Сьогодні 55-та річниця Куренівської трагедії Києва

Сьогодні 55-та річниця Куренівської трагедії Києва

Вранці 13 березня гігантський болотяний потік висотою в чотири метри зі швидкістю 3-5 метрів за секунди помчав із Бабиного Яру униз — на Куренівку.

13 березня 1961 року у Києві сталася техногенна катастрофа, відома як Куренівська трагедія. В результаті розмиву дамби тонни пульпи з Бабиного Яру затопили район Куренівка і призвели до численних жертв.

Ще 11-12 березня 1961 року через дамбу переливалися струмочки води, що ставали дедалі сильнішими, однак заходів для термінового зміцнення дамби чи евакуації людей із небезпечної зони вжито не було. О 6:45 13 березня дамба почала руйнуватися, а о 9:20 (деякі джерела подають час 8:30) її прорвало, і маса рідкої пульпи ринула вниз. Початкова висота валу сягала 14 метрів, ширина у створі «Кирилівська церква» — приблизно 14 метрів, а швидкість — 5 метрів за секунду. О 9:30 пульпа дісталася Куренівки та залила площу близько 30 гектарів. У районі вулиці Фрунзе висота валу зменшилася вдвічі. Поступово розріджена пульпа ставала твердою, мов каміння. Вже в такому вигляді висота цієї маси місцями досягла трьох метрів.

8a7da80-07

Потік перевертав і відносив автомобілі, автобуси, трамваї, валив стовпи електричних мереж, рвав дроти. Один із автобусів зіткнувся з вантажівкою і запалав. Пульпа практично повністю знищила трамвайне депо ім. Красіна, кілька десятків його працівників загинули.

Згідно з повідомленням урядової комісії в результаті аварії загинуло 145 чоловік, а дослідник Куренівської трагедії А. Анісімов в своїй книзі «Київський потоп. Куренівська трагедія 13 березня 1961 року», називає іншу цифру: «за неофіційними даними Куренівська трагедія забрала життя півтори тисячі киян», передає Історична правда.


160312115317_kurenivka_kiev_kyiv_640x360_ukrinform_nocredit

За одними даними, Куренівська катастрофа знищила 22 приватні одноповерхові будинки, 5 двоповерхових, 12 одноповерхових будинків державного фонду, два гуртожитки. Водночас, згідно з офіційними звітом, що мав гриф «Для службового користування», внаслідок аварії зруйновано 68 житлових і 13 адміністративних будинків. Непридатними для проживання виявилися 298 квартир і 163 приватні будинки, в яких мешкало 353 родини чисельністю 1228 осіб.

Було повністю знесено Копилівський цвинтар, затоплено територію стадіону «Спартак», міської лікарні № 15, частину вулиць Фрунзе, Новокостянтинівської і Кожевенного провулка, а також вулиці Лугову-Станційну, Троїцько-Кирилівську і Тульчинську. Загальний об’єм пульпи в районі вулиць Кирилівської — Новокостянтинівської становив до600 тис. м³ за товщини залягання до 4 м.

За фактом трагедії було порушено кримінальну справу. Було винесено судовий вирок за статтею 165 ч. 2 (зловживання владою або службовим становищем, що призвело до тяжких наслідків). Визнані винними і засуджені на різні терміни позбавлення волі 6 чоловік: начальник, головний інженер і начальник Петровської ділянки СУ-610, головний інженер тресту «Укргідроспецстрой», і два московських проектувальника — за те, що допустили випуск технічного проекту з помилками.

1426227805_2

У 1962 р приймається рішення про остаточну ліквідацію кладовищ на вул. Мельникова і перепланування цієї території. У наступне десятиліття послідовно знищується Єврейське кладовище, де розміщується спортивний комплекс і комплекс телецентру, стара частина Військового (колишнього Братського) кладовища, на якому зводиться телевежа. У 1980 р на території Бабиного Яру в основному було закінчено будівництво парку культури і відпочинку Шевченківського району площею 118 га, і Бабин Яр практично зник з лиця землі.

Джерело: «Громадське радіо».

Читайте також: Очевидець чорнобильської катастрофи розкриє приховані факти



загрузка...

Читайте також

Коментарі