«Прогноз розвитку економіки» від експертів — не такий втішний, як провладний

«Прогноз розвитку економіки» від експертів — не такий втішний, як провладний

1 березня 2016 року під час експертного круглого столу «Економічний прогноз як кредит довіри» експерти Інституту суспільно-економічних досліджень презентували аналітичний продукт — «Прогноз розвитку економіки».

Сьогодні в середовищі аналітиків не існує єдиної консолідованої точки зору щодо майбутнього української економіки. Є розуміння певних стратегічних цілей, загальних законів розвитку економіки, проте існують різні методи і погляди на прогнозування.

Анатолій Максюта, член Правління Інституту суспільно-економічних досліджень:«Прогнозування розвитку економіки має бути якісним і відповідати реаліям, а не лише суб’єктивним очікуванням. Ми хочемо щоб цей економічний прогноз був тим осередком довіри, де бізнес міг би висловити своє бачення щодо розвитку відповідних галузей, громадянське суспільство – зібрати всю інформацію і робити незалежний прогноз розвитку економіки та рекомендації уряду для пришвидшення економічного зростання, а уряд би діяв і не залишався пасивним спостерігачем за розвитком країни».

На думку авторів дослідження «Прогноз розвитку економіки», відновлення вітчизняного економічного зростання насамперед залежатиме від зовнішньої кон’юнктури, зокрема від світових цін на сировинні товари, оскільки це основа нашого експорту. Близько 38% українського експорту складають зернові культури і чорні метали. Очікується, що світові ціни на ці товари зменшяться. За останніми оцінками Всесвітнього банку, середньорічна ціна на чорні метали впаде на 15-20%, а на зернові культури — на 10-15%. Також МВФ погіршив показники зростання світової економіки в 2016 році до 3,4%, РФ до — 1%, а країн СНД в цілому до 0%, що стримуватиме зростання попиту у світі, у тому числі на українську продукцію.

Окремим негативним чинником, який впливатиме на нашу економіку, стане обмеження в торгівлі з РФ: введення ембарго, відміна дії ЗВТ і логістичні перешкоди. Як результат усіх перелічених чинників на Україну чекає зменшення експорту в 2016 році на 14,8%.

Падіння економіки, низький попит домогосподарств та девальвація сприятимуть подальшому падінню імпорту. Промислові виробники проводитимуть діяльність в умовах посилення конкуренції, з одного боку, через розширення торгових обмежень з боку РФ, з іншого – дію ЗВТ з ЄС. У свою чергу, низький попит та подальша низька динаміка цін на світових товарних ринках позначаться на зниженні обсягів виробництва в експортоорієнтованих українських підприємствах. Збитковість підприємств посилюватиме курсова та цінова волатильність. За поточної державної політики експерти прогнозують подальше  падіння промисловості  у 2016 році на 3% [±1].

Інвестиції в основний капітал також навряд чи будуть зростати, адже в основному українські підприємства інвестують власні кошти (близько 70 % інвестицій це власні кошти підприємств), а фінансові результати підприємств у 2015 році негативні у більшості компаній. Можливості залучення фінансування з інших джерел також будуть мізерні. Комерційні банки скоріше за все зберігатимуть низьку кредитну активність, а можливості залучення коштів на міжнародних ринках капіталу для нас залишатимуться обмеженими. Наразі низька довіра інвестора до України. Він її розглядає як ризикованою. Військові дії та незрозумілість щодо співробітництва з МВФ, млявість проведення реформ.

Що стосується споживання, то тут теж не варто чекати зростання. Реальна заробітна плата, за оцінками авторів дослідження, знизиться на 2% в 2016 році. Це обумовлено тим, що передбачене у бюджеті збільшення соціальних стандартів, буде меншим від зростання інфляції. Виходячи з поточної ситуації, у експертів Інституту суспільно-економічних досліджень досить песимістичний прогноз — падіння реального ВВП в 2016 році на 2,3%.

Крістіна Аврамченко, експерт з питань макроекономічної політики Інституту суспільно-економічних досліджень: «У цьому дослідженні, в якому основні макроекономічні показники відрізняються від офіційних, ми спробували надати відповіді на такі запитання: в яких умовах розвиватиметься економіка в наступному році? які зовнішні та внутрішні фактори на неї впливатимуть? якими будуть інвестиції, експорт та імпорт? які чинники визначатимуть обмінний курс? Наскільки нам це вдалося зробити, — ми вирішили обговорити з експертами та представниками влади за «круглим столом», аби встановити місток для спільного якісного прогнозування та подальшого планування розвитку української економіки».

Експерти Інституту суспільно-економічних досліджень у своєму дослідженні прогнозують у 2016 році зростання цін на 19,8% (грудень до грудня). Це майже на 8 пунктів більше ніж офіційний прогноз Уряду, але у двічі менше, ніж у 2015 році. Таке зниження відбудеться через вплив зовнішньої дефляції на світових сировинних ринках; посилення конкуренції на внутрішньому ринку в умовах збільшення пропозиції товарів з ЄС та вітчизняної продукції, яка підпала під ембарго РФ; скасування додаткового імпортного мита; подальша жорстка монетарна (несуттєва зміна облікової ставки – до 18-20%) та фіскальна політика (утримання дефіциту бюджету в межах 3,7% ВВП).

З іншого боку, на зростання цін впливатиме здійснювана державою курсова, тарифна та податкова політика: експерти очікують, що гривня девальвує на 35-40% за рік через погіршення стану платіжного балансу, проблеми з отриманням зовнішнього кредитування (у т.ч. МВФ) та панічні настрої населення. Це збільшить ціни на імпортну продукцію та проміжне споживання.

Також автори дослідження припускають, що підвищаться тарифи (природний газ на 20-25%, електроенергія – 55%, гаряча вода та опалення – 50%), а підвищення тарифів впливає на збільшення витрат, що знижує конкурентоспроможність підприємств та купівельну спроможність населення. Іншими чинниками, що впливатимуть на зростання інфляції, на думку експертів Інституту суспільно-економічних досліджень будуть зростання акцизного податку на алкоголь та сигарети та зміна спецрежиму ПДВ для с/г виробників, що позначиться на зростанні затратності виробництва, яке частково буде перекладена на кінцевого споживача, скасування додаткового імпортного збору.

Джерелоises.

Читайте також: Під знаком рецесії: як почувається українська економіка на початку 2016 року



загрузка...

Читайте також

Коментарі