Чи зможе Нацбанк зупинити інфляцію

Чи зможе Нацбанк зупинити інфляцію

Ціна помилкових дій регулятора для економіки країни та її громадян буде надмірно високою. Про це у своєму блозі на НВ пише академік НАН України Богдан Данилишин.

Минулого тижня Глава Нацбанку Валерія Гонтарєва заявила, що НБУ має намір перейти до режиму таргетування інфляції і навіть розробив для цього «дорожню карту».

Вважаю, що інфляційне таргетування не наблизить Україну до повномасштабного виходу з економічної кризи, а навпаки, здатне надовго законсервувати нинішню сумну макроекономічну ситуацію. До того ж я сумніваюся в успішних результатах власне політики таргетування інфляції — у реалістичності досягнення мети, що полягає у стримуванні цін. Поясню чому.

Що являє собою інфляційне таргетування? В його рамках зазвичай встановлюються межі коливання інфляції на кілька років вперед — можна назвати це «інфляційним коридором», який може бути прямим, якщо планується зберегти існуючий рівень інфляції, або похилим, в бік зниження, якщо поставлено мету знизити рівень інфляції.

Намір Нацбанку викликав би більше оптимізму, якби сучасна економічна думка продовжувала перебувати під тиском точки зору такого авторитету, як Мілтон Фрідман, який стверджував багато десятиліть тому, що причини інфляції лежать виключно у монетарній політиці. Тобто, згідно з його думкою, причиною зростання цін є збільшення пропозиції грошей, випереджальне зростання пропозиції товарів і послуг. Однак, все більша кількість визнаних у світі сучасних економістів схиляються до іншої точки зору. Причин для цього декілька.

По-перше, «фридманівське» пояснення природи інфляції мало сенс під час тих кількох століть, коли діяв «золотий стандарт». Дійсно, за «золотого стандарту» до зростання номінальних цін на товари і послуги вело саме збільшення кількості грошей,що перебувають в обігу. Це зрозуміло — в умовах фіксованого обсягу золота ціни на товари та послуги фактично були прив’язані до золота. Але, після того, як в 1973 році Ямайська валютна система прийшла на зміну Бреттон-Вудській валютній системі, разом з якою було скасовано золотий стандарт», припинилася дія головного чинника, колишнього базису природи інфляції у відповідності з поглядами Фрідмана.

По-друге, збільшення кількості грошей, що знаходяться в обігу не обов’язково веде до зростання рівня цін. Тому, що гроші, які знову з’явилися в обігу  аж ніяк не обов’язково перетікають на товарні ринки або на ринки послуг. До цього варто додати, що  поняття, яке впливає на рівень інфляції «швидкість обігу грошей» динамічне. Воно залежить від великої кількості стихійних факторів і часто має випадково-ймовірнісний характер. В якості доказу непостійності швидкості обігу грошей варто розглядати постійно наявні інфляційні очікування, сила або слабкість яких впливає на цей параметр, а, отже, й на динаміку інфляції.

По-третє, статистично доведено – на рівень інфляції у тій чи іншій країні впливають циклічні фактори (як в світовій економіці, так і в економіці даної країни) і продуктивність праці (в тій країні, інфляцію в якій вимірюють).

Немає підстав вважати, що інфляція в Україні має суто монетарний характер. В реальності інфляція — явище багатофакторне. У ньому багато складових, і якщо розсортувати складові на монетарні та немонетарні, то друге, цілком імовірно, виявиться більшим. Хіба тарифи природних монополій та інфраструктурних монополістів не впливають на рівень цін в Україні? Впливають. Чи може Нацбанк сприяти стримуванню цих тарифів? Не може. У промисловості і сільському господарстві нашої країни спостерігається гострий дефіцит ефективних і економічних за сучасними міжнародними мірками підприємств. Зростання витрат виробників, викликаний неефективністю, енерговитратність та ресурсовитратність, транслюється в кінцевому підсумку на споживчі ціни. Погіршує ситуацію відсутність конкуренції, завжди має наслідком підвищення цін. У силах чи НБУ щось змінити в даних питаннях? Вкрай сумнівно.

Навіщо ж тоді керівництво Нацбанку ставить перед собою завдання, на виконання якого його вплив невеликий (єдиний параметр, на який НБУ дійсно може чинити вплив у плані монетарних чинників інфляції, це так звана імпортована інфляція: через курс гривні)?

Зараз, в період економічної кризи, більш важливим, ніж цінова стабільність, є питання сприяння економічному зростанню. І ось тут режим інфляційного таргетування очевидно не є підходящим інструментом. Причина в тому наборі інструментів, які здатний НБУ задіяти для забезпечення стабільності цін – рестрикційна монетарно-грошова політика та високі процентні ставки. Вони здатні на корені зарубати паростки економічного одужання, боязко і несподівано проросли крізь промерзлий лютневий грунт.

Не можу не торкнутися ще одного важливого аспекту. У дискусіях навколо заходів, спрямованих на цінову стабілізацію та сприяння економічному зростанню, випадає з уваги тема впливу діяльності банківського регулятора на безробіття. Не стану теоретизувати, заглиблюючись у «криву Філліпса» або «автокореляційну функцію», тим більше що неортодоксальні економісти аргументовано поставили під сумнів наукову адекватність відповідних теорій. Поясню в прив’язці до поточної ситуації в Україні. Якщо політика стримування інфляції з чималою ступенем імовірності призведе до подальшого придушення і без того ледь помітної економічної активності, то як це позначиться на добробуті громадян України, рівень життя яких неухильно прямовисно падає вже третій рік поспіль? Відповідь очевидна – виключно негативно. Якщо людина має потребу працювати, але не має для цього можливості, то вона є безробітною і за визначенням незаможною. Сумно, що керівники НБУ ігнорують проблеми мільйонів простих українців.

У цьому зв’язку нагадаю, що в різних державах центральні банки мають законодавчо визначене коло цілей,що називаються «мандатом». Скажімо, мандат ФРС складається з підтримання стабільності цін і здійснення позитивного впливу на зниження рівня безробіття, Банк Англії має за мету монетарну та фінансову стабільність, Європейський Центробанк – цінову стабільність. Згідно з законом «Про Національний банк України», до цілей його діяльності відносяться підтримання стабільності курсу національної грошової одиниці через забезпечення цінової стабільності.

З урахуванням того, що результатом прагнення, щоб не сталося, стримати зростання цін може стати стагфляція, вважаю за доцільне ініціювати експертну дискусію щодо законодавчо закріплених цілей діяльності Нацбанку на предмет включення в них такої мети, як сприяння економічному зростанню, який забезпечить збільшення рівня зайнятості населення. Вважаю це питання дуже важливим. Проблема подолання безробіття впевнено стає метою економічної політики більшості розвинених країн. Тим більше, що економічне зростання та рівень зайнятості можуть бути взаємно підтримуючими параметрами. Там, де безробіття висока, є істотні незадіяні ресурси та потужності. Їх задіяння здатне стимулювати економічне зростання. Це саме те, що наша країна гостро потребує.

Підведу підсумок. Основні причини інфляції в Україні лежать не в монетарній площині: серед них — структурні перекоси економіки, глибока технологічна відсталість промисловості та сільського господарства, висока монополізація, відсутність достатнього рівня конкуренції. Роль Нацбанку в подоланні цих явищ обмежена та фрагментарна. Цілком допускаю, що результатом інфляційного таргетування стане залучення економіки України в автоматично продуковану послідовність «грошове стиснення – рецесія – інфляція».

Але для чого ж керівництво НБУ задекларувало курс на таргетування інфляції? У мене є два припущення. Перше – усвідомлюючи відсутність у нього реальних механізмів стримування зростання цін, Нацбанк, через деякий час, пояснить провал своєї політики інфляційного таргетування саме хронічними макроекономічними проблемами, мало залежними від НБУ, делікатно опустивши той факт, що все було зрозуміло заздалегідь. Зате можна буде доповісти про старанно виконану роботу. Друге – відповідно до бритви Хенлона, не варто приписувати злого наміру тому, що цілком можна пояснити дурістю.

Але, як би там не було, ціна помилкових дій НБУ для економіки країни та її громадян буде надмірно високою.



загрузка...

Читайте також

Коментарі