Експерти: Доходи українських посадовців залишаються безконтрольними

Експерти: Доходи українських посадовців залишаються безконтрольними

Декларації доходів українських можновладців викликають здивування в громадських контролерів. Вони радять змінити законодавство для запровадження ефективної підзвітності посадовців.

Оприлюднення перших декларацій депутатів Верховної Ради засвідчило незмінність традицій, що склалися останніми роками: бідні депутати — багаті члени їхніх родин. Так, голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко, яка однією з перших опублікувала звіт про доходи, витрати й зобов’язання фінансового характеру за 2015 рік на персональній сторінці офіційного сайту Верховної Ради, задекларувала річний дохід у 75616 гривень. Водночас на рахунках її чоловіка, згідно з декларацією, зберігається майже три мільйони гривень. А ще понад мільйон гривень внесені ним в статутний капітал цілої низки підприємств і товариств.

Критика системи декларування

16 лютого Верховна Рада внесла зміни до закону «Про запобігання корупції» щодо електронної системи надання та оприлюднення декларацій. Він ще не набув чинності і депутати заповнюють стару форму декларації, сказав в інтерв’ю DW голова правління Центру Протидії Корупції Віталій Шабунін. На його думку, приховати майно і статки в цій формі «не становить жодних проблем». Зокрема, посадовець може не вказувати наявну в нього готівку. «Навіть якщо комусь заманулося прямо збрехати в тій декларації, то навіть за ухваленим 16 лютого, його ніхто не зміг би притягнути до кримінальної відповідальності», — сказав експерт.

Чинне декларування доходів можновладцями не можна назвати корупційним, але воно покриває корупцію, зауважив у розмові з DW старший аналітик Transparency International Україна Дмитро Якимчук. Але й новий закон про електронне декларування ще далекий від ідеального. «В законі в кілька разів збільшили суми статків та вартість майна, яке підлягає декларуванню, суми отримуваних подарунків і скоротили перелік родичів, доходів та статки яких мають бути вказані в декларації», — критикує Якимчук. Критика системи декларування доходів посадовцями України прозвучала і з боку представників Європейського Союзу. На їхню думку, внесені зміни до законів повністю не відповідають зобов’язанням України.

Лише формальна відмова від бізнесу

Нині в Україні склалась традиція, за якої депутати лише формально виходять з наглядових рад та менеджменту підприємств, сказав в інтерв’ю DW депутат від фракції партії «Блок Петра Порошенка» Олександр Черненко. Насправді ж посадовці продовжують керувати своїми бізнесами і навіть використовують службове становище для надання своїм підприємствам преференцій, зазначив він. Депутат вважає, що на запровадження антикорупційної реформи в Україні можна застосувати розповсюджену на Заході практику, коли бізнесмени, які вирішили піти в політику, передають управління бізнесом так званим «сліпим трастам». Такий механізм покликаний запобігти конфлікту інтересів між політичною діяльністю та власним бізнесом.

Скористатись послугами «сліпого трасту» вирішив і президент України Петро Порошенко. У середині січня на своїй прес-конференції він заявив про передачу в «сліпий траст» своїх прав на управління концерном «Рошен». Критики, однак, зауважують, що «сліпий траст» в Україні і «сліпий траст» на Заході — це дві зовсім різні речі. «Сліпий траст» в Україні законодавчо не врегульований, і тому форма керівництва підприємством Порошенка залишається незрозумілою, наголосив Якимчук. Подібної думки дотримується й Шабунін: «Сліпий траст в Європі, це коли власник не знає, як розпоряджаються його майном. А не так, як тепер у нас, коли вся решта громадян не знає, як своїм майном розпоряджається його власник».

Автор: Олександр Савицький, джерело: dw.com

 



загрузка...

Читайте також

Коментарі