ТОП — 12 прав споживачів

ТОП — 12 прав споживачів

Маленька виноска із закону про права споживачів.

1. Охоронці біля входу в супермаркет змушують вас залишити рюкзак у комірчині.

Не потрібно погоджуватись, адже ці комірки, що замикаються на ключ, нічим не відрізняються від інших меблів у торгівельному центрі. Супермаркет не надає вам послуг зберігання (як у камері схову на вокзалі), ви не укладаєте договору найму (як із банківським сейфом), а тому відповідальності за залишені речі ніхто не несе. Окрім вас, звичайно. Тому заборонити вам увійти на територію закладу з рюкзаком за плечима охоронці не мають права. Принаймні через те, що вам не може бути запропоноване їхнє надійне зберігання: комірчини належно не обладнані.

2. Чи можна розгулювати по супермаркеті з собакою?

Уніфікованого акта для всієї території України, який би регулював права власників домашників тварин, немає. Проте органи виконавчої влади – обласні або райдержадміністрації ─ приймають локальні Правила тримання тварин громадянами, підприємствами, організаціями. Ці акти в регіонах зазвичай однакові. Якщо брати до уваги Правила, розроблені КМДА, то в пункті «д» частини 7 власникам забороняється заводити собак і котів у приміщення магазинів.

Стаття 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність за приведення собак і котів у громадські місця: можуть зробити попередження або міліціянт складе протокол про адміністративне правопорушення. Якщо доведуть в суді вашу вину, доведеться заплатити штраф від 17 до 51 гривні.

3. Що робити, коли через власну необережність ви розбили скляну тару в супермаркеті або інакше пошкодили товар?

Тут провина повністю лежить на працівниках супермаркету, адже вони є відповідальними за належне зберігання товару. Якщо ця чашка просто вислизнула у вас із рук – також не поспішайте за неї платити. Згідно зі статтею 323 Цивільного кодексу ризик випадкового знищення та випадкового псування майна несе його власник, якщо інше не встановлено договором або законом.

Ви – не власник, поки не заплатите за чашку. Отже, ризик несе супермаркет. Якщо працівники закладу наполягають на вашій вині, то її потрібно спершу довести. У суді. Якщо супермаркет не полінується туди звернутися. Самостійно стягувати такі виплати він не має права. Може тільки зафіксувати факт пошкодження його майна.

Рекомендуємо посилатись на частину 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з якою продавець зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати, а також, відповідно до цієї норми, забороняється примушувати споживача купувати продукцію неналежної якості або непотрібного йому асортименту. Розбита чашка – неналежна якість.

4. Чи можна фотографувати товар в супермаркеті?

Так, можна. Згідно зі статтею 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб ─ на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя. Інших підстав для обмеження права фотографувати товар Конституція не зазначає.

Стаття 50 Конституції України гарантує кожній людині право вільного доступу до інформації про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена. Заборона фотографувати товари унеможливлює конституційний механізм реалізації цього права.

5. Чи можуть працівники магазину заборонити обмацувати та оглядати товар?

У магазинах одягу часто можна почути: «Не торкайтеся до сорочок, ми вам самі їх покажемо!». Такі зауваження є необґрунтованими, адже кожен покупець має право, згідно з частиною 2 статті 700 Цивільного кодексу України, до укладання договору купівлі-продажу оглянути товар, вимагати проведення в його присутності перевірки властивостей товару або демонстрації користування товаром, якщо це не виключено характером товару і не суперечить правилам роздрібної торгівлі. У Правилах роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (пункт 11 розділу 2) зазначено, що продавець зобов’язаний створити споживачу зручні умови для ознайомлення, вибору та примірки швейних, трикотажних, хутряних, овчинно-шубних (кожухових) товарів і головних уборів.

Також частина 2 статті 17 Закону України «Про захист прав споживачів» зобов’язує продавця всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції.

Тобто покрутити в руках навіть шубу вам ніхто заборонити не може

6. Чи можна по дорозі до каси спожити товар?

Прямої заборони споживати продовольчі товари до моменту їхньої оплати в Законі «Про захист прав споживачів» немає. Проте, поки ви не заплатите за товар, він є власністю супермаркету. Працівники можуть вам зробити лише зауваження і попросити заплатити за нього на касі. Якщо відмовитеся його оплачувати, то можуть викликати міліцію.

7. Ціна товару відрізняється від заявленої на ціннику: здивування й обурення біля каси.

Явище зараз особливо поширене, коли курс гривні стрибає щодня, а продавець змінює ціни, щоб уникнути збитків. Що робити і казати?

Коли ви купуєте, наприклад, пакет молока, відбувається укладення договору купівлі-продажу з супермаркетом. Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу продавець зобов’язується передати товар у власність покупцеві, а покупець приймає або зобов’язується прийняти цей товар і сплатити певну грошову суму. У статті 691 ЦК зазначено, що покупець зобов’язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу. Отже, грошова сума – ціна ─ є умовою договору, яка вам відома і на яку ви погоджуєтесь.

Поки ціна молока існує лише в базі даних, але не на ціннику, продавець чи супермаркет не має права вимагати від вас оплати молока за новою ціною. На цю умову договору (вона просто не була вам відома) ви не давали згоди. А без спільної згоди обох сторін договір укласти неможливо.

Молоко вам або продадуть за старою ціною, або відмовляться продавати.

8. Що робити, якщо після інциденту на касі вам відмовилися продавати молоко?

Супермаркет взяв на себе обов’язок продавати товари кожному, хто до нього звернеться, тобто виконувати умови публічного договору купівлі-продажу (так само, як і готелі, банки, установи зв’язку).Це стаття 633 Цивільного кодексу України.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

У цій самій статті зазначено, що підприємець (супермаркет) не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Тобто просто так вам щось не продати не можуть.

У разі необґрунтованої відмови супермаркетом від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою.Можете з того приводу звернутись або до адміністрації супермаркету, або до суду, якщо молоко вам таке дороге.

9. Огляд речей охоронцями.

Якщо на виході з торговельного центру біля детектора «запікало» відвойоване молоко або новенькі туфлі і до вас поспішає охоронець з вимогою обстежити речі на предмет краденого, ґречно нагадайте про наявність камер спостереження.

Проводити огляд речей та особистий огляд громадян має право лише міліція та працівники Державної служби охорони у випадку, коли є підозра, що особа вчинила адміністративне правопорушення або злочин. Це стаття 11 Закону України «Про міліцію» та стаття 264 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Огляд стосується і чеків, котрі на виході з супермаркету теж залюбки перевіряють. Чек є приватною власністю, як і придбані вами товари. Якщо в охоронців виникають сумніви чи підозри щодо вашої особи, то в них є змога слідкувати за вами за допомогою камер спостереження. Перевірку чеків практикують здебільшого у великих торгівельних центрах, де відеозйомка покупців обов’язково проводиться.

Посилатись потрібно на статтю 11 зазначеного закону: ніхто, крім міліції, не має права проводити огляд речей. Навіть якщо на відеозаписі охоронцям примарилось щось підозріле, то самостійно оглядати ваші речі вони не можуть. Потрібно викликати міліцію.

10. Черевики вдома вже не ті. Що робити?

Звертаємось до статті 9 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з частиною 1 якого споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості (туфлі нові і без дефектів) на аналогічний у продавця, в якого він був придбаний, якщо товар не задовольнив його за формою, габаритами, фасоном, кольором, розміром або з інших причин не може бути ним використаний за призначенням.

Споживач має право на обмін товару належної якості протягом чотирнадцяти днів, не рахуючи дня купівлі, якщо триваліший строк не оголошений продавцем. Обмін товару належної якості провадиться, якщо він не використовувався і якщо збережено його товарний вигляд.

На ділі в магазині вам запропонують зачекати, поки повернуті туфлі реалізують, і аж тоді зможете отримати за них кошти. Не погоджуйтесь на таке, а попросіть аналогічні туфлі, тільки, наприклад, іншого кольору. Головне в цій операції – такі туфлі не повинні існувати в природі, інакше вас попросять зачекати, поки взуття привезуть зі складу. Оскільки продавець не зможе поміняти туфлі на такі, які вам треба, то буде зобов’язаний повернути кошти. Це його змушує частина 2 статті 9 цього Закону.

Однак є певні товари, які повертати не можна, навіть якщо їхня упаковка залишилась цілою. Їхній перелік є вичерпним і встановлюється постановою Кабміну. До них належать засоби гігієни, лікарські препарати та низка непродовольчих товарів (м’які дитячі іграшки, перуки, зубні щітки). Дивимось постанову тут.

11. Чи можна повертати взуття з дефектами?

Можна. Якщо ці дефекти виявились під час гарантійного терміну (відклеїлася підошва). Такі недоліки виникають з вини виробника (в добросовісно зроблених черевиках підошва через 2 тижні не відклеїться), а тому у вас виникає право вимагати заміни черевиків на аналогічні або повернення коштів.

Це передбачає частина 1 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів». Для цього потрібно показати продавцеві чек про оплату. Якщо бажаних черевиків немає в наявності, але вони можуть з’явитись, то вас попросять зачекати до їхньої появи (максимум два місяці). Після цього часу можете вимагати повернення коштів.

Таблички у взуттєвих магазинах на зразок «Товар обміну не підлягає» варто сфотографувати як доказ, якщо маєте бажання звертатись до суду. Вони є цілком незаконними. Обов’язок продавця ─ прийняти товар, замінити його або повернути гроші передбачений частиною 5 статті 8 зазначеного Закону.

12. Кому повертати взуття з виявленими недоліками?

Від працівників магазинів часто можна почути, що обов’язок безоплатно відремонтувати взуття, недоліки якого виявились ще під час гарантійного терміну, покладається на виробника. Туди покупців зазвичай і відсилають.

Згідно з частиною 3 статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» вимоги споживача (повернути сплачену суму, замінити товар на аналогічний, безоплатно усунути недоліки товару) пред’являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару або виробникові товару. Тобто, якщо продаєте неякісні черевики, – будь ласка, ремонтуйте. Куди звертатися, вибираєте ви. Відмовити не мають права.

Також якщо одну з ваших вимог не задовольнили (ви попросили, щоб надали аналогічну пару черевиків, а вам відмовили), можете вимагати, щоб відремонтували попередні або повернули гроші).

Зичимо успіхів!



загрузка...

Читайте також

Коментарі