В бій ідуть «технократи»: Наталія Яресько заявила про готовність очолити Кабмін

В бій ідуть «технократи»: Наталія Яресько заявила про готовність очолити Кабмін

Напередодні зміни уряду в інформаційному просторі все частіше з’являються різні варіанти імені майбутнього прем’єра України. До вчорашнього дня ЗМІ вже практично «призначили» новим прем’єр-міністром нинішнього спікера парламенту −Володимира Гройсмана. Втім, вчора впевнений крок у напрямку прем’єрського крісла зробила й нинішній міністр фінансів − Наталія Яресько, вперше заявивши про готовність очолити Кабінет міністрів. Вона обіцяє створити команду «технократів», що в принципі має виключити таке явище, як розподіл міністерських портфелів у парламенті, проте до цього навряд чи готові депутати. Forbes розпитав економістів і політиків, чи бачать вони «Наталку» на посаді прем’єра.

Розмови про те, що Наталія Яресько може очолити уряд, ходять уже досить давно, але тільки вчора сама міністр вперше заявила про те, що вона готова зайняти цю посаду, пояснивши, що кілька тижнів тому з нею розмовляли на цю тему президент Петро Порошенко і «непотоплюваний» прем’єр Арсеній Яценюк. Ця новина, очевидно, порадувала людей, які зараховують себе до «громадянського суспільства». Вони дуже критично ставляться до Гройсмана, вважаючи його людиною «системи».

Яресько, зокрема, заявила, що готова сформувати технократичний уряд, міністри якого не мають політичного минулого, не підкоряються жодному олігарху чи «друзям» політиків і не мають політичних амбіцій на майбутнє. «Я готова зібрати таку команду, яка прямо зараз здатна працювати в інтересах всієї країни, всіх її громадян, а не окремих політичних або бізнес-груп», − написала Наталія Яресько на своїй сторінці в Facebooк.

У розумінні міністра фінансів, технократичний уряд − це уряд, сформований, виходячи з п’яти принципів:

  1. Урядовці повинні бути відданими виключно служінню народу України − не самим собі, не своїй партії, не прихованим інтересам окремих зацікавлених сторін. Головний критерій членів команди − бездоганна репутація.
  2. У членів уряду повинна бути повна нетерпимість до корупції та політичного втручання в роботу державних органів виконавчої влади.
  3. Членам уряду не слід турбуватися ні про участь у наступних виборах, ні про політичну кар’єру. Їхньою метою має бути процвітання України.
  4. Вони всі повинні вірити, що Україна може стати успішною тільки за допомогою демократичних і економічних свобод, в тому числі завдяки реалізації угоди між Україною та ЄС про асоціацію та програми МВФ.
  5. Урядовці повинні бути досвідченими кризовими менеджерами і мати досвід успішного реформування і управління організаціями.

Однак настільки пафосні й амбітні вимоги до майбутньої команди міністрів навряд чи стануть керівництвом до дії для нинішнього парламенту. Самі депутати коментують це питання досить обтічно. «На сьогоднішній момент поки що немає нової коаліції, немає нової коаліційної угоди, тому будь-які чиїсь заяви про готовність стати прем’єр-міністром залишаються лише заявами. Подивимося на подальші дії наших колег по коаліції. Якщо вони запропонують Наталію Яресько в якості нового прем’єра, фракція «Народний фронт» буде розглядати таку пропозицію. Але поки що офіційно таких пропозицій не надходило», − вказує депутат від «Народного фронту» Антон Геращенко.

«Шанси Наталії Яресько зайняти прем’єрське крісло я б оцінював, виходячи з двох критеріїв. Перший − це персональний склад команди. Другий − перелік стратегічних і критичних програмних моментів, які потрібно вирішити в найближчі 3-4 місяці, в першу чергу, в економіці. Ніхто сьогодні не може давати гарантії і стовідсоткові прогнози, але в цілому моє відчуття більше так, ніж ні», − пояснює Олександр Домбровський з БПП.

Куди скептичніше налаштовані опитані Forbes експерти. Вони, зокрема, вважають, що навряд чи український парламент готовий бачити «незалежний уряд». «Я не вірю, що Наталії Яресько дозволять очолити Кабмін. Вона занадто незалежна для цього», − зазначає керуючий партнер Capital Times Ерік Найман. «Сформувати уряд вона не зможе. Він має бути затверджений парламентом, а останній не проголосує за Яресько. А якщо проголосують, значить, парламент змусили. Та й результат буде суперечливим», − солідарний з ним старший економіст «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Втім, якщо незалежність Яресько від різних ФПГ мало в кого викликає сумніви, то щодо того, який з неї «реформатор», однозначних думок у аналітиків немає. Слід відзначити високу ступінь конформності міністра фінансів, яка ніколи не йшла проти волі Арсенія Яценюка. Її колеги висловлюються про неї досить тепло. «Наталка − сильний менеджер», − нещодавно в форматі оффрекордс сказав про її кандидатурі один із міністрів-«реформаторів», який уже навряд чи продовжить свою роботу в Кабміні.

Одночасно більшість шанувальників Наталії Яресько легко поставити в глухий кут питанням про призначення главою ДФС Романа Насірова. «Для мене це призначення − велика загадка», − визнав той же міністр. Та й загалом, незважаючи на те що ДФС − орган, підпорядкований Міністерству фінансів, сама Яресько «абстрагувалася» від безлічі проблем, які нікуди не зникли з цього відомства, незважаючи на гучні заяви керівництва країни про реформи в ньому.

Позитивно відгукується про міністра фінансів екс-міністр економіки Павло Шеремета, який був одним із перших «технократів» в уряді Яценюка: «Я вважаю, Яресько може сформувати уряд, віддалений від олігархів, питання тільки, чи затвердить Рада такий уряд. Вважаю, робота Яресько на посаді міністра фінансів заслуговує розгляду її кандидатури на посаду прем’єр-міністра».

Інші економісти − більш критичні. «Ефективність роботи Наталії Яресько на посаді міністра фінансів оцінюю на «трієчку з мінусом». «Три» за реструктуризацію − не найкращу, хоча й не найгіршу. «Мінус» − за спробу протягти вбивчу «податкову псевдореформу», і в цілому слабке управління Мінфіном. Ніяких особливих успіхів я не побачив», − констатує Найман.

«У частині скорочення дефіциту бюджету – це її хороший крок вперед. У частині реструктуризації держборгу − не візьмуся коментувати. А ось податкова реформа вся провальна. Це крок назад. Все, що відбувалося в грудні, − ганьба», − продовжує Дубровський.

«Її перевага в тому, що вона не з тих міністрів, які прийшли на посаду на вершині своєї політичної кар’єри, щоб призначити своїх друзів на різні пости. Але в Міністерства фінансів немає великих реформаторських кроків, як реформа поліції у МВС чи система Prozzoro у Мінекономіки. У Мінфіну є хороша система e-data, але її не можна назвати реформою. І є кілька провалів: прийняття бюджетів, податкова реформа, реструктуризація боргу перед комерційними кредиторами», − перераховує президент ІГ «Універ» Тарас Козак.

При цьому глобальною проблемою для будь-якого майбутнього прем’єра залишається те, що у керівництва країни так і не виникло бажання швидко і ефективно впроваджувати реформи. Навіть якщо якісь корисні ініціативи і будуть йти з боку майбутнього «Кабміну технократів», навряд чи вони отримають однозначну підтримку в парламенті.

«Я думаю, зараз немає особливої проблеми затвердити новий склад уряду і зібрати 226 голосів під нового прем’єра. Всіх хвилює питання: а що далі? І головне питання: чи зможе прем’єр-міністр проводити через парламент реформаторські закони. Тому що можна багато говорити на тему реформ, але реформи − це, перш за все, зміни в законодавстві, які приймають депутати. І я можу сказати, що вони з закритими очима голосувати не будуть», − резюмує міністр соціальної політики Павло Розенко.



загрузка...

Читайте також

Коментарі