Раби німі: чим загрожує Україні партійна диктатура

Раби німі: чим загрожує Україні партійна диктатура

Президент України Петро Порошенко підписав зміни до закону «Про вибори народних депутатів України» щодо виключення кандидатів із виборчих списків. Резонансний документ №3700 більше відомий як закон «про партійне рабство», оскільки повністю повертає українську політику у формат кінця 1990-х – початку 2000-х років.

Закон №3700 його автори наполегливо «протягували» через сесійну залу кілька місяців поспіль з очевидними порушеннями регламенту Верховної ради. Почали ще у грудні минулого року, фінішували – на вже легендарному засіданні 16 лютого, де було провалено відставку Арсенія Яценюка. Загалом спікер парламенту Володимир Гройсман ставив закон на голосування кілька десятків разів. Така наполегливість не може не вказувати на явну зацікавленість президентської команди в переписуванні партійних правил гри.

До речі, співавторами документа є відразу четверо лідерів фракцій демократичних партій (Максим Бурбак, «Народний фронт»; Юрій Луценко, БПП; Олег Березюк, «Самопоміч»; Олег Ляшко, «Радикальна партія Олега Ляшка»). Здавалося б, звідки така раптова єдність і чого домагалися ухваленням цього закону лідери коаліції, яка вже майже канула в Лету?

Механізм партійного бану

Суть запропонованих змін максимально проста: відповідно до статті 105, партії дістають право виключати кандидатів у депутати із власного виборчого списку навіть після виборів. Як відомо, сьогодні в Україні діє мішана виборча система на виборах народних депутатів. Половина висувається за партійним списком, а друга – бореться на мажоритарних округах.

Відповідно до нового закону, ту частину нардепів, яка проходить за списком, тепер може благополучно «випиляти» з нього власне партійне керівництво. Наприклад, числиться кандидат під №45 у списку великої політичної партії і розуміє, що після проходження в Раду від партії сорока депутатів його черга рано чи пізно настане. Вакантні місця в парламентській квоті утворюються, як правило, за рахунок того, що частина депутатів іде в уряд.

І ось цей кандидат чекає на свій зоряний час, впевнений, що список посунеться, і він отримає заповітний депутатський мандат. Список справді рухається, але в нього раптом псуються взаємини з лідером партії, чи просто в керівництва інші плани на нову вакансію. І кандидат іде в партійний бан.

Так, у законі навіть прописано детальну процедуру, яка нібито має відкинути волюнтаризм. Партійна конференція, розгляди ЦВК. За нього начебто голосували люди, його прізвище завжди було у списку. Але, на жаль, не виправдав партійної довіри.

Forbes уже писав, що за такою схемою в БПП можуть позбутися Андрія Богдана, адвоката Геннадія Корбана, який наступний на черзі за депутатським мандатом.

Хвороба демократів

Як вже йшлося, закон №3700 об’єднав усі демократичні партії. Щоб зрозуміти причину такої раптової єдності, потрібно згадати історію демократичних партій в Україні. Так, «Батьківщина» ще в парламенті VI скликання стала надійним постачальником «тушок», «Наша Україна» після фіаско Віктора Ющенка зміцнила своїми кадрами відразу кілька партій («УДАР», Партію регіонів і ту ж «Батьківщину»). Ще в ті часи Юлія Тимошенко говорила про імперативний мандат (заборону переходу з фракції у фракцію) як про єдиний спосіб забезпечення партійної дисципліни.

З огляду на те, що на політичній арені України нових облич з’являється не так багато, старі «хвороби» перекочували і в новий парламент. Візьмімо, наприклад, БПП. Тільки за рік з лишком роботи Верховної ради з пропрезидентської фракції вже встиг вийти добрий десяток депутатів. Олександр Сугонянко, Сергій Каплін, Єгор Фірсов, Андрій Антонищак. До цього – Степан Барна, Олександр Шевченко, Євген Рибчинський, Тарас Батенко. Хтось змінив політичний курс, хтось відкрито виступив проти політики президента в розпал політичних скандалів.

«Самопоміч» втратила відразу п’ятьох нардепів, які голосували за децентралізацію. Це Ганна Гопко, Вікторія Пташник, Остап Єднак, Павло Кішкар і Віктор Кривенко. Крім того, відмовитися довелося і від нинішнього міністра АПК Олексія Павленка, який вирішив залишитися в уряді, незважаючи на відкликання фракції.

Аналогічні процеси відбувалися і в лавах «Радикальної партії Олега Ляшка». Всі добре пам’ятають історії з Сергієм Мельничуком і Златою Огневич. Із «Народного фронту» наразі вийшов тільки В’ячеслав Костянтіновський, але як тільки зі своєю посадою розпрощається Арсеній Яценюк, міграційні процеси у фракції активізуються.

Три кити української політики

До чого призведе набрання чинності законом №3700? До реставрації архаїчних інститутів партійного керівництва. Усе це українському політикуму вже давно добре знайомо. Партійні боси остаточно зрозуміли, що по-іншому будувати політичні проекти й управляти ними не можуть, а ігри в демократію призводять до відцентрових тенденцій.

Отже, перший атрибут такої системи – це кнопкодавство. Із цим способом демонстрації вірності партійним лідерам ми так і не впоралися. І голосування Ради VIII скликання доводять це.

Друге – це голосування «за вказівкою». Допомагає досвід покійного Михайла Чечетова. Такі голосування завжди були яскравим прикладом політичної лояльності. Тепер, коли кожен нардеп може опинитися на гачку партійного керівництва, самодіяльності у фракціях поменшає.

Третє – це торгівля місцями у списках. На осінь із високою часткою ймовірності розглядають сценарій проведення дострокових парламентських виборів. І в ньому списки будуть обов’язковою складовою. А отже, маючи такий механізм, як управління партійним списком, політичні лідери знову оголосять великий аукціон на «місця під сонцем».

За збереження закону №3700 нові парламентські вибори, які нині багато хто розглядає як єдино можливий спосіб виходу з політичної кризи, можуть остаточно легітимізувати політичну корупцію. На тлі браку конкуренції (а голосування 16 лютого ця яскраво показало) новий парламент може не тільки не оновитися, а й повністю складатися тільки з двох категорій: політичних маріонеток, що тиснуть на кнопки, і професійних лобістів, які купили собі місця у списках.

автор: Віталій Філіповський, джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі