Другий Вільнюс: чому Україна провалює безвізовий режим

Другий Вільнюс: чому Україна провалює безвізовий режим

Україна знову потрапила в long-list очікування безвізового режиму з Євросоюзом. Питання надання візової лібералізації для Грузії ЄС розглядатиме окремо від України. Таким чином країна втратила основного драйвера європейської інтеграції. «Хочу привітати мій любий грузинський народ. Питання Грузії та України офіційно розділено, і тема візового режиму для вашої країни буде розглядатися окремо», − зазначив доповідач Європарламенту по Грузії Андрес Мамикінс. Офіційне рішення про сепарування цих процесів було прийнято 1 березня.

Пропозиція Єврокомісії щодо візової лібералізації для Грузії буде готова наступного тижня. Питання України відкладено на невизначений термін і точно не буде підніматися раніше за референдум у Нідерландах, який пройде в квітні.

Нагадаємо, що під час проходження всіх процедур у штатному режимі безвізовий режим для України мав вступити в силу до середини літа. Спікер парламентуВолодимир Гройсман запевняє, що візову лібералізацію Україна отримає в 2016-му, але в разі «виконання ряду умов». «Залишилося два рішення. Це поправка до закону про декларування, і вчора і сьогодні ведуться консультації європейських експертів і наших, я думаю, що ми вийдемо на рішення. І друга позиція − це НАПК, і тут її має сформувати уряд», − заявив Гройсман, запевнивши, що Єврокомісія підтверджує курс на введення безвізового режиму з Україною.

Чому Україна не змогла виконати свої зобов’язання вчасно й опинилася далеко позаду своєї щасливішої колеги − Грузії?

Економіст і політичний експерт Борис Кушнірук пояснює це як внутрішніми, так і зовнішніми факторами. «Зовнішній − очевидно, що ЄС зіткнувся з питанням Нідерландського референдуму, на якому повинен розглядати питання блокування України. Відкладаючи розгляд питання до проведення референдуму, вони знімають напругу, яка може виникати у зв’язку з інтеграцією України», − каже він. При цьому, щоб референдум визнали таким, що відбувся, явка повинна скласти не менше 30% виборців, і поки що досягнення цього показника під питанням.

Специфічно-регіональні фактори повністю обумовлені внутрішньою і зовнішньою політикою України. «Захід втомлюється від України з неймовірною регулярністю. Це пов’язано з рекордним рівнем необов’язковості нашої країни», − каже він. Серед таких невиконаних зобов’язань − створення і робота Антикорупційного агентства і впровадження електронних декларацій.

«Тут проблеми щодо кількох позицій − збільшили обсяг доходів, активів, які можна не декларувати, 200 000 гривень. Скоротили кількість осіб, які включено в сім’ю держслужбовця, що є порушенням домовленостей з ЄС. Третє − кримінальна відповідальність за неподання декларації. В Європі немає кримінальної відповідальності за це, але там інший принцип − щось не задекларував − покарання буде від податкової. У нас же нікого не карають», − пояснює Кушнірук.

Руслан Осипенко, експерт Економічного дискусійного клубу вважає, що сепарація України і Грузії логічна, враховуючи війну на Донбасі й невизначений статус Криму, помножені на ситуацію з біженцями в ЄС. «У нас не забезпечена безпека, цілісність території. Тому не можна говорити, навіть якщо ми формально в ВР приймемо всі закони та підзаконні акти, чи маємо ми ресурси забезпечити виконання цих рішень? Ось наше найслабше місце», − каже він.

Грузія ж уже пройшла цей етап, безпеку забезпечено, конфлікт заморожено, та й за економічними показниками, умовами ведення бізнесу в різних рейтингах ця країна займає місця вищі, ніж Україна.

«Нам дали сигнал, що ми повинні активніше просувати реформи. Реформи не пішли − це всі знають», − пояснює він логіку відстрочки. З Осипенком погоджується іВасиль Мірошниченко, політолог-міжнародник: «Європейці хочуть побачити реальну боротьбу з корупцією, і вони можуть виставляти свої умови».

На переконання Мірошниченка, на вирішення європейської влади впливає й істотний розрив у рівні життя між Україною та Європейським союзом. І в цьому контексті для прогресу України наявність або відсутність візового бар’єру з Європою не є визначальними. «Було б добре, якби візовий режим скасували. Але важливо, щоб люди [в Україні] жили за рівнем життя, як у Європі. Питання віз тут не таке важливе», − зазначає він.

За словами Кушнірука, відповідальність за провал може розподілитися «тонким шаром» − на президента, на владу в цілому, на парламент, або − якщо істеблішменту дуже пощастить − то на Захід, який «обдурив демократичну європейську Україну».

Однак очікувати настільки ж бурхливої реакції на цю подію, як в листопаді 2013 року на результат Вільнюського саміту, за підсумками якого стався «європейський демарш» тодішнього президента Віктора Януковича, не варто, переконані опитані Forbes експерти і парламентарії. «Не треба драматизувати. У нас буде візова лібералізація − зараз або через рік, але буде. А Янукович поставив взагалі хрест на безвізовому режимі», − коментує Мірошниченко.

«Можуть бути протести, наприклад, у Facebook. Якщо не буде організації [інших сценаріїв] за оплату», − констатує Ігор Луценко, народний депутат від ВО «Батьківщина».

І які ризики для політичних еліт це несе


загрузка...

Читайте також

Коментарі