Зростання тарифів: чому населення має спонсорувати «Нафтогаз України»?

Зростання тарифів: чому населення має спонсорувати «Нафтогаз України»?

Чому населення має спонсорувати «Нафтогаз України» і якою має бути ціна на газ?

Попри те, що комунальні послуги в Україні значно подорожчали протягом останніх років, уряд не збирається зупинятися на досягнутому. На початку березня українські чиновники згадали про необхідність виконати підписаний із МВФ меморандум у частині підвищення тарифів на газ. Спробуємо з’ясувати, наскільки вимоги щодо збільшення тарифів є обґрунтованими і які наслідки вони матимуть для українців.

На початку березня голова НКРЕКП (Національної комісії з держрегулювання енергетики та комунальних послуг) спрогнозував збільшення «соціального» тарифу на газ для населення на 53% – до 5 500 грн за тис. м3 з 1 квітня 2016 року. Після відповідного підвищення вартості газу й для підприємств теплокомуненерго (ТКЕ) тарифи на центральне опалення, за його словами, можуть зрости в середньому на 80%.

Через «прем’єріаду» це питання відступило на другий план, і КМУ відтермінував запровадження нових тарифів до 01 травня, проте після її фіналу новому/чинному Кабміну доведеться вирішити, яким чином виконувати підписані з МВФ документи, враховуючи «стурбованість» останнього.

Розглянемо, під чим же Україна підписалася в цьому меморандумі:

– п. 23 – ціну на газ внутрішнього видобутку, який видобуває ПАТ «Укргазвидобування», буде підвищено на 355 %.

– п. 28 – завершиться процес збільшення цін на газ до рівня паритету з імпортом до квітня 2017 року. На першому етапі з 1 квітня 2015 року збільшення ціни для домогосподарств у середньому на 285 % зі встановленням двох категорій споживачів: до 200 м3 за місяць – ціна 3 600 грн. за тис. м3, понад 200 м3 – 7 187 грн за тис. м3. У квітні 2016 ліквідація цих категорій та єдина ціна для населення на рівні 75 % паритету з імпортом, а у квітні 2017 – 100 % ціни імпорту.

Схожі вимоги містяться також і в Коаліційній угоді, зокрема «поступова ліквідація перехресного субсидіювання шляхом встановлення цін і тарифів для всіх споживачів, включаючи населення, на економічно обґрунтованому рівні та одночасне здійснення переходу до адресних дотацій соціально вразливим верствам населення».

Саме Коаліційна угода містить ключовий принцип визначення ціни, якого не згадано в меморандумі, а саме встановлення цін і тарифів для всіх споживачів на економічно обґрунтованому рівні. І тому виникає питання, чи було проведено, власне, економічні розрахунки для визначення ціни на природний газ на рівні паритету з імпортом у 75 % та 100 %, враховуючи, що Україна видобуває майже 60 %потрібного для внутрішнього споживання газу, у собівартість якого не закладається заробітна плата й інші витрати світового «ринкового» рівня.

Можна впевнено сказати, що одну з вимог меморандуму МВФ, який підписано 27.02.2016, фактично було навіть перевиконано – ціну на газ ПАТ «Укргазвидобування» було встановлено з 01 квітня 2015 року на рівні 1 590,00 грн за тис. м3, тоді як до підвищення ціна була 349,20 грн за тис. м3 (зростання 455 %).

Відколи в меморандумі було визначено диференційовані ціни на газ, у громадськості виникали питання щодо їх економічного обґрунтування чи наявності методики розрахунку. Заявлені в меморандумі тарифи на рівні 3,60 грн та 7,19 грн тривалий час не було підкріплено методологією чи будь-якими поясненнями, що наводило на думку про відсутність українських представників у процесі їх обрахунку.

І лише за якийсь час з’явилися обґрунтування – зокрема звіт робочої групи при НКРЕКП від 23.06.2015, яка розкрила методологію розрахунку тарифу на газ для населення, проте достовірність отриманих від НКРЕКП, ПАТ «Укргазвидобування» та НАК «Нафтогаз України» даних робоча група не перевіряла.

Методологію розрахунку наведено на рисунку 1.

 gaz1

 Рис.1. Методологія розрахунку тарифу на газ для населення

[Джерело: складено автором за даними НКРЕКП]

 Згідно з цією методологією, середня ціна газу, який споживає населення, з 1 квітня 2015 року вже сягає 5047 грн, це покриває майже 100 % вартості імпортного газу за ціни 220 $ за тис. м3 та курсу 23 грн/$.

Разом із тим, реалізація природного газу для котелень на виробництво тепла для населення з квітня 2015 року відбувалася за ціною 3 тис. грн за тис. м3, тобто – нижчою за середню розрахункову. Така ціна реалізації для підприємств теплопостачання, а також реалізація газу за низькими цінами для в всіх категорій у січні-березні 2015 стали причиною збитків, яких зазнала НАК «Нафтогаз України».

Виходячи з того, що методологія розрахунків не може змінюватися залежно від потрібного кінцевого результату, вказану методологію розрахунку тарифу на газ для населення доцільно використати й для визначення ціни газу на 2016 рік. Тому на підставі фактичних даних споживання газу за 2015 рік та чинних тарифів на транспортування й постачання розрахуємо «економічно обґрунтовану» ціну газу для населення на 2016 рік (рис. 2)

У результаті прогнозована середня ціна на природній газ на 2016 рік має дорівнювати 4 009 грн за тис. м3, це на 1 038 грн менше, ніж у минулому році. Основними підставами для такого зменшення ціни є зниження споживання газу та, відповідно, зменшення його імпорту за фактично незмінного обсягу власного видобутку.

Далі, виходячи з такої середньої ціни, можна визначити ціну реалізації газу для різних категорій споживачів. Проте підходи до її формування відрізняються:

1) за підходом НКРЕКП – залишення двох категорій споживачів зі зменшенням верхньої ціни на 10% та зростанням нижньої до 5 500 грн за тис. м3;

2) за меморандумом із МВФ – ліквідація двох категорій споживачів і єдина ціна на рівні 75% від імпортної (на сьогодні з урахуванням тарифів на транспортування, постачання та ПДВ вона сягає 5 400-5 500 грн).

gaz2

Рис. 2. Розрахунок прогнозованої середньої ціни на газ для населення на 2016 рік*.

*Склав автор за джерелами даних:

11,3, 5,9 млрд м3http://naftogaz-europe.com/article/ua/consumption20142015;

12,9 млрд м3 http://naftogaz.com/www/3/nakweb.nsf/0/256CC6FB8EB57D43C2257F4900552FB0?OpenDocument;

200 $ м3http://www.pravda.com.ua/rus/news/2016/03/18/7102576/;

0 % – http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2755-17/print1456835432399234;

732,7 грн – http://www.nerc.gov.ua/?id=16116;

83 грн – http://www.nerc.gov.ua/?id=16448.

Щодо другого підходу, то він, на нашу думку, позбавлений будь-якого економічного обґрунтування, заснованого на фактичних даних споживання та тарифах, не враховує платоспроможність споживачів та критичні наслідки впливу на тарифи з теплопостачання підприємств ТКЕ. Його основа мета – зменшення дефіциту НАК «Нафтогаз України» та необхідність накопичення вільних коштів для інвестицій у газовидобувну галузь.

Наслідки такого підвищення частково будуть компенсуватися наданням субсидій, проте якщо за результатами 2015 року їх отримував кожен третій українець, то внаслідок запровадження так званої «ринкової ціни» на субсидії претендуватиме майже в вдвічі більша кількість українців. А враховуючи недосконалий механізм надання субсидій та завищені норми споживання, покриття дефіциту НАК «Нафтогаз України» ляже в основному на Державний бюджет України як заміна попереднім механізмам – збільшенню статутного фонду чи покриттю різниці в ціні на газ.

Крім того, встановлення єдиної ціни незалежно від кількості споживання може повністю нівелювати політику, що стимулює впровадження технологій енергозбереження та зниження енергозалежності.

Окремим домогосподарствам, які не можуть цілком відмовитися від споживання природного газу, доцільно вжити заходів для зменшення споживання газу в опалювальний період до 1 200 м3, якщо від цього буде певний економічний ефект. Проте за наявності єдиної ціни чи невеликої різниці – 1-1,5 грн – між диференційованими цінами вкладати кошти в заходи енергозбереження буде недоцільно через незначну економію та, відповідно, більший термін окупності.

Тому визначимо, які можуть бути роздрібні ціни в межах наявних категорій споживачів на основі розрахованої середньої економічно обґрунтованої ціни, і якою буде середня ціна газу за запропонованого НКРЕКП підходу – зниження верхньої ціни на 10 % з одночасним зростанням нижньої до 5 500 гривень.

Оскільки Держкомстат досі не оприлюднив Енергетичний баланс України за 2015 рік, обсяг споживання приймаємо за даними НАК «Нафтогаз України» – 11,3 млрд грн. Кількість споживачів, які повністю відмовилися від природного газу, є незначною, тож споживання газу обсягом до 200 м3 на місяць (1 200 м3 за сезон) залишиться на рівні 8,65 млрд м3, і відповідно зменшиться кількість газу, спожитого обсягом понад 1 200 м3 за сезон – 2,65 млрд м3.

 Таблиця 1

Роздрібні ціни на основі економічно обґрунтованої середньої ціни та за прогнозом НКРЕКП на 2016 рік

Категорії ціна за тис. м3, тис. грн обсяг газу, млрд м3 вартість, млрд грн
за середньої ціни згідно з методологією  за незмінної верхньої ціни
“соціальна ціна” (до 200 м3) 3,037 8,65 26,27
“максимальна” (понад 200 м3) 7,188 2,65 19,03
разом   11,3 45,30
середня ціна 4,009
 за незмінної нижньої ціни
“соціальна ціна” (до 200 м3) 3,600 8,65 31,14
“максимальна” (понад 200 м3) 5,345 2,65 14,16
разом   11,3 45,30
середня ціна 4,009
за ціни НКРЕКП “соціальна ціна” (до 200 м3) 5,500 8,65 47,57
“максимальна” (понад 200 м3) 6,325 2,65 16,76
разом   11,3 64,33
середня ціна 5,693

Висновки

Отже, якщо методологія розрахунку в цьому році залишиться незмінною, то за економічно обґрунтованої середньої ціни 4 тис. грн суто економічних підстав підвищувати ціни на газ для населення немає. Мало того, є можливість навіть знизити її верхню або нижню межу. Щодо запропонованих НКРЕКП цін, то середня ціна за розрахунками складатиме 5 693 грн, це перевищує рівень 75 % від імпортної ціни, яка разом із транспортуванням, постачанням та ПДВ наразі сягає 5 400 – 5 500 гривень.

За відсутності економічної необхідності підвищувати ціни на газ для населення є необхідність підвищити тарифи для підприємств ТКЕ, які отримують газ за ціною 3,0 тис. грн за тис. м3.

Але зростання ціни навіть до 4 тис. грн за 70% частки газу в собівартості теплової енергії призведе до чергового підвищення тарифів на теплопостачання і, в поєднанні з такими факторами, як зростання мінімальної заробітної плати, зробить їх узагалі непосильними.

Тому можливими механізмами зниження ціни можуть бути, наприклад, тарифи на транспортування газу, які в собівартості складають до 22 %. Про те, що такі резерви є, свідчать хоча б результати діяльності ПАТ «Укртрансгаз»: лише за 9 місяців 2015 року (без 3-х місяців опалювального періоду) отримано чистий прибуток 7,38 млрд грн за рівня доходів 17,23 млрд грн із рентабельністю 42,8 %.

Таким чином, прив’язувати ціну на газ для населення до його імпортної ціни для зменшення дефіциту НАК «Нафтогаз України» й фінансування майбутніх інвестиції без урахування реальних можливостей та потреб населення є економічно необґрунтованим і таким, що не вирішує проблем браку коштів на сплату комунальних послуг. Тим паче, за українських корупційних умов залишаються великими ризики, що навіть отримані додаткові кошти для інвестицій буде  використано неефективно, «вимито» завищеними цінами на тендерах і купівлею непотрібного обладнання.

Як результат, ми можемо отримати ситуацію, за якої населення існуватиме для забезпечення прибуткової діяльності монополій на кшталт НАК «Нафтогаз України» з його дочірніми та асоційованими компаніями, що видобувають природні ресурси, які належать, відповідно до Конституції, народу України, і продають їх цьому-таки народу за «ринковими» цінами.

автор: , джерело: Спільне



загрузка...

Читайте також

Коментарі