Фонд енергоефективності – хто та як освоюватиме?

Фонд енергоефективності – хто та як освоюватиме?

Геннадій Зубко підписав наказ про створення робочої групи щодо Фонду енергоефективності, яка має розробити всі необхідні законодавчі зміни та нормативно-правові акти для створення та початку роботи Фонду енергоефективності. Раніше Мінрегіонрозвитку презентувало Концепцію Фонду енергоефективності, за якою проекти буде профінансовано на суму понад $ 50 млрд. «Публічний аудит» вирішив вивчити, який передбачено механізм використання вказаних коштів, адже ця сума рівнозначна 100 % ВВП України 2013–2014 років.

Так, модель фінансування передбачає створення двох рахунків для зарахування коштів – українського та донорського. Донори перші три-п’ять років надаватимуть початковий імпульс діяльності Фонду через грантові внески; наповнення відбуватиметься за рахунок пільгових кредитів та внесків із державного бюджету.

«Структура роботи буде досить складною та багатошаровою, з розподілом сфер впливу та відповідальності учасників. Цілком ймовірно, що на цьому, а також на свідомому розділенні рахунків на «український» та «донорський», наполягли міжнародні фінансові організації. Вони залишили за собою повноту повноважень щодо управління коштами та можливість отримання звітів про їх використання з вибірковими перевірками, переказуючи кошти до донорського рахунку Фонду. Вони ж призначатимуть своїх представників до органу, що управлятиме Фондом, визначатимуть обмеження щодо напрямів користування коштів (наприклад, щодо пільгових кредитів) – тобто, вони контролюватимуть витрати кожного цента з власного рахунку», – вказує фахівець «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Відповідно до Концепції, КМУ та Верховна Рада мають забезпечити переказ бюджетних коштів на український рахунок, затвердити механізм періодичного поповнення за рахунок зменшення рівня субсидій. «Якщо говорити просто, буде певна передбачена сума на фінансування субсидій. Завдяки енергоефективним заходам, фактичні витрати зменшаться. У результаті різниця між фактом та номіналом повинна в теорії йти на поповнення українського рахунку Фонду ЕЕ: тобто, різниця між сумою, передбаченою в бюджеті на субсидії, та фактичним використанням коштів скеровуватиметься у Фонд ЕЕ», – пояснює спеціаліст.

За прогнозами МВФ, до 2017 року потреба українців у субсидіях ЖКП може сягнути 80 млрд грн, що становитиме 10 % від держбюджету. «Це більш ніж удвічі більше, ніж передбачено в цьогорічному кошторисі. Можна припустити, що з часом показники у 80 млрд будуть свідомо роздуті для подальшого освоєння коштів, виділених на енергоефективність. Водночас через стрімке підвищення тарифів, а також збільшення кількості їх отримувачів, цей показник буде справді «важчати» – на фоні скорочення реальних доходів населення за результатами 2016 року», – вказує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.

Яким чином функціонуватиме зазначений Фонд?

Управління Фондом здійснюватиме Виконавчий комітет, сформований із представників Уряду України та донорів. Він встановлюватиме критерії відбору для проектів, контролюватиме використання коштів, затверджуватиме положення, правила, інструкції для операційної діяльності.

Планується на інституційному рівні визначити Міжнародну фінансову організацію або українську установу (керуватиме українським рахунком), яка звітуватиме перед Виконавчим комітетом, керуватиме операційним процесом впровадження, здійснюватиме збір даних про платежі та результати на програмному рівні, обиратиме та затверджуватиме фінансові установи, визначатиме фінансового посередника та підписуватиме контракт з ним.
Рахунком донорів керуватиме Міжнародна фінансова установа, яка звітуватиме перед Виконавчим комітетом та призначатиме до нього свого представника.

На місцевому рівні основна робота з людьми здійснюватиметься на рівні муніципалітетів та регіональних представників (1–2 особи на регіон). Муніципалітети призначатимуть відповідальних осіб, до яких громадяни матимуть можливість звернутися за консультаціями. Ці дві одиниці покликані надавати рекомендації жителям щодо їх ЕЕ-проектів, допомогу в підготовці документів для багатоквартирних будівельних проектів, допомагатимуть у підготовці заявок на фінансування.

Муніципалітети й регіональні представники, а також так званий Центральний офіс належатимуть до структури Технічного офісу. Заявки на фінансування потраплятимуть у Центральний офіс (ймовірно, він теж буде побудований за обласним принципом), який оцінюватиме заявки з технічної та фінансової точки зору та надаватиме рекомендації щодо фінансування, оцінюватиме завершені проекти, контролюватиме реалізацію проектів, здійснюватиме вибіркові перевірки, надаватиме технічну підтримку заявникам проектів у підготовці проектної документації.

«Жоден із представників Технічного офісу не буде державним службовцем. Для якісного виконання обов’язків та мінімізації корупційної складової цей офіс включатиме кваліфікованих технічних спеціалістів та менеджерів, які матимуть відповідну заробітну платню. Тому принаймні протягом перших 3–5 років він функціонуватиме за рахунок допомоги донорів», – говорить фахівець «Публічного аудиту».

Технічний офіс свої проектні заявки та завершені проекти подаватиме у Виконавчий комітет, який прийматиме рішення щодо їх схвалення, затверджуватиме завершені проекти, інформуватиме фінансові установи та даватиме розпорядження щодо фінансування.

Фінансування проектів здійснюватиметься в два способи. Перший передбачає випадки грантового фінансування, коли в проекті відсутня кредитна складова, тоді фінансування здійснюватиметься Фінансовим посередником напряму на підставі рішення Виконавчого комітету. Якщо ж кредитна складова таки буде передбачена, Фінансовий посередник залучатиме комерційний банк.

«Можна побачити, що отримання кредиту чи гранту на енергоефективний проект не буде легкою прогулянкою. Передбачається багатоступенева процедура ініціювання проекту, його погодження, а також здійснення безпосередніх виплат», – звертає увагу Вігірінський.

Він додає, що закон чи підзаконний акт, який регулюватиме проблему створення та функціонування Фонду, матиме особливо важливе значення, оскільки визначатиме репрезентативність органів державної влади та донорів в органі управління, кворум для прийняття рішень, а також, що не менш важливо, саме Виконавчий комітет визначатиме процедури, критерії та інші регламентні етапи проходження та погодження того чи іншого проекту енергоефективності.

Як прогнозує Вігірінський, Фонд запрацює не раніше, ніж за декілька років, адже під його функціонування потрібно прийняти немалий обсяг нормотворчих документів. Враховуючи ж, із якою швидкістю це відбувається в стінах парламенту, процес може затягнутися на невизначений час.

«Період реалізації аналогічних проектів у країнах Європи триває від декількох до десятків років, а зважаючи на те, що мова йде про Україну, у нас, найбільш вірогідно, застосовуватимуться саме десятилітні терміни реалізації. Як наслідок, енергоефективна стратегія матиме шанс на існування за умови, якщо створення такого Фонду ЕЕ стане структурним маяком програми співпраці з МВФ, а управління ним цілком та повністю перейде до рук їх уповноважених осіб. Інакше у випадку з українською частиною рахунку йтиметься про черговий дерибан, а рахунок донорів просто не будуть використані», – резюмує він.



загрузка...

Читайте також

Коментарі