Замість «Газпрому»: Україна може закуповувати російський газ у нових гравців

Замість «Газпрому»: Україна може закуповувати російський газ у нових гравців

Перекроювання газового ринку РФ сприяє виходу на провідні позиції компаній «Новатек» і «Роснєфть».

У Росії триває поступовий наступ на монополію «Газпрому» у питанні експорту блакитного палива. Цього разу компанія «Роснєфть» хоче приєднатися до «Новатек» і розпочати експорт зрідженого газу. Після цього компанії претендуватимуть на експорт звичайного природного газу. Процес лібералізації російського ринку експорту газу зіграє на руку Україні, адже дасть можливість «Нафтогазу» після 2019 року отримати нових постачальників російського енергоресурсу. Це стає особливо актуальним, якщо зважати на зниження рівня імпорту газу із Росії до 6-10 млрд куб. м на рік.

Водночас до завершення дії контракту «Нафтогазу» із «Газпромом» залишається повних три роки, а тому розраховувати на швидкий результат не варто. Принаймні, без прискорення лібералізації у Росії і без зацікавленості Єврокомісії у допуску на ринок ЄС незалежних видобувників російського газу цей процес буде затягуватися.

Підготовка «газового ґрунту» ЄС

Реформаторські зміни газотранспортної системи Росії розпочалися у 2008 році, коли вперше почали розглядатися можливі зміни до закону про експорт газу, який був ухвалений у 2006 році. Саме у 2008-му розглянули механізм участі незалежних виробників в експорті природного газу. Проте, зважаючи на участь «Газпрому» – як єдиного експортера російського газу – у проекті будівництва «Північного потоку» та підготовці до реалізації «Південного потоку», рішення про дозвіл газового експорту для інших компаній загальмували.

Слід також визнати, що «драйвером» експортних послаблень виступив Геннадій Тимченко, якого вважають людиною, близькою до Володимира Путіна. Тимченко контролює одного із найбільших експортерів нафти і нафтопродуктів – компанію Gunvor. Також Тимченко викупив частку в проекті «Ямал LNG» із ліцензією на Південно-Тамбейське родовище.

Впродовж останніх шести років відбулися зміни акціонерів, і на сьогодні 60% проекту контролює компанія «Новатек» Леоніда Міхельсона, якого також пов’язують із Тимченком. Іще 20% належить французькій Total, 20% – китайській нафтогазовій державній корпорації CNPC. Нарешті, у березні цього року, 9,9% було продано китайському Фонду Шовкового шляху, який є дочірнім підприємством China Development Bank та здійснює управління $40 млрд. Разом частка китайської сторони становить 30%. Росія розраховує, що необхідних $12 млрд фінансування для «Ямал LNG» буде отримано в кредит від China Development Bank.

Лише через сім років, 1 грудня 2013-го, президент Росії Володимир Путін підписав зміни до законодавства, які лібералізували експорт зрідженого природного газу. Таким чином цей енергоресурс могли експортувати «Газпром», «Газпром експорт», «Роснєфть» и «Новатек». Також у випадку початку робіт на шельфі, за новим законом, претендувати на експорт можуть «Газпром нєфть» і «Зарубежнєфть».

Проте криза на ринку нафти у 2014-2015 роках, протистояння між Росією, США і ЄС, а також санкції проти РФ суттєво скоригували плани компаній та змусили їх перейти в «атаку» на прем’єра Медведєва й президента Путіна задля прискорення рішення щодо експорту традиційного газу.

Нафта здешевіла до $30-40 за барель, і як наслідок ціна на зріджений газ суттєво знизилася. Відповідно, перспектив на цьому ринку в розрізі 2016-2020 років поменшало. Це ж стосується і вартості видобутку газу на шельфі.

Були також відкладені плани «Роснєфті» щодо формування нових центрів виробництва LNG після початку освоєння газових запасів у північній частині Охотського моря, включаючи ділянки Магадан 1, 2 і 3. «Ямал LNG» фактично заморозив угоду з іспанською Gas Natural Fenosa на 25 років щодо постачання 2,5 млн тон зрідженого газу на рік.

Хоча варто зазначити, що «Новатек» іще з 2012 року почав виконувати стратегію підготовки до експансії на європейський газовий ринок. У жовтні 2013-го компанія розпочала постачання газу за контрактом з німецькою Energie Baden-Wuerttemberg (EnBW). А влітку 2013-го «Новатек» і EnBW підписали довгостроковий 10-річний контракт на постачання 2 млрд куб. м газу річно з жовтня 2013 року. Сума угоди склала майже 6 млрд євро.

«Новатек» переслідує мету вийти на європейський ринок і отримати доступ до клієнтської бази, що можна вважати своєрідним витоптуванням та підготовкою ґрунту у ЄС. І це є наслідком очікування скасування експортної монополії «Газпрому».

Те ж саме стосується і «Роснєфті», яка іще в 2015 році домовилася про постачання 7 млрд куб. м газу своєму партнеру і співвласнику – британській компанії BP. Але для цього потрібно було змінити закон.

Власне на початку 2015 року внутрішні російські газові війни вийшли на свою фінішну пряму. «Новатек» і «Роснєфть» написали декілька листів до органів влади Росії з метою ініціювати скасування монополії «Газпрому» на експортну «трубу» та отримати дозвіл постачати газ у ЄС напряму.

«Ми ніколи не коментували та, як і раніше, не коментуємо службове листування. Будь-яких рішень не приймалося, відповідно, поки в публічній площині нічого обговорювати», – заявив прес-секретар президента Росії Путіна Дмитро Пєсков, чим частково дав підстави вважати, що дискусія щодо цього питання триває.

Українська дружба з «Новатеком» і «Роснєфтью»

Для України реформаторські зміни на газовому полі Росії означають можливість укладати угоди про купівлю газу із іншими постачальниками, окрім «Газпрому». І якщо «Газпром» знизив видобуток газу із 438 до 414 млрд куб. м, то всі інші видобувники збільшили свої показники: «Роснєфть» – на 10%, до 62,5 млрд куб. м, а «Новатек» –  на 9,3%, до 67,9 млрд куб. м.

Україна критично скоротила споживання газу – до 34 млрд. куб. м, а його імпорт – до 16 млрд. У перспективі наступних 3-5 років не варто очікувати зростання, у найкращому випадку імпорт становитиме 15-20 млрд куб. м. Із цього обсягу Україна уже купує 10 млрд куб. м у ЄС, а у «Газпрому» – 6 млрд кубометрів. Відповідно, приблизно від 6 до максимум 15 млрд куб. м – це той обсяг, який «Нафтогаз» міг би купувати після 2019 року в інших російських компаній.

Тим більше сумарний видобуток «Роснєфті» і «Новатека» становить зараз 130 млрд куб. м, а до 2020-го становитиме 150 млрд куб. м. І з цього обсягу вони зможуть експортувати до 30 млрд куб. м.

У 2012-2013 роках, під час переговорів України та Росії, декілька разів порушувалося питання про можливість купівлі частини газу у незалежних російських видобувників, і мова тоді йшла про «Новатек». Але політичні умови та внутрішні російські конфлікти між «Газпромом» та «Новатеком» і «Роснєфтью» стояли на заваді.

Проте, навіть за умов можливості реалізації плану заміни «Газпрому» на «Новатек» чи «Роснєфть», малоймовірно, що питання постачання газу в Україну перестане бути політичним. Тим паче візуальна лібералізація газового ринку Росії може бути вигідна «Газпрому». Після глибокого політичного конфлікту у 2014 році російський газовий монополіст обрав тактику мінімізації відносин із «Нафтогазом» та Україною. Тому дійсно після 2019 року «Газпром» може назавжди піти з українського ринку, але на його місце прийдуть інші російські компанії.



загрузка...

Читайте також

Коментарі