Гройсман — прем’єр. Що далі

Гройсман — прем’єр. Що далі

Новий прем’єр не буде конфліктувати з Порошенком, але залишиться досить самостійним. Про це у своєму блозі на НВ пише політолог Андрій Фесенко. 

Сьогодні Верховна Рада призначила прем’єром Володимира Гройсмана. Затримка з голосуванням, на мою думку, була викликана не повноцінним конфліктом, а просто боротьбою за вплив. Гройсман боровся за свої кадрові інтереси, це була тактична, але дуже жорстка боротьба. І для тих, хто не дуже розумів, хто такий Гройсман, це стало несподіванкою, оскільки всі вважали, що він — банальна маріонетка Порошенка. Але він показав характер, як і те, що він є самостійною фігурою. Думаю, це ми побачимо і на посту голови уряду.

Те, що Гройсман домігся своєї людини на посаді міністра Кабінету міністрів (Олександра Саєнка), означає, що він буде досить самостійним прем’єром. Він не буде конфліктувати з Порошенком, але свої інтереси буде відстоювати жорстко і працювати на власний рейтинг і власні політичні перспективи.

Що стосується складу Кабміну — коли в минулому уряді призначали Айвараса Абромавічуса і Наталію Яресько, Андрія Пивоварського, ми теж не знали, що це за люди і чого від них чекати. Подивимося: поспішати не варто.

Думаю, головним реформатором в уряді буде сам прем’єр — у нього, як видно, є смак до реформ. Інша справа — що він буде обережним реформатором. Він не буде проводити надто лібертаріанські реформи, але, тим не менш, реформуванням буде займатися.

Проблема в тому, що озвучений Кабмін злегка рихлий і різнорідний. Те, що в ньому занадто велике число віце-прем’єрів — ненормально; це була плата за компроміс при створенні уряду. До того ж, в уряд входять дуже різні люди, і Гройсману ще належить сформувати з них якусь подобу єдиної команди.

Що стосується міністрів — хто чого вартий, покаже практика. Адже ми можемо давати аванси, які згодом не виправдовуються, і навпаки. Проте, є люди з непоганим реформаторським потенціалом — наприклад, Лілія Гриневич, новий міністр освіти. За іншими напрямками — подивимося. Наприклад, в міністерстві економіки головну роль гратимуть заступники і, швидше за все, буде продовжена політика, розпочата Абромавічусом.

Скільки часу має новий уряд — сказати складно. Гройсману зараз потрібно показати не результат — зробити це оперативно просто неможливо, — але позитивні тенденції щодо економічного зростання, відносну соціальну стабілізацію і, можливо, просування по деяким реформам, зокрема, з питань податкової та реформи дерегуляції.

Думаю, восени на Гройсмана вже розпочнуться серйозні атаки, тому до кінця року йому необхідно показати явні позитивні тенденції. Якщо це не вдасться — його положення буде набагато складнішим.

Читайте також: Призначення Гройсмана посилить соціальну напругу — активіст



загрузка...

Читайте також

Коментарі