У найближчі роки на державні банки очікує серйозне реформування. Мінфін анонсував продаж до кінця 2017 року всіх несистемоутворюючих державних банків, залишивши державну частку лише в «Ощадбанку» та «Укрексімбанку», які віднесено до категорії системоутворюючих.

«Публічний аудит» з’ясовував, як відбуватиметься цей процес та чи не несе він ризиків для вкладників банків.

Так, у концепції Мінфіну зазначається, що станом на кінець третього кварталу 2015-го року кредитний портфель державних банків становив 231 млрд грн (із урахуванням резервів) та був сформований в основному за рахунок кредитів корпоративним позичальникам. Фінансовий стан плачевний – на вказаний період чистий збиток перевищив 13 млрд грн, а чистий збиток за 2014 рік становив близько 26 млрд грн.

Станом на сьогодні частка активів держбанків на вітчизяному ринку становить близько 26%, і Україна планує наслідувати європейський досвід, зменшуючи його до менш ніж 10%.

Передбачена потенційна можливість щодо тимчасового зростання частини держави в банківському секторі країни. Як вказано в концепції, це  може бути пов’язано з необхідністю забезпечити стабільність банківського ринку.

«Мінфін подає це як «упередження участі держави у вирішенні проблеми банківської системи», і під таким завуальованим формулюванням потрібно розуміти додаткове фінансування Фонду гарантування вкладів, необхідного за умови подальшого виведення банківських установ із ринку. Ймовірно, такі випадки ми спостерігатимемо за результатами виконання планів докапіталізації, розроблених за підсумками стрес-тестування. Адже НБУ має намір визнавати банки проблемними та виводити їх із ринку, якщо акціонери не проводитимуть вчасно додаткову капіталізацію», – коментує заступник керівника «Публічного аудиту» Андрій Вігірінський.

Таким чином, ключове фінансове відомство країни, за словами фахівця, заздалегідь передбачає, що частка держави в банківському ринку, попри плани до скорочення, може й збільшуватися.

Для подолання ключових проблем ринку, як-от: політичного впливу на процес прийняття рішень, підміну корпоративного управління директивним – планується запровадити механізм корпоративного управління, а також зміни до бізнес- та операційних моделей банків.

Корпоративне управління впроваджуватиметься шляхом призначення незалежних членів наглядових рад за конкурсним відбором.  Прогнозується, що розроблений Мінфіном порядок обрання закріпить кількісний склад учасників на рівні 7 осіб, які отримуватимуть винагороду на ринкових засадах.

Мінфін планує обрати всесвітньо визнану компанію з підбору персоналу, яка проводитиме процес відбору усіх кандидатів до наглядових рад для обох СДБ (як громадян України, так і іноземців), яка до кінця червня 2016 року має надати перелік із не менше, ніж 42-х кандидатів.

Із цих 42-х осіб на посади в «Укрексімбанк» та «Ощадбанк» конкурсний комітет й обиратиме членів наглядової ради. При цьому сам комітет формуватимуть у рівній кількості представники, запропоновані Президентом України та Кабміном.

«Не зовсім зрозуміле формальне відношення Президента до питання економічної та банківської діяльності в країні. Очевидно, що більш логічними були б пропозиції до участі в комітетах представників Верховної Ради, громадських делегатів, асоціацій банкірів України, але не головнокомандувача ЗС України», – вказує Вігірінський.

Крім того, концепція містить доволі цікаве застереження про те, що представники державних органів влади можуть бути включені до складу наглядової ради або правління державного банку за умови проходження конкурсного відбору та лише після їх звільнення з відповідних посад.

Відповідно до концепції, держава планує свідомо відмовитися від повноважень з контролю за банками в розумінні контролю акціонерів комерційних банків. Натомість пропонується посилити в цьому ракурсі роль департаменту фінансової політики Мінфіну. До його складу мають залучити  банківських працівників, консультантів, юристів, що працюватимуть на підставі короткострокових договорів або відряджень.

Із «Укрексімбанком» та «Ощадбанком» до кінця цього року Мінфін  розробить рамкову угоду (при  консультуванні фахівців МВФ), яка визначатиме порядок взаємодії; належний рівень комерційної незалежності банків, а також буде визначено окремі питання, що потребують проведення консультації та узгодження з Мінфіном.

Цільові клієнтські сегменти для «Ощадбанку» визначено такі: роздрібний, мікро-, малий та середній бізнес (з акцентом на АПК та проекти в сфері енергоефективності); великий бізнес – клієнти з таких галузей економіки – енергетика, АПК та інфраструктура.

Для «Укрексімбанку» – експортно-орієнтовані підприємства;  підприємства, які реалізовують імпортні проекти: інвестиційні,  торгові з залученням міжнародних фінансових організацій та першокласних банківських установ; українські підприємства, що виконують контракти за кордоном, обслуговування міждержавних/міжурядових торгівельних/інвестиційних угод.

У підсумку, як планує Мінфін, «Ощадбанк» має увійти до ТОП-5 із кредитування роздрібного бізнесу та в ТОП-3 з кредитування та депозитів мікро-, малого та середнього бізнесу.

Також із нововведень – це приєднання «Ощадбанку» до Фонду гарантування вкладів. Цей процес буде розпочато з 2017 року. «Тобто, сума компенсацій для вкладників «Ощадбанку» у випадку банкрутства (маловірогідно, але все ж) буде аналогічна тій, яка виплачується вкладникам інших банків», – звертають увагу в «Публічному аудиті».

«Укргазбанк» протягом І кварталу цього року підготує стратегію розвитку, орієнтовану на продаж державної частини в капіталі банку до завершення 2017 року.  Стосовно «Родовід банку», то держава протягом 2016 року вийде зі структури його власності.

До середини 2018 року держава буде намагатися продати не менше 20 % акцій «Укрексімбанку» та «Ощадбанку» через конкурс. Остаточне рішення щодо продажу акцій має ухвалити КМУ не пізніше І кварталу 2018 року.

При цьому, за аналізом «Публічного аудиту», в Стратегії чітко та прямо зазначається, що держава зацікавлена в залученні міжнародних фінансових організацій (наприклад, МФК, ЄБРР, НІК) в якості часткових власників або інвесторів.

У довгостроковій перспективі (2020–2025 роки) держава розглядатиме можливість повної приватизації банків, оскільки не має наміру зберігати свою частку власності довше, ніж це необхідно для максимізації вартості для платників податків.

«Як бачимо, простежується чітка тенденція, за якої ключові проблеми управління стратегічними об’єктами державної власності здійснюватимуться під чітким поглядом міжнародних організацій, які й закликаються в подальшому до участі в придбанні цих об’єктів. Фактично, вони готуватимуть під себе те, що повинні купити. У будь-якому разі, якщо всі етапи, задекларовані в Стратегії, зумовлять зростання вартості банків, і наглядова рада здійснюватиме реальне керівництво банком в інтересах установи, то необхідності в них для держави не буде, а витрати на капіталізацію покриютьcя доходом від відчуження», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі