Державна фіскальна служба хвалиться рекордом – у березні її вдалося зібрати понад 60 млрд грн податків, перевищивши мінфінівські показники на 13,8%. У цілому фіскали спрацювали в першому кварталі 2016-го проти минулого року краще на 35,3 млрд грн: вони збільшили збір податків на 33,5 %. Всього стараннями податкової в перші три місяці року до бюджету країни спрямовано 140,7 млрд грн.

Така статистика викликає закономірне здивування, адже на сьогодні спад показують усі ключові макроекономічні показники. Тим часом фіскали пояснюють, що таких результатів вдалося досягти завдяки посиленню заходів Служби щодо детінізації економіки, а саме системній боротьбі з фіктивними підприємствами та іншими схемами уникнення сплати податків; посиленій боротьбі з контрабандою та порушенням митних правил. Що ж насправді дозволило фіскалам вийти на такі показники, розбиралися в «Публічному аудиті».

«По-перше, про детінізацію контрабанди як фактору перевиконання бюджету говорити зарано, адже як експорт, так і імпорт України показують значний спад. Так, за січень 2016 року загальний обсяг експорту скоротився на 31% на противагу 2015 року, склавши $ 2 млрд. Не надто краща ситуація й із імпортом, скорочення якого в січні-лютому цього року в порівнянні з минулим уже перевищило 15% – в абсолютних цифрах скорочення становило $ 1 млрд. Тому насамперед ДФС допомогла девальвація, яка є ключовим інфляційним фактором перевиконання бюджету, та нові ставки деяких акцизів і зборів у валюті», – говорить керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Крім того, у гонитві за «рекордними» показниками до загальнодержавних надходжень бюджету прирахували Єдиний соціальний внесок та податки, які формують місцеві бюджети, чого раніше не робили.

Динаміка за січень-лютий вказує на те, що загальне зростання досягнуто, по-перше, за рахунок акцизного податку – близько 3 млрд грн. І на це є об’єктивні причини, бо вже в цьому році на 13% збільшено акциз на паливо, на 50% – акциз на спирт, на 100% – пиво, вино, на 40% – тютюн.

Також зростання було досягнуто за рахунок підвищення рентної плати – близько 2 млрд грн, на що також є об’єктивні причини, оскільки на 26% було підвищено збір за використання надр, не пов’язаних із видобуванням, на 13,7% – збір із радіочастот і на 26,49% – за використання води.

Крім того, спостерігається зростання за доходами фізосіб – близько 1 млрд грн. «Тут також є об’єктивні причини, адже з 1 січня офіційно на 13 % було підвищено мінімальну заробітну плату, а в в середньому по країні зростання номінальної заробітної плати становить близько 20 %. Як бачимо, податки на доходи фізосіб також зростають і це, безсумнівно, впливає на базу оподаткування»,  – вказує провідний фахівець «Публічного аудиту» Володимир Тарчинський.

Він додає, якщо говорити про загальну динаміку, то відповідно до звітів Держказначейства, навпаки ми бачимо зниження перевиконання планів: у січні перевиконання від плану становило близько 20%, а за підсумком двох місяців, січня та лютого, – 15–16%. Крім того, за даними Казначейства, не перевиконується й середній рівень надходжень від податку на додану вартість: фіскали вказують на 20-відсоткове перевиконання плану, у ДКУ говорять лише про 5%. «Тому цифри ДФС після їх детального опрацювання Казначейською службою, матимуть зовсім інший вигляд, ніж це зараз подає служба Фіскальна», – констатує Тарчинський.

За прогнозом «Публічного аудиту», наступний квартал покаже спад за ПДВ. «До того ж, податок на прибуток безпосередньо залежить від загального стану економіки, а тут статистика за всіма параметрами погіршується – роздрібна торгівля, експорт/імпорт, промисловість, ВВП – усе йде на спад. І в цілому I квартал ніколи не є показовим,  у наступних кварталах це все точно коригуватиметься», – резюмують громадські аудитори.



загрузка...

Читайте також

Коментарі