Ціна перебування в Україні банків із російським корінням

Ціна перебування в Україні банків із російським корінням

У розпорядженні Forbes з’явилися ексклюзивні дані про фінансовий стан банків із російським капіталом за нормативами, введеними Національним банком України. Через економічну кризу ці нормативи не обов’язкові до виконання, порушені в багатьох банків, проте вони є індикаторами стабільності фінустанов.

Сьогодні до розглянутої групи банків входять 10 установ. Серед них – чотири банки з російським державним капіталом: ВТБ Україна, Сбербанк, Промінвестбанк іБМ Банк, а також VS Bank, мажоритарним акціонером якого є російський Сбербанк.

Підгрупу банків із приватним капіталом формують ще п’ять установ. Це – «Петрокоммерц», який до цього належав великій російській корпорації «Открытие», а зараз перебуває у власності кількох громадян України, Великобританії та В’єтнаму; «Форвард», що раніше називався «Русский стандарт» і належав олігархові Рустаму Таріко. Альфа-Банк – найбільш європейський із банків із російським корінням, капітал якого приходить в Україну з ЄС, і партнером якого з минулого року є європейська група Unicredit. Неос Банк, який на цей момент перебуває на стадії продажу, але до закриття угоди входить до сфери впливу Альфа-Банку. Після купівлі групою «Альфа», до цієї категорії потрапляє такожУкрсоцбанк.

Загальна економічна ситуація й настрої в суспільстві не можуть не позначатися на діяльності цих установ. А оскільки свою діяльність ці банки частково ведуть у валюті, то зміна валютного курсу – з лютого 2014 року гривня девальвувала майже утричі – істотно впливає на їхні показники й результати роботи. Щоб лібералізувати умови діяльності на час кризи, у лютому 2015-го НБУ прийняв постанову № 129. Згідно з нею, до банків можуть не застосовуватися штрафи та інші дисциплінарні заходи за порушення нормативів достатності, ліквідності, мінімального розміру капіталу, великих кредитних ризиків тощо, але за однієї умови: порушення нормативів пов’язане виключно з курсовими коливаннями.

Більшість учасників банківського ринку на кінець лютого 2016 року потребували докапіталізації за різними показниками. Нагадаємо: згідно з нормативом мінімального розміру регулятивного капіталу Н1, капітал має складати 300 млн гривень на 1 січня 2017 року, і 500 млн гривень – до 2019 року. Водночас сім установ із групи «російських» уже відповідають «верхній планці», і тільки три – банк «Форвард», Неос Банк і «Петрокоммерц Україна» – не дотягують до необхідних 500 млн гривень капіталу. «Петрокоммерц Україна» й «Неос» мають докапіталізувати вже до 1 січня наступного року, збільшивши капітал на 75 млн гривень зі 175 млн гривень відповідно.

За нормативом адекватності регулятивного капіталу вливання коштів потрібне ВТБ Банку, Альфа-Банку й Сбербанку. Їхні акціонери мали б інвестувати у свої українські «дочки», відповідно, 2,5 млрд гривень, 1 млрд гривень і 3,34 млрд гривень.

Цей показник не може бути меншим за 10% – це означає, що пасиви банку мають на 10% складатися з коштів акціонера Водночас, капітал має бути  сформовано тільки з грошей – у ньому не можуть враховуватися, наприклад, цінні папери.

Всі банки групи, крім ПІБу, виконують нормативи довгострокової й поточної ліквідності. За цими показниками в деяких установ навіть спостерігається надлишкова ліквідність – що свідчить про більш-менш стабільну підтримку з боку материнських структур.

Так, екс-член Ради НБУ Василь Горбаль зазначає, що всі акціонери коректують капітал у разі зміни економічної ситуації, підтримуючи свої дочірні банки. «Ми бачимо, що більшість банків оформляють субборг материнської структури. Збільшення капіталу пов’язане з конвертацією міжбанку в субборг, а потім субборгу в капітал. Така ситуація була у ВТБ Банку, ПІБ, БМ Банку», – зазначає Горбаль. Це, у свою чергу, спричинює довгострокову проблему щодо переведення субборгу в довгу валютну позицію. Простими словами, НБУ змушує банки продавати валюту, поповнюючи капітал.

Справедливо сказати, що через нормативи у НБУ з’являється важіль законного викачування коштів із банків з іноземним – у цьому випадку, російським – корінням. Самі гроші йдуть на виправлення макроекономічних показників, на які звертають увагу МВФ та інші міжнародні донори України.

Нормативи ризику

Найбільш складними для банків цієї групи стали нормативи ризиків. Наприклад, норматив Н7 – кредитний ризик на одного контрагента – має складати не більше ніж 25%. Значення цього показника на 22 лютого за даними Forbes відповідало вимогам нормативної бази НБУ тільки в банків «Петрокоммерц-Україна», «Неос», VS Bank і «Форвард». Решта установ, щоб відповідати нормативу, мали б докапіталізуватися на різні суми – від 1,96 млрд гривень (Сбербанк) до 37,9 млрд гривень (ПІБ). Такий стан справ пояснюється тим, що російські банки активно видавали клієнтам кредити у валюті. А зі зростанням курсу інвалют в Україні збільшилася й частка кредитного ризику.

Багато банків із російським корінням позиціонували себе як «банки великих клієнтів» і кредитували великі підприємства. Тепер у цих фінустанов виникають проблеми з можливим списанням проблемних боргів або їх реструктуризацією: різницю, на яку зменшується сума боргу під час реструктуризації, українські закони трактують як прибуток, вимагаючи платити з неї податок.

Цей законодавчий нонсенс досі не врегульовано. «Рівню негативно класифікованих активів сприяють вимоги щодо використання резервів у податковому обліку для списання безнадійної заборгованості, визначені статтею 139.3. Податкового Кодексу України. Ця норма вимагає якнайшвидшої зміни на законодавчому рівні», – кажуть в Альфа-Банку.

Проблема валютних кредитів розглядається не перший рік, і має вирішуватися на державному рівні. «Що робити з валютою – це системне питання. Девальвація впливає не стільки на нормативи й капітал банків, скільки на портфель фізичних осіб, який із кожною девальвацією гіршає. Особливо це стосується автокредитів та іпотеки. Ця проблема справедлива і для банків із російським капіталом, і для банків з іноземним капіталом, які активно кредитували населення», – розповідає акціонер Агрокомбанку Євген Березовський.

За іншими нормативами кредитного ризику – Н8 і Н9 – докапіталізація наприкінці лютого потрібна була б Альфа Банку, Сбербанку і БМ Банку. Показник Н8 – співвідношення суми всіх великих кредитів ризиків, виданих банків за всіма контрагентами, за вирахуванням усіх позабалансових зобов’язань, виданих банком цим контрагентам, до регулятивного капіталу банку. За ним на кінець лютого збільшити капітал мали б Альфа Банк (в розмірі 1,35 млрд гривень) й Сбербанк (3,6 млрд гривень).

За нормативом Н9 – максимальним розміром кредитів, гарантій і поручительств, наданих одному інсайдеру – докапіталізація в розмірі 2,35 млрд гривень була необхідна БМ Банку.

Особливі умови

У банках кажуть, що їхні показники повністю відповідають поточним вимогам НБУ. «Нормативи ПАТ «Сбербанк» відповідають затвердженому НБУ плану приведення показників діяльності до нормативних значень. Зокрема, з повним урахуванням рекомендацій НБУ за підсумками стрес-тесту, було здійснено докапіталізацію ПАТ «Сбербанк» на 4,8 млрд гривень», – повідомили Forbes у Сбербанку.

«Відповідно до вимог постанови Правління НБУ від 15.04.2015 № 260, VTB Bank надав у НБУ програму докапіталізації, яка передбачає індивідуальний графік входження в ті нормативи й ліміти, які банк не виконує на сьогодні. Термін приведення нормативів до цільових значень погоджено із НБУ, однак ми розраховуємо на те, що у разі нормалізації стану української економіки ці нормативи буде виконано з випередженням погодженого графіка», – зазначає заступник начальника фінансового департаменту ВТБ Банку Олена Сиротовська.

За інформацією банку, у на початку 2015 року статутний капітал ВТБ Банку було збільшено на 4,2 млрд гривень, до 10,8 млрд гривень. «Після завершення наступного етапу докапіталізації, у розмірі 14,5 млрд гривень, загальний обсяг докапіталізації у 2014–2015 роках досяг 19,9 млрд гривень. Це максимальна докапіталізація комерційного банку за всю сучасну історію України», – говорить Сиротовська.

В Альфа-Банку підкреслили, що викривлення показників пов’язане зі зростанням курсу іноземної валюти й зі станом економіки, однак, робота банку відповідає плану НБУ.

Голова правління Укрсоцбанку (Unicredit) Тамара Савощенко розповідає, що «тимчасовий розрив нормативів дійсно є, але і ми, і регулятор тримаємо це під постійним контролем». За словами Савощенко, причини проблем із нормативами – загальна економічна й політична ситуація у країні: АТО, анексований Крим, девальвація, стагнація.

Кредитний портфель

Найбільший у числовому вираженні портфель негативно класифікованих активів (НКА) на початок року був у Промінвестбанку. Ця установа ось уже кілька місяців фігурує в топових новинах, а за станом банку уважно стежить фінансова й бізнесова спільнота. Минулого місяця ПІБ докапіталізували на 20 млрд гривень, однак, цих коштів бракує для підтримки банку у стабільному стані. Банкіри розходяться в думці – чи будуть акціонери й далі рятувати цей системно важливий банк.

Тим часом, обсяг проблемних боргів банку перевищує 34,3 млрд гривень. З 1 грудня 2015 року до 1 січня 2016 року включно – всього за місяць – цей показник зріс більш ніж на 10 млрд гривень. Це пов’язано з активною позицією банку щодо кредитування великих підприємств, багато з яких були на територіях Донбасу. Самі ж кредити оформляли переважно у валюті. За даними Forbes, тільки підприємства «Укрзалізниці» заборгували ПІБу кілька мільярдів гривень.

На другому місці за обсягом НКА – Укрсоцбанк із показником у 27,5 млрд гривень на 1 грудня і 31,66 млрд гривень на 1 січня. На третьому місці – Сбербанк, у якого обсяг НКА зріс із 17,33 млрд гривень на 1 грудня – до 23,37 млрд гривень на 1 січня.

Скоротився в обсязі портфель НКА в Альфа-Банку – з 12,5 млрд гривень на 1 грудня до 11,65 млрд гривень – на 1 січня, і в банку «Форвард» – з 547,36 млн гривень на 1 грудня до 445,2 млн гривень на 1 січня. Подібну динаміку банкіри пояснюють правильно обраними стратегіями роботи з боржниками й реструктуризацією портфеля позичальників.

Водночас, ці банки все ще залишаються в числі небагатьох кредиторів економіки. «Незважаючи на всі несправедливі нападки, той самий Сбербанк і далі ефективно працює. Кризи показали, що великі міжнародні банки швидко приймають рішення про вихід із ринку, скорочення операцій і так далі. Тоді як банки з російським корінням продовжують активну роботу, всупереч кризі», – каже Євген Березовський. Він пояснює це тим, що банки з російським корінням знають систему роботи в Україні значно краще, ніж європейські.

«За винятком Райффайзен Банку Аваль, європейські банки не кредитують у нинішніх умовах, тоді як російські банки і далі кредитують реальний сектор економіки, фінансують великі компанії», – зазначає Березовський.

Робота на перспективу

Основні перекоси в нормативах банків, що мають російське походження, пов’язані з девальвацією національної валюти в Україні. Очевидно, що кожен новий можливий виток курсової нестабільності буде призводити до нового викривлення нормативів, вимагаючи дедалі більшої докапіталізації. А будь-яка докапіталізація за нинішньої курсової нестабільності розв’яже проблему з виконанням нормативів тільки в короткостроковому періоді.

Припустимо, за нормативом Н2, який експерти Forbes називають найпоказовішим для цієї групи, у цей момент для зазначених банків необхідна докапіталізація в 6,8 млрд гривень.

За попередніми ж розрахунками Forbes, сукупно всім банкам із російським корінням для виконання нормативів НБУ потрібно 57 млрд гривень докапіталізації (підрахунок для нормативу Н7). Цей показник згодом може збільшуватися, реагуючи на зміни в економічній ситуації.

Наразі складно прогнозувати, якої величини він досягне до моменту, коли НБУ вимагатиме від банкірів виконання всіх нормативів. Натомість невиконання накладає на банки цілу низку обмежень – від можливої заборони на відкриття нових відділень до штрафів та інших санкцій.

Постійне зростання суми необхідної докапіталізації частково вигідне самому банківському регулятору: воно змушує материнські банки додатково вливати капітал у їхні українські «дочки», збільшуючи приплив валюти в Україну й покращуючи у такий спосіб макроекономічні показники країни.

Отже, іноземні банки є заручниками влади через необхідність постійного забезпечення припливу валюти у країну, що сприяє поліпшенню макроекономічних показників і підтриманню стабільності гривні.



загрузка...

Читайте також

Коментарі