Словацький реформатор Міклош може очолити Мінфін. Хто він насправді?

Словацький реформатор Міклош може очолити Мінфін. Хто він насправді?

Екс-міністр фінансів Словаччини Іван Міклош дав попередню згоду очолити Міністерство фінансів України за умови збереження словацького громадянства, а також узгодження з ним програми майбутнього уряду і його складу.

— Мені дуже важливо, щоб уряд був орієнтованим на реформи і був антикорупційним, — сказав Міклош в інтерв’ю НВ.

Він зазначив, що навіть якщо його не призначать міністром, він може продовжувати працювати радником. В той же час, за словами Міклоша, спікер Верховної Ради Володимир Гройсман підтримав його умови входження в уряд.

У свою чергу активіст Соціального руху Віталій Дудін на своїй сторінці в Facebook зазначає, що Міклош є глибоко переконаним неолібералом з відповідними рецептами реформ, яке населення відчує у вигляді ще більшого «затягування пасків».  При цьому після діяльності Міклоша у Словаччині її раєм назвати важко. В той же час Словенія, яку реформатор часто й жорстко критикує за значно більше втручання держави в економіку та високі соціальні видатки, показує загалом кращі результати як для ведення бізнесу, так і за рівнем життя населення.

— „Найкращий міністр фінансів” (!) 2004-го року переконує, що низькі зарплати й податки – це фактично єдиний шанс для таких країн, як наші дві, стати „раєм для інвесторів”. Не освічене населення, не державна підтримка іновацій, а лише вартість видатків для підприємців визначає успіх (я вважаю такий підхід „ледачим”, а не „радикальним”). При цьому особливе місце в його промовах займає критика відсталої, маючої „найвищий рівень корупції” і тотально-одержавленої Словенії.

У дечому він правий. Словенія залишається в пулі країн ЄС, де присутність держави у ВВП одна з найбільших – близько 60%. При цьому у ряді рейтингів Словенія випереджає Словаччину:

— Індекс людського розвитку – 21 і 37 відповідно.
— Індекс несприйняття корупції – 35 і 50 відповідно.
— А ще цікавіші дані нам дає дослідження Світового Банку Doing Business.

Обидві країни ділять у рейтингу DB-2016 одну позицію – 29 місце. Як мінімум, вже це заперечує аргумент про те, що інвестори уникають Словенії, — пише активіст.

Крім того, за словами Дудіна, теза про хвалену ультрареформовану Міклошем податкову систему прямо заперечується Світовим банком.

— За легкістю сплати податків Словенія займає 35 місце, а Словаччина – 75. Справа не у ставках, а у зручності адміністрування. При цьому податкове навантаження у Словаччині – цілий 51% (!). Погодьтеся, це мало різниться від українського показника у 52,2%. Податкова система наших країн несправедлива, адже відкидає прогресивну шкалу.  До речі, за критерієм легкості створення бізнесу, Україна (30) вже попереду Словаччини (68). Та чи стало від цього більше створюватись робочих місць?, — пише він.

Також, за словами активіста, мінімальна зарплата відрізняється у два рази: Словаччина – $500; Словенія – $1,033.

— Незважаючи на те, що Україна 25 років йде шляхом ринкових реформ вважається, що якщо в нас не було тотальної „шокової терапії”, то і капіталізму в нас не було взагалі. Таке враження, що рівень реформованості економіки визначається спричиненими незручностями…  При чому тут Україна? Ми повинні обрати, який саме шлях нам ближче. І Словенія і Словаччина є країнами з ринковою економікою. Просто перша орієнтована на поступальний розвиток, а друга – на швидкий прибуток. Як гадаєте, який тип більше відповідає вашим інтересам?, — запитує активіст. 



загрузка...

Читайте також

Коментарі