Вирватись з клітки: як виїхати з «ДНР»?

Вирватись з клітки: як виїхати з «ДНР»?

Можливостей легального виїзду людей за межі неконтрольваної Україною території Донбасу обмаль. Перетин лінії розмежування пов’язаний з небезпекою для життя, а кордону з Росією може мати наслідком штраф в Україні.

«Протягом дня я і дружина на власному автомобілі намагалися перетнути українські КПВВ по лінії розмежування, — розповідає DW Андрій П., мешканець Донецька. — Один пункт пропуску був закритий через обстріли, на іншому через перебої зі світлом не працювали комп’ютери. Поки ми дістались третього КПВВ, зрозуміли, що там треба заночувати — такі величезні були черги. Виснажені вкрай вирішили їхати через Росію».

Андрій каже, що тоді довелось пройти контроль на так званій «митниці ДНР» і на російському пункті пропуску. «Черг там не було, російські прикордонники пропустили нас як громадян України без проблем, хоча дорога до Харкова таким чином стала чи не втричі довшою», — розповідає донеччанин.

У пошуках віконця

Дедалі більше людей, які мешкають на території самопроголошених республік на Донбасі та хочуть потрапити на контрольовану Україною територію, обирають собі шлях через Росію. Так, щоб потрапити з Донецька до Харкова, вони відмовляються від використання контрольно-пропускних пунктів в’їзду-виїзду (КПВВ). По-перше, ситуація на них загрозлива для життя, і часом навіть українська сторона закриває їх, як-от «Мар’їнку» чи «Зайцеве», через обстріли. По-друге, самі КПВВ розташовані надто далеко як один від одного, так і від місця проживання людей. Так, автомобілем з Донецька до «Новотроїцького» діставатись годину, до «Зайцевого» — на північ до двох годин, а до «Гнутового» — на південь понад дві години.

«Та й то, якщо знати дорогу», — каже Андрій і додає, що тому і обирає шлях через Росію. Однак, виявляється, використання саме цього шляху автоматично робить з людей порушників, котрі пізніше нелегально перетинають державний кордон України.

Перед тим, як впустити подружжя з Донецька в Харківську область, український прикордонник повідомив, що Андрію та його дружині загрожує штраф, і склав протокол про адміністративне правопорушення.

«Звичайно, це не що інше, як незаконний перетин кордону», — зазначає в коментарі DW помічник Голови Держприкордонслужби України — прес-секретар Олег Слободян. Адже пункти пропуску на тимчасово неконтрольованих Україною ділянках кордону з Росією були закриті постановою Кабінету міністрів ще в 2014 році. «Відповідно, люди, які виїжджають за межі України через недіючі пункти пропуску є правопорушниками», — каже посадовець.

За кордон через Росію — теж нелегітимно

За даними, які навели DW в Держприкордонслужбі України, за минулий рік було складено близько 18 тисяч протоколів про порушення мешканцями самопроголошених республік державного кордону України, а з початку цього року — вже 1700. Не має значення, куди при цьому прямує житель непідконтрольної території, наголошує Слободян. Навіть, якщо він їде з Росії в іншу державу, а потім повертається в Україну, на українському кордоні у нього так само виникнуть проблеми, зазначає співрозмовник. «Адже питання одне — як він виїхав з України? Можна їхати будь-куди лише через офіційні пункти пропуску. Всі інші перетини кордону з Росією є незаконними», — каже співрозмовник. За його словами, Держприкордонслужба неодноразово зверталася з цього приводу до російських прикордонників. Утім, російська сторона ігнорує ці запити і не відповідає на них, каже Слободян.

Притягнення до відповідальності — лише за рішенням суду

За статтею 204-1 Кодексу України про адміністративні порушення, за незаконний перетин кордону накладається штраф у розмірі 1700 гривень або адмінарешт до 15 діб, каже в ромові з DW юрист громадської організації з допомоги постраждалим в зоні АТО «Восток SOS» Ольга Аношкіна. Утім, люди притягаються до відповідальності не безпосередньо на кордоні, а лише за рішенням суду, тобто після розгляду цієї справи судом.

Як зауважує юристка, нині суди часом закривають провадження, посилаючись на особливі обставини цих справ. Адже наразі на українських КПВВ на лінії розмежування обстановка загострилася настільки, що стала небезпечною і мешканці неконтрольованих територій шукають можливості виїзду через Росію без будь-якого злого умислу. Однак, зауважує співрозмовниця, потрібно знати, що стягувати штраф може лише суд, наголошує Аношкіна. «Інколи ми отримували на нашу гарячу лінію повідомлення, що прикордонники вимагали сплату штрафу на місці», — каже Аношкіна.

Питання виживання

Керівниця всеукраїнської організації зі справ вимушених переселенців Оксана Єрмішина також зазначає, що суди «лояльно» ставляться до таких ситуацій, розуміючи, що для людей із зони конфлікту йдеться про проблему виживання. Особливо це стосується мешканців Луганська, каже Єрмішина, де протягом тривалого часу взагалі відсутні українські транспортні коридори на мирні території.

На погляд громадської активістки, поки що кроки, які роблять і Росія, і Україна не приводять до розв’язання конфлікту. «Ситуація в тому вигляді, як вона була рік тому, так і не змінилася. Тож українській владі і громадськості треба чесно визнати, що цей конфлікт не закінчиться в цьому році, що ця ситуація довгострокова», — вважає Єрмішина. І якщо так, то потрібно збільшити пропускну здатність українських КПВВ на лінії розмежування і створювати безпечні маршрути. Інакше ця скупченість та шалені черги тільки збільшують вірогідність терактів з численними жертвами, або змушують людей до вчинення правопорушень, зазначила Єрмішина.

Автор: Інна Купріянова, источник: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі