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі