«Маніпуляція з цифрами» : Погляд на розслідування про офшори Порошенка

«Маніпуляція з цифрами» : Погляд на розслідування про офшори Порошенка

Суть “розслідування” офшорів Порошенка, яке вийшло на Громадському ТБ, така: поки українці гинуть на фронті, президент ховає свій бізнес в офшорах і не платить податки. Це — неправда і маніпуляція. Наведені у розслідуванні документи свідчать, що в офшорній фірмі не було навіть рахунку. Експерти сперечаються, чи мав право Порошенко не декларувати компанію, що не проводила жодних операцій. Якщо не мав, то це порушення тягне лише на штраф від 17 тисяч грн. Паралелі з Іловайським котлом і навіть дати “творчо підігнані” під художній замисел журналістів.

Журналісти “Слідство.Інфо” працювали у міжнародному консорціумі розслідувачів, котрі вивчали документи, скачані з архіву юридичної компанії Mossack Fonseca, яка займалася реєстрацією офшорів. Колеги з багатьох країн розслідували діяльність своїх політиків.

Серед файлів є документи, котрі стосуються близько 20 відомих українських політиків. Журналісти вирішили розпочати з офшору, який пов’язували з головою держави.

Заявлена тема — причетність Петра Порошенка до відкриття офшорної компанії на Британських Віргінських островах.

Суть розслідування — розібратися в викритих документах. Що це за документи, чиї прізвища там фігурують, які компанії створені, чим володіють, з ким вони пов’язані, чим займаються, кому належать, який у них капітал. І чи нема в цій діяльності ознак корупції або іншого складу злочину.

ТЕКСТИ детально проаналізували роботу журналістів. Розтлумачити джунглі офшорного законодавства ми попросили адвоката, який спеціалізується на цій тематиці — Дмитра НАЗАРЦЯ. Велике спасибі за додаткову інформацію економісту, раднику міністра інфраструктури Олексію СОБОЛЕВУ.

Розбираємо основні тези розслідування Слідства:

SLIDSTVO: У серпні 2014-го українцям страшно було слухати новини. … Щодня загиблі, поранені й зниклі безвісти.

ТЕКСТИ: Тема Іловайська займає 35% даного матеріалу, заявленого як розслідування офшорної діяльності Порошенка (4040 друкованих знаків з 11700).

В пошуках оригінальної подачі матеріалу журналісти вирішили показати, що робилося на Східному фронті, поки на Віргінських островах відкривалася офшорна фірма.

Саме звідси назва “Подвійне життя президента”.

При цьому іловайські події не стали об’єктом журналістського розслідування. Згадується тільки один військовий підрозділ, свідчить тільки одна людина — офіцер з цього підрозділу. Ще один свідок — удова загиблого в Донецькому аеропорту “кіборга”.

На тлі цих страшних картин — чиновник-барига.

Початок розслідування. Навіщо йому офшор?

SLIDSTVO: У понеділок, 4 серпня, працівник кіпрської фірми Dr. K. Chrysostomides & Co Георг Йоанноу почав свою роботу з листа на сонячну Тортолу (Британські Віргінські Острови). [Він] запропонував колегам з компанії-реєстратора фірм Mossack Fonseca & Co співпрацю у створенні нової БВІ-компанії.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: Згадана компанія працює, в тому числі, в Панамі, спеціалізується на карибських офшорах. Офшори використовуються зазвичай для знеособлення справжніх власників. Власне, анонімність — саме те, на чому спеціалізуються деякі юрисдикції, які дозволяють використання номінальних (несправжніх, «підставних» — ТЕКСТИ) акціонерів, в т.ч., Британські Віргінські острови (БВО або BVI).

ТЕКСТИ: Попри спеціалізацію віргінського офшору, Порошенко не ховається, вказуючи своє справжнє прізвище в документах як кінцевого власника.

SLIDSTVO: [Йоанноу] зазначив, що власник компанії — людина, задіяна у політиці: “Фірма буде холдинговою компанію для його бізнесу…”

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: Холдинг — фірма, яка володіє акціями інших фірм. Але ми не бачимо, чи володіє створена на Віргінських остовах компанія якимись акціями. Очевидно, не встигли або передумали.

SLIDSTVO (коментар Данила Білака, керуючого партнеру київського офісу CMS Cameron McKenna LLC):

— Офшори … — де дуже гнучкі і прості закони про управління майном, реєстрації компаній, зберігається максимальна таємничість і мінімальна податковість.

ТЕКСТИ: Експерт «Слідства» називає три можливі причини привабливості офшорів для українського бізнесу: 1) якісне законодавство, 2) гарантія анонімності реального власника, 3) мінімум податків.

Для сенсаційного фіналу автори розслідування виберуть тільки одну можливу причину — ухиляння від сплати податків. Хоча в українській бізнес-практиці є нормою продавати свої компанії саме в офшорах — де право власності краще захищене і ніхто не переоформить реєстр на себе заднім числом.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: У випадку безпосереднього використання компанії з Віргінських островів для бізнесу з українськими підприємствами важко здійснити вагоме зменшення суми податків. Ці острови зазначені в Переліку офшорних зон, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Податковий кодекс має певні застереження для зменшення оподаткованого доходу на суму витрат, сплачених на користь офшорних компаній, ускладнює продаж цим компаніям своїх товарів, та змушує застосовувати складну процедуру обґрунтування необхідності таких витрат (так звані «правила трансфертного ціноутворення»).

Отримання коштів та переказ грошей на офшори БВО також ускладнений. Більшість банків відмовляються відкривати рахунки БVI-компаніям — бо треба виконувати контроль для дотримуватися процедур перевірки «чистоти» грошей, щоб не потрапити під санкції FATF. Хоча деякі банки з ними працюють, прибалтійські, ірландські.

Виходить не стільки оптимізація, скільки головний біль. Для білого бізнесу це дуже незручний інструмент, хіба що для криміналу.

Зате до БВО-компаній застосовується англійське право, яке а) містить детально виписані бізнесові правила для корпорацій та їх учасників і б) дозволяє захищати інтереси компанії у Високому суді Її Величності у Лондоні.

Бо юридичні конфлікти в Україні вирішуються тим, хто більше заплатить судді. А сторони конфлікту на БВО йдуть у Лондонський суд, який не корупційний і рішення якого на Британських Віргінських островах виконується без проблем.

Дерево сенсації поливають кров’ю патріотів

SLIDSTVO: У серпні 2014-го найгарячішою точкою на Донбасі був Іловайськ. 20-21 числа добровольці батальйону “Донбас” досягли максимального успіху в Іловайській операції, просунувшись до дитячого садочку. Наступного дня ворог відтіснив їх на попередні позиції. … Новини з офшорної Тортоли тими днями приходили значно приємніші.

ТЕКСТИ: Вимальовується паралель, яка червоною лінією пройде через весь матеріал: у той час як справи українських бійців були кепські, з офшорами президента все було чудово.

SLIDSTVO: 21 серпня у реєстрах БВІ з’явилася нова фірма з українським корінням. Її назвали Prime Asset Partners Limited.

У повній версії розслідування підкреслено, що цього ж дня, “21 серпня в результаті інтенсивного обстрілу з російської зброї загинули 27 українських солдатів, а події тих днів назвуть «Іловайським котлом».

Насправді день 21 cерпня був вершиною успіху АТО в Іловайську. В ході важких боїв добровольчі батальйони просунулися якнайдалі, тоді ж їм на підтримку пішла Нацгвардія з важкою технікою.

Починав розвалюватися прикордонний сектор “Д”, але в інших секторах ситуація не здавалася критичною. Цього дня зачистили 5 населених пунктів, у тому числі райцентр Станицю-Луганську.

Про який інтенсивний обстріл 21 серпня йдеться, не вказано. Їх було багато по всьому фронту. Загалом цього дня загинули 17 українських військовослужбовців, а не 27, як вказує «Слідство». Переважна більшість втрат — під Старогнатівкою та Луганськом. В Іловайську й околицях цього дня — шість «двохсотих». Можливо, у «Слідства» інші джерела, хай зазначать.

Кільце довкола Іловайська замкнулося 24-25 серпня. Перші звернення до влади оточених українських бійців зроблені 26-27 серпня. Абсолютна більшість смертей у котлі сталася 29-31 серпня, під час спроби виходу по наданими росіянами “зеленим коридорам”.

Маніпуляції Плутанина з цифрами і датами свідчить, що автори розслідування не цікавилися хронологією битви за Іловайськ. Цифри втрат їм потрібні тільки для “контексту” для контрасту.

SLIDSTVO: Єдиним власником компанії вказаний громадянин України Петро Порошенко з адресою реєстрації: Київ, вул. Грушевського, 9, квартира 37.

ТЕКСТИ: Того ж 21 серпня Порошенко заявив, що починає продавати свій бізнес. Посередником у цьому процесі названо компанію ROTSCHILD & CIE. Але автори розслідування не згадують про цю заяву. Бо інтрига зникне.

SLIDSTVO: З 25 серпня по 1 вересня триває активне листування між БВО та Кіпром … Фірма-реєстратор ставить багато питань … А на сході України розгортаються трагічні події, які згодом назвуть “Іловайським котлом”. Українські добровольці … просили у президента негайно втрутитися в ситуацію … вони гинули, але центр мовчав.

Коментар офіцера “Донбасу”: На прорыв кольца знаете кого отправили? 350 молодых бойцов, которые там и легли. Это просто убийство. Понимаете?

ТЕКСТИ: Смерть викликає відповідні емоції, розумієте? Але емоції — це інструмент створення пропагандистського матеріалу, а не журналістського розслідування.

«Слідство» ставить Порошенка перед вибором із «двох проблем»

SLIDSTVO: 1 вересня … реєстратори з БВІ просять надати два листи про благонадійність Петра Порошенка — від його банку і його юриста.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: Британські корпоративні звичаї дозволяють робити такі підтвердження за допомогою публічних осіб. Адвокат у цьому випадку може діяти як нотаріус. Мені теж як юристу доводилося писати подібні листи.

SLIDSTVO: Реєстраторам з Mossack Fonseca довелося нагадувати про ці листи кілька разів.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: В цьому нагадуванні немає нічого надзвичайного. Реєстратори поспішають завершити процедуру, щоб нарешті отримати обіцяний гонорар. Тому й підганяють процес. Знайома і для українських юристів ситуація.

ТЕКСТИ: Українські журналісти роблять із цієї ситуації наступні висновки:

SLIDSTVO: Отже, на початку вересня 2014-го року в Петра Порошенка було дві проблеми. Перша – бізнесова. Як оперативно оформити листи на підтвердження своєї благонадійності. Друга – державна. Як розібратися з тим, що сталося в Іловайську.

ТЕКСТИ: Автори натякають, що Петро Порошенко сам вів листування з офшорними юристами. Сам сканував платіжку за електрику. Сам відповідав на безкінечні питання віргінських реєстраторів. Думав тільки про офшор.

І так поспішав “підтвердити свою благонадійність”, що не встиг відреагувати на прохання оточеного в Іловайську угрупування про допомогу. Поставив державну проблему на друге місце в порівнянні з проблемою бізнесовою. А більше нічим не займався.

Вибрана авторами форма викладу — паралельна історія — починає переважати над змістом. З-за телевізора визирає Дмітрій Кісєльов.

Логічно припустити, що в Порошенка того часу було значно більше проблем, ніж дві. Наприклад, не тільки бізнесова і державна, але ще й сімейна. Скажімо, евакуювати родину чи ні? Чи святкувати (26-го числа) власне 49-річчя? Тощо.

Перелік реальних президентських проблем у перші дні вересня 2014-го можна укласти, просто переглянувши архів новин.

Відкриваємо Українську правду. Ось 10 перших-ліпших завдань Порошенка за 1-3 вересня:

1) Запроваджувати воєнний стан чи ні?

2) Які тези розмови з Обамою під час зустрічі на саміті НАТО 4 вересня?

3) Чи підписувати закон, який дозволяє контрактну службу в ЗСУ людям без повної середньої освіти?

4) Як у телефонній розмові з Путіним домовитися про припинення вогню (і при цьому жодного разу не вилаятися)?

5) Як у телефонній розмові з Меркель переконати її, що проти України ведеться повноцінна війна? Нагадати про лікування Німеччиною важкопоранених бійців АТО.

6) Що обіцяти Володимиру Кличку в обмін на приєднання “УДАРу” до списку Блоку Порошенка на жовтневих парламентських виборах?

7) Чи змінювати виборче законодавство і що з цього приводу думають голови фракцій ВР?

8) Як розірвати стосунки з Митним союзом (ліквідація робочих груп)?

9) Чи давати політичне “добро” на відключення окупованого Криму від української електромережі?

10) Яким є мінімум-максимум вимог української сторони на переговорах у Мінськунапередодні першого припинення вогню?

У новинній стрічці є й кілька повідомлень про реакцію Порошенка на події в Іловайську.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: Порошенко міг навіть не знати про листування. Менеджери такого рівня не спускаються до подібних дрібниць. Вони озвучують завдання (чи просто напрямок руху) юридичним радникам, яким довіряють. А ті вже вирішують, як реалізувати.

З досвіду можу припустити, що йому показали план дій, він схвалив, через місяць йому прозвітували, він поставив пару підписів, через місяць знову прозвітували і так далі.

Олексій СОБОЛЕВ: У таких випадках звична практика: поставив завдання, делегував повноваження і все. Виписав довіреність “продати Roshen” — як на машину. І більше не бачив усіх цих паперів до моменту першого варіанту угоди на продаж.

Натягнуті паралелі «подвійного життя»

SLIDSTVO: 17 жовтня реєстратори з БВІ отримують довідку з банку, в якій йдеться про порядність українського президента. Того ж дня дружині одного з захисників Донецького аеропорту повідомляють про смерть чоловіка внаслідок численних осколкових поранень.

ТЕКСТИ: Совпадение?

SLIDSTVO (коментар удови): …так уже набридла ця війна, вже стільки втрат, і воно ж не закінчується. Скільки дітей без батьків осталося.

ТЕКСТИ: Діти залишаються сиротами, щоб (через те, що) Шоколад виводив мільярди з України.

SLIDSTVO: 20 лютого 2015 року Петро Порошенко виступав перед родинами “Небесної сотні” та запалював “промені гідності” … Того ж таки 20 лютого реєстратор вирішив змінити статус компанії Порошенка на Віргінських островах…

ТЕКСТИ: Як саме змінився статус, автори розслідування не уточнюють, зате не забувають проводити паралелі “подвійного життя”. А якби реєстратор написав про зміну статусу не 20 лютого, а 18-го? Автори згадали би про Дебальцево?

Під кожну дату можна щось знайти. Хоч хороше, хоч погане. Ми вже вказували, що того ж таки 21 серпня 2014-го в зоні АТО були й позитивні новини. Наприклад, під Луганськом українські військові захопили дві бронемашини псковської дивізії ВДВ, з усіма документами і списком особового складу.

Так що можна припасувати й альтернативні паралельні лінії. Зацініть універсальність гнапівського стилю, ним можуть скористатися і пропагандисти влади:

[“21 серпня під Луганськом Збройні Сили України здобули переконливі докази участі російських військових у конфлікті на Донбасі. Цього ж дня президент Петро Порошенко, виконуючи передвиборчу обіцянку працювати винятково в інтересах українських громадян, оголосив про початок продажу своїх активів”.]

У процесі такого творчого припасування паралельних ліній логіка викладу починає кульгати. З’являється відчуття пересмикування, маніпуляцій з фактами, притягнених за вуха висновків та інших ознак партійної журналістики.

А може — з ким із журналістів не траплялося — це лише невдало вибраний спосіб подачі матеріалу. Коли хочеться зробити яскраво і суть втрачається.

Коротка згадка про «сліпий траст»

SLIDSTVO: У грудні 2015-го кіпріот Георг Йоанноу просить колег з Тортоли терміново зібрати всі наявні документи і відправити в Швейцарію кур’єром. Адресатом зазначено … “Ротшильд Траст”.

На цьому листування закінчується. Отже, ми не знаємо, чи пішли ці документи у Цюрих і з якою метою. Та вже на початку 2016-го року Петро Порошенко заявляє, що підписав договір про передачу своєї частки Roshen y керування “сліпому трасту”…

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: “Сліпий траст” (дослівно — “сліпа довіра”), — звичний на Заході інструмент для уникнення впливу особи-політика на здійснення бізнесу з власними активами.

Скажімо, прем’єр-міністр не хоче, щоб його гроші та цінні папери лежали даремно. Управляти ними він не може, це був би вже бізнес. Тому наймає фахового спеціаліста, який би вкладав їх. А щоб політик не міг впливати на ці процеси, він не повинен знати, куди вкладаються його активи.

Професійна фірма підписує договір з власником грошей (цінних паперів), змішує їх з іншими (розпорошує по всім проектам, до кінця нівелюючи вплив власника). А коли політик завершує свою кар’єру, він каже: “Віддайте мої гроші і те, що я заробив”. У принципі, Ротшильд може гарантувати, що заробить більше, ніж якби активи просто лежали на депозиті.

ОЛЕКСІЙ СОБОЛЕВ: Спершу Roshen спробували продати. Група велика, не кожен може дозволити собі придбати заводи Порошенка. За посередництва Ротшильдів в період серпень 2104 — грудень 2015 провели переговори з потенційними покупцями. Не отримали вигідної пропозиції, вирішили робити “сліпий траст”.

Петро Порошенко — перший із українських політиків, який вирішив розділити свій бізнес і державну діяльність за допомогою прийнятої в Європі й США процедури. Щоправда, українське законодавство до цього не готове.

Скажімо, у випадку “сліпого трасту” Петро Порошенко не повинен знати, хто керує його активами і що з ними відбувається. Але при цьому повинен зберігати право власності на ці активи. Закони України такої можливості не передбачають.

SLIDSTVO: …коли Президент Порошенко заявляє, що підписав угоду про передачу туди своїх активів, то каже неправду. Судячи з відповіді юристів, траст досі лишається наміром. Бо про нього говорять винятково у майбутньому часі.

ТЕКСТИ: Так, Порошенко перебільшує, коли заявляє, що вже передав свій бізнес в управління. «Слідство» перебільшує, коли стверджує, що траст лише намір, адже підготовка ведеться, документи відправлені Ротшильдам.

Звинувачення 1. Ухиляння від сплати податків

SLIDSTVO: Порошенко створив компанію на БВО для того, щоб таки продати “Рошен”.

ТЕКСТИ: Він про це відкрито сказав 21 жовтня 2014 року — в той же день, коли була створена компанія на БВО.

Але тоді Порошенко не повідомив, що для продажі свого бізнесу потрібно створити офшорну фірму. Вочевидь боявся, що слово “офшор” викличе бурю. Так і сталося.

SLIDSTVO: Юристи пояснюють: мовляв, в Україні так роблять усі. Тому й президент виводить свої активи в офшорну зону, де податок на продаж дорівнює 0%.

ТЕКСТИ: Пересмикування “слідчих”. У цитованій відповіді юристів Порошенка не йдеться про те, що всі українські бізнесмени ідуть в офшори для ухиляння від сплати податків. Юристи кажуть про “типове використання” офшорів “для подальшого продажу” активів українського бізнесу.

ОЛЕКСІЙ СОБОЛЕВ: Офшори вибирають тому, що в багатьох із них — і на Британських Віргінських островах у тому числі — діє британське право.

Покупець українських активів хоче вирішувати можливі юридичні конфлікти не в Печерському суді міста Києва, а в Лондонському Високому суді. Та й продавець, який би статус в Україні він не мав, хоче захистити свою власність від української Феміди.

SLIDSTVO (питання міжнародному юристу Данилу Білаку і його відповідь):

— Чи можна український актив передати в іноземний траст?

— Знову ж таки, залежить від обставин. В принципі, я не бачу проблеми…

ТЕКСТИ: Насправді проблема є.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: Українське законодавство не передбачає трастів — “я тобі довіряю керувати власністю”. Концепція довірчої власності, взагалі, не дуже зрозуміла пострадянським юристам, які не вивчали систему англійського права.

Про довірчу власність згадується хіба що в кількох статтях Цивільного кодексу. Скажімо,стаття 1045 ЦКУ повідомляє нам, що “особливості управління цінними паперами встановлюються законом”. А закону такого немає.

Загалом, до операцій з акціями застосовується законодавство країни, де вони випущені. Важко уявити, яким чином акції, емітовані в Україні, можуть бути передані у довірче управління швейцарському трасту.

Для того, щоб законно передати в траст корпоративні права на бізнес, ці права мають бути оформлені відповідно до законодавства держави, яка дозволяє таку передачу.

Я міг би запропонувати, наприклад, такий механізм: корпоративними правами на бізнес Президента володіє іноземна компанія, яку саму можна за місцевим законом передати у довірче управління.

ТЕКСТИ: Ось де справжній, не притягнутий за вуха конфлікт. Голова держави не може (не хоче) повернути довіру до судів і не здатен покращити законодавство (вплинувши на більшість у ВР, приміром).

І щоб виконати дану перед виборами обіцянку “по-європейському” розділити бізнес і владу, український президент змушений використовувати офшор.

Звинувачення 2. Невірно заповнена декларація про доходи

SLIDSTVO: Коли йдеться про гроші, Президент України готовий відверто порушувати закон. У декларації за 2014 рік він узагалі не зазначив, що створив компанію за кордоном.

У відповіді його юристів читаємо таке: “Акції Prime Asset Partners Limited не мають номінальної вартості… Включенню до декларації підлягала інформація про акції, які мають номінальну вартість”.

Юристи Порошенка кажуть неправду. Ось документ, який підтверджує, що Президент є власником 1000 акцій, кожна з яких коштує 1 долар США.

А ось його декларація, де в пункті “Розмір внесків до статутних капіталів підприємства, у тому числі за кордоном” стоїть прочерк.

ТЕКСТИ: «…Poroshenko is entitled…» перекладається як «Порошенко має право [на тисячу акцій]…» У цьому питанні думки наших експертів розійшлися.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: Українські закони не передбачають, що акція може не мати номінальної вартості. Не вказавши ці іноземні цінні папери в декларації про доходи, держслужбовець підлягає адміністративній відповідальності.

Йдеться про статтю 172-6 “Порушення вимог фінансового контролю” Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідальність за цією статтею — штраф від однієї тисячі до двох тисяч п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Тобто від 17 до 42,5 тисяч гривень.

Але строк притягнення до відповідальності сплив через три місяці після подання декларації.

ОЛЕКСІЙ СОБОЛЕВ: Документ свідчить тільки про те, що фірма випустила тисячу акцій на суму $1000. Їх ще треба оплатити, вони неоплачені.

В декларації потрібно вказувати вартість корпоративних прав. Якщо ці права не оплачені, тоді в них може не бути вартості.

Статутний капітал можна зареєструвати і на мільйон, але це не означає, що фірма має такі гроші. Гроші з’являються, коли приходить покупець і платить їх в обмін на акції.

В усіх трьох згаданих у розслідуванні компаній акції випущені (issued), але не оплачені. Треба, щоб хтось прийшов і їх викупив, тоді з’явиться номінальна вартість. І тоді це треба відобразити в декларації.

Сенсаційний фінал — гучний і бездоказовий

SLIDSTVO: …У реальному житті президент створив компанію в офшорній зоні на Британських Віргінських островах, куди вивів активи “Рошену”, щоб не сплачувати в Україні податків з продажу. А обгортка у вигляді трасту мала б приховати весь процес.

ДМИТРО НАЗАРЕЦЬ: Це абсолютний домисел. Нічого він не виводив, це ж видно з опублікованих та оприлюднених документів. Жодної транзакції, навіть банківського рахунку немає. За бажання Порошенко міг би вимагати від авторів довести ці твердження в суді, в результаті журналістів чекав би штраф.

ОЛЕКСІЙ СОБОЛЕВ: Ухиляння від сплати податків не було і не можна стверджувати, що структура планувалася лише для цього, твердження авторів розслідування — голослівне.

Вся структура бізнесу Петра Порошенка сплачує податки в Україну, всі його інвестфонди — українські.

БВО в Україні офіційно визнані офшорною зоною, наші фіскали просто не вважатимуть цей дохід таким, що не підлягає оподаткуванню, коли він буде виплачуватися Порошенку.

Створення BVI-компанії означає тільки те, що Ротшильди вибудовують структуру, необхідну для управління чи продажу.

Трагікомедія ситуації — президент завів цей офшор для того, щоб виконати дану виборцям обіцянку. Всі кричать “Продай!”, а коли продасть, то всі одразу поцікавляться, чи платив він податки, і буде ще більше крику.

Конспірологічні висновки

SLIDSTVO: Ми досі не розуміємо, чому активна фаза перебудови Порошенком своєї кондитерської корпорації збіглася з трагічними подіями новітньої української історії.

ТЕКСТИ: Може, совпадение? Наприкінці травня Порошенко оголосив про наміри продати, дав доручення, два місяця літньої розкачки і листування юристів — от вам і серпень. Власне, тільки у серпні “активна фаза” й розпочалася. І досі триває, бо корпорація так і не перебудована.

SLIDSTVO: Ми також не знаємо, чи заважав цей процес голові держави виконувати свої функції.

ТЕКСТИ: Навіщо натяки, якщо не змогли з’ясувати?

SLIDSTVO: Та в цих подіях чітко простежуються дві паралельні лінії – українців, які ціною власного життя боронили Україну, і її Президента, який в цей же час будував хитромудрі фінансові конструкції, щоб не сплачувати цій державі податків.

ТЕКСТИ: Саме такі твердження вже два роки розганяються пабліками, що пов’язані через спільних адмінів зі славнозвісним Мазурою.

Ми пам’ятаємо, як повільно наша влада, в тому числі й Порошенко, реагувала на відкриту військову агресію РФ на Донбасі. Але до чого тут спроба президента виконати свою передвиборчу обіцянку?

А ось до чого.

Журналісти отримали сенсаційні документи, а в ході роботи сенсація “здулася”. Що ж, надуємо її за допомогою найболючішої теми — кривавої рани Іловайська, яка гарантовано викличе емоції та ажіотаж.

Навіщо?

Це питання, яке нам не давало спокою, поки редакція аналізувала відео з «Громадського».

Навіщо журналістам псувати свою репутацію, навіщо перекручувати факти і підганяти дати? Використовувати порожній офшор, щоб поставити Порошенка в один ряд із Путіним та іншими упирями, які ганяли через офшори мільярди?

Це не злий умисел. Причина — в культурі виробництва, що склалася в українській журналістиці. Ця культура не передбачає відданості фактам, бажання журналіста розібратися у складній дійсності й адекватно описати її.

Це культура міфу. Замість дослідження журналісти шукають популярні міфи, а потім придумують аргументи на їхню підтримку.

Візьмемо інший нещодавній скандал — репортажі про притулок для біженців у Яготині. Все те саме, що й з офшорами Порошенка. Замість того, щоб пояснити, що відбувається насправді, більшість медіа взялася експлуатувати міфічні страхи й упередження.

Автори: Роман Кульчинський, Павло Солодько

Джерело: texty.org.ua



загрузка...

Читайте також

Коментарі