Припинення дипвідносин з Росією: популістський крок чи відповідь агресору?

Припинення дипвідносин з Росією: популістський крок чи відповідь агресору?

Для Києва настав час припинити дипломатичні відносини з Москвою, вважають у профільному комітеті Верховної Ради. Керівництво країни й міжнародні партнери України не підтримають цей крок, переконані експерти.

Через два роки, які минули після незаконної анексії Криму Росією та початку війни на Донбасі, комітет у закордонних справах Верховної Ради України вирішив припинити дипломатичні відносини з Москвою. Відповідний проект постанови на засіданні комітету було ухвалено в середу, 30 березня. Його підтримали чотири члени комітету, двоє утрималися, один проголосував проти. Авторами цього проекту стали депутати від Радикальної партії Оксана Корчинська та Юрій Шухевич, член Блоку Петра Порошенка Олег Петренко та позафракційний Володимир Парасюк. Вони пропонують припинити дипвідносини з Росією з огляду на «численні факти порушення Російською Федерацією прав громадян України, захоплення на території України та утримання в РФ» українських громадян.

Підстави є, але спілкування потрібне

Сумною новиною назвав ухвалення цього документу експерт Інституту глобального правосуддя в Гаазі Аарон Матта. На його переконання, завжди ліпше мати дипломатичні канали спілкування. У розмові з DW Матта пояснив, що в разі ухвалення постанови парламентом, Україна закриє своє посольство в Москві, а також російську дипмісію в Києві. Третя держави, за згодою сторін, може займатися консульськими питаннями в інтересах українців на території Росії.

Переривання дипломатичних відносин між країнами Матта не вважає екстраординарним випадком. Як приклад він наводить дипломатичний розрив між Грузією та Росією у 2008 році. Проте рішення про припинення дипломатичних відносини з Москвою Тбілісі ухвалив менше ніж за місяць після відкритого військового вторгнення російських військ на територію Грузії. При цьому грузини вирішили зберегти консульські зв’язки з Росією, аби захищати права своїх громадян у цій країні.

За словами Матти, не існує чітко визначених причини для припинення дипломатичних відносин. «Але навіть якщо Росія офіційно не визнана стороною збройного конфлікту на Донбасі, абсолютно зрозуміло, що після того, що трапилося з Кримом, відносини Києва і Москви переживають не найкращі часи», — зазначив юрист.

Війну це не зупинить

Припинення дипвідносин з Росією не означатиме негайну перемогу у війні над агресором, навпаки дасть додаткові аргументи Москві блокувати інтереси України, її громадян і полонених. Так пояснила DW своє рішення голосувати проти проекту постанови голова комітету ВР у закордонних справах Ганна Гопко. «У Росії проживає 4 мільйони українців, і ми наразі можемо через наші консульства допомагати їм, боротися за права Надії Савченко та інших 27 ув’язнених наших громадян», — сказала Гопко.

Вона розкритикувала авторів проекту постанови за те, що перед його написанням вони не провели належних консультацій з міністерством економіки та МЗС України. «Головним їхнім аргументом були слова про те, що ми не маємо права підтримувати відносини з країною агресором, коли наші солдати воюють на Донбасі», — розповіла політик. Вона нагадала, що ще 17 березня 2014 року Київ відкликав українського посла з Москви. Це, на думку Гопко, «вже є сигналом про призупинення відносин з Росією».

Ліпше пізно, ніж ніколи?

Екс-міністр закордонних справ, депутат Борис Тарасюк, який підтримав проект постанови, наголошує на тому, що йдеться не про розірвання, а про припинення відносин з Росією, які можуть бути відновлені в разі зміни політичної ситуації. У коментарі DW він розповів, що переконав авторів проекту постанови вилучити з її остаточного варіанту пункт про денонсацію міжнародних договорів з Росією, а також про припинення консульських відносин.

Тарасюк відмовився напряму коментувати питання про запізнілість рішення щодо припинення політичного діалогу з Москвою. Він лише зауважив, що опоненти цього рішення й «після анексії Криму і зараз співають одну й ту саму пісню: це може нашкодити нашим економічним інтересам з Росією та позбавити захисту наших громадян». Проте дипломат переконаний: дивно виглядає, що держава, проти якої інша держава виявила агресію, веде на її території неоголошену війну, постачає свої регулярні збройні сили, фінансує терористів і найманців, робить вигляд, що нічого не відбувається. «Найменше, що ми повинні зробити у цій ситуації, це припинити дипвідносини з Росією», — відстоює свою точку зору Тарасюк.

Попередження для Заходу

Проте експерти сумніваються в тому, що проект постанови про припинення дипвідносин з Росією дійде до практичного втілення. «Очевидно, що на рівні уряду та керівництва країни на сьогодні немає планів припиняти дипломатичні відносини з Росією, хоча підстав для цього достаньо», — переконаний науковий директор Інституту Євро-Атлантичного співробітництва Олександр Сушко. На його думку, те, що відбулося на засіданні комітету ВР, є намаганням окремих депутатів і фракцій засвідчити свою роль у формуванні зовнішньої політики України, проте «голосування комітету» ще не є позицією Верховної Ради. «Але якщо відносини з Росією розвиватимуться тим шляхом, яким вони йдуть останні два роки, і не буде жодних реалістичних перспектив для поновлення територіальної цілісності України в міжнародно визнаних кордонах, тоді це питання порушуватиметься ще багато разів і зрештою може бути ухвалено й на урядовому рівні», — прогнозує експерт.

Крім того, Сушко наголосив, що Берлін, Париж і Вашингтон не підтримають ідеї Києва про припинення дипвідносин з Москвою. А Україна, яка затиснута між інтересами різних міжнародних партнерів, не може дозволити собі бути звинуваченою в ескалації відносин з Росією. З іншого боку, голосування комітету ВР — це радше попередження Заходу, а не Росії в тому, що він не повинен мати наївних очікувань, що Україна готова сприймати як даність окупацію своїх двох територій Росією, вважає експерт.

джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі