Торг доречний: на що Кремль розміняє вирок Надії Савченко

Торг доречний: на що Кремль розміняє вирок Надії Савченко

22 роки колонії і 30 000 рублів штрафу. Такий юридичний підсумок судового процесу над українською льотчицею, народним депутатом України, офіційним представником України в ПАРЄ Надією Савченко.

Рішення Донецького суду Ростовської області набуває чинності 6 квітня. Зараз Савченко та її адвокати чекають перекладу тексту вироку українською мовою і офіційного його вручення, після чого запускається зворотний відлік часу, протягом якого можна подати апеляцію. «Апеляція подаватися не буде, це принципово, − запевнив Forbes народний депутат від «Батьківщини» Сергій Соболєв. − Наскільки я розумію, вона відмовляється це робити, щоб якомога швидше почати офіційний процес передачі її Україні або як варіант − обміну».

У заяві президента України Петра Порошенка, розміщеній на його офіційному сайті, йдеться про готовність української влади провести обмін Надії Савченко на російських співробітників ГРУ Олександра Александрова і Євгена Єрофєєва. У той час як прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков сказав, що питання Савченко буде вирішуватися «відповідно до російського законодавства», не виключивши при цьому можливість особистого втручання в процес Путіна.

Обмін не пропонувати

Обмін Надії Савченко на когось із російських громадян здається найбільш логічним варіантом вирішення проблеми, водночас він пов’язаний з великою кількістю юридичних труднощів. Росія, яка офіційно не визнає себе стороною конфлікту у війні на Донбасі, самоусунулася від зобов’язань щодо обміну військовополоненими. А значить, використовувати правила мінської угоди, як і апелювати до Женевської конвенції, слабко перспективно.

Директор Київського інституту політичних досліджень і конфліктології Михайло Погребинський зводить імовірність такого розвитку подій до нуля. «Можна скільки завгодно фантазувати на тему взаємного прояву доброї волі. Наприклад, Росія відпускає Савченко в Україну, але тільки після визнання рішення суду. Українська сторона відпускає умовно 300 політв’язнів, включаючи Руслана Коцабу (український журналіст, блогер, заарештований у лютому і поміщений під варту за звинуваченням у державній зраді й ухиленні від мобілізації − Forbes) та багатьох інших. Можна собі таке уявити? Ні, це абсолютно нереально», − упевнений експерт.

При цьому більш імовірно, що безвихідність ситуації може призвести до того, що Савченко залишиться в Росії надовго, сторони ж продовжать домовлятися, перекладаючи відповідальність один на одного. «Є велика ймовірність того, що вона буде сидіти до президентських виборів у Росії, і провина за це − повністю на діях української влади, яка політизувала цю справу. Путін рішень під тиском не приймає, це не його політичний стиль», − підкреслює Погребинський, додаючи, що повернення Савченко може піти не на користь українському політикуму.

Саме надмірна політизованість її фігури, замість того щоб стати додатковим захистом, тягне Савченко на дно. Як показує практика обміну полоненими між українською і російською (через бойовиків ЛДНР) сторонами, питання Савченко давно могло б вирішитися за стандартним сценарієм обміну, який неприйнятний зараз, коли вона − в статусі символу українського опору.

Між санкціями і Кримом

Яким чином Кремль може конвертувати ресурс Надії Савченко? Останній рік Росія і Захід все більше говорять про поступову відміну антиросійських санкцій в разі поступок з боку Москви. У публічній площині з цього питання виступили міністр сільського господарства Франції Стефан Ле Фоль, який розкритикував продуктове ембарго, і віце-канцлер Німеччини Зігмар Габріель, який прогнозував, що зняття обмежень для Росії може відбутися вже цього літа. Це багато в чому ставить під сумнів послідовність європейських партнерів у питанні підтримки України в жорсткій антиросійській риториці. І питання Савченко може розглядатися просто як привід для скріплення раніше досягнутих між Росією і Заходом домовленостей.

Разом з тим може виявитися, що цей ресурс надто переоцінений, і реальність зводиться до розтиражованої в останні дні в соціальних мережах тези «тільки в казках принцесу обмінюють на півцарства».

«Путін, безумовно, намагається конструювати навколо Савченко предмет для політичних і економічних торгів, і в нас йому в цьому чомусь активно допомагають. Путін діє за принципом: «проблему створив − проблему вирішив», − міркує директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики Руслан Бортник. На його думку, сама по собі обіцянка «вирішити питання Савченко» не може призвести до скасування санкцій або визнання російського Криму, але як один із козирів у таких розкладах її буде використано.

«За допомогою Савченко Київ намагається підняти ставки і виправдати свою політику. Поки що за Москву каже наша влада, мовляв, подивіться, які нереальні вимоги вони нам пред’являють. Ми не можемо на це піти. Тому ми будемо домагатися тиску на Росію з боку світової громадськості», − доповнює колегу Михайло Погребинський.

Публічна реакція Заходу в особі ОБСЄ, яка відразу після оголошення вироку закликала звільнити Надію Савченко, в цьому ключі багато в чому підтверджує даний висновок.

Також малоймовірно, що справа Савченко та її подальша доля помітно вплинуть на темпи реалізації мінського процесу. У нинішніх умовах вона швидше сприяє його подальшій пробуксовці, оскільки тема Савченко швидше підкріплює загальнопатріотичний тренд: «Кремль обдурить, тому домовлятися марно». «Справа Савченко на мінський процес не впливає. Якщо до липня зрушень в частині переговорів стосовно виборів не відбудеться, європейці будуть самостійно шукати варіанти для проведення виборів на Донбасі», − упевнений Михайло Погребинський.

Надію на визволення Савченко пов’язують із сьогоднішнім візитом держсекретаря США Джона Керрі в Москву. Однак такий причинно-наслідковий зв’язок як мінімум сумнівний. «Зв’язок візиту Керрі до Москви з питанням Савченко − віра в те, що весь світ крутиться навколо України. Ця зустріч була запланована ще місяць тому, і тема української льотчиці на ній буде далеко не першою в порядку денному», − вважає Руслан Бортник.

Перейшовши в формат неприкритого політичного торгу, питання звільнення Надії Савченко ризикує перетворитися на звичайну технологічну війну України та Росії. Основний ризик у тому, що тривалі переговори можуть просто зависнути на паузі. У Росії вже був такий прецедент − справа Михайла Ходорковського, за якого теж горою стояв Захід і свободою якого теж наполегливо намагалися торгувати в політичних цілях. Надія Савченко може повторити його долю.



загрузка...

Читайте також

Коментарі