Розсекречені документи РНБО: навесні 2014 Україна не мала сил захистити від Росії...

Розсекречені документи РНБО: навесні 2014 Україна не мала сил захистити від Росії навіть Київ

У Києві розсекретили стенограму засідання РНБО, що відбулось наприкінці лютого 2014 року — у перші дні окупації Криму. На терміновому засіданні РНБО за введення воєнного стану в Україні проголосувала лише одна людина.

У лютому 2014 року Росія була готова на повномасштабне вторгнення в Україну. Операцію з окупації Криму РФ проводила із застосуванням сил спецпризначення тоді, коли на східних кордонах України були приведені у бойову готовність 38 тисяч російських військовослужбовців із великим арсеналом важкої техніки, вертольотів, а також кораблів у Чорному морі.

Тодішні керівники України 28 лютого 2014 року зібралися на термінову нараду Ради національної безпеки та оборони (РНБО), аби визначитись, як країна має реагувати на дії Росії. Нині — через два роки після анексії Криму — стенограму історичного засідання РНБО розсекретили на вимогу комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони. «Нам треба все це вивчити і проаналізувати, аби визначити, яким шляхом далі рухатися», — сказав DW голова комітету Сергій Пашинський.

Зрада і реальна загроза зі сходу

Тоді на засіданні РНБО головував колишній виконуючий обов’язки президента України Олександр Турчинов. Про оперативну обстановку щодо Криму йому тоді доповідали призначені після втечі екс-президента Віктора Януковича голова СБУ, прем’єр-міністр, глава МВС, виконувач обов’язків міністра оборони та інші особи. З їхніх доповідей, наведених у оприлюдненій у понеділок, 22 лютого, стенограмі, видно, що така зухвала і агресивна поведінка Росії в Криму була неочікуваною не тільки для України, а й для західних країн.

Згідно з документом, на самому початку засідання РНБО Турчинову доповідав тодішній голова СБУ Валентин Наливайченко, який вказував на загрозливі тенденції повномасштабного використання Росією своєї армії на території України та перехід кримського «Беркуту» під командування російського штабу з координації військового вторгнення в Криму. «Наші військові та силовики деморалізовані. Багато з них не сприймають нову владу і не готові виконувати накази, або взагалі зрадили присязі», — зазначив Наливайченко.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков уточнив, що, за попередніми даними, на той момент, Україні зрадили 67 бійців тодішнього спецпідрозділу «Беркут». «Ми встановлюємо зв’язок зі співробітниками, які не зрадили, але серед міліції таких дуже мало», — наголосив тоді Аваков.

Відповідно до стенограми, тодішній в.о. міністра оборони Ігор Тенюх зауважив, що загроза повномасштабного вторгнення Росії є не тільки в Криму. «На Київському, Харківському і Донецькому напрямках вже сконцентровано 38 тисяч осіб, 761 одиниця збройної танкової техніки, 2200 броньованих машин, 720 артилерійських систем та систем залпового вогню, а також 40 ударних вертольотів і 90 вертольотів бойового забезпечення, й 90 літаків штурмової авіації. В акваторії Чорного моря на бойове чергування вийшло 80 військових кораблів РФ», — доповідав Тенюх.

При цьому він просив дозволу привести українську армію у повну боєготовністю, хоча при цьому констатував, що в України на той момент фактично не було армії. За його словами, наведеними у стенограмі, Україна може зібрати з усієї країни військове угруповання чисельністю близько п’яти тисяч військовослужбовців, здатних виконувати бойові задачі. «Їх можемо кинути в Крим, але це не вирішить питання Криму. Ми їх там просто покладемо. А що робити з тисячами кілометрів кордону та підготовкою Росії до вторгнення? Коли зайдуть зранку з боку Чернігівської області, то до вечора вже у Києві будуть», — констатував тодішній виконувач обов’язків міністра оборони. Він кілька разів під час засідання акцентував увагу на тому, що повномасштабні військові навчання в Україні не проводилися вже дуже давно.

Захід і занепокоєння

Тодішній в.о. міністра закордонних справ Андрій Дещиця, виступаючи на засіданні РНБО, доповів, що зустрічався з главами МЗС «Вишеградської четвірки», яких він поінформував про ситуацію в Криму, однак які просять Україну не робити поспішних кроків. «Усі вони на своєму рівні висловлюють занепокоєння, але своїх планів і дій не повідомляють», — сказав Дещиця. Призначений напередодні прем’єр-міністром Арсеній Яценюк тоді додав, що мав переговори з віце-президентом США щодо їхньої підтримки України з моря. «У них поки немає позиції», — відзначив Яценюк.

Тоді ж на засіданні РНБО виникла дискусія щодо теоретичної можливості позапроцедурного вступу України до НАТО, чи хоча б приєднання до Альянсу у якості асоційованого члена. «Приєднання. Це рівне нулю. В сьогоднішніх умовах однозначно», — пояснив тоді присутнім Яценюк. Натомість Юлія Тимошенко, яка теж була присутня на цьому засіданні РНБО, за її словами, «як лідер найбільшої фракції у парламенті», зазначила, що термінове членство України в НАТО викличе ще більшу агресію Росії. «Ми маємо стати наймирнішою нацією на планеті, просто поводитися як голуби миру», — сказала тоді Юлія Тимошенко, зауваживши, що міжнародні партнери України просять не робити жодних зайвих рухів.

План дій

Після почутого присутні дійшли висновку, що Україні треба розраховувати лише на власні сили. Арсеній Яценюк наполягав, що Криму треба терміново запропонувати фінансову автономію, хоча визнав, що вона буде умовною, оскільки Київ не може запропонувати залишати там всі податки, а лише окремі. Утім, ця пропозиція підтримана не була. СБУ та МВС наказали провести термінову ротацію кадрів в Криму, «де це було можливим».

Раптово засідання перервав телефонний дзвінок до Олександра Турчинова від голови Державної думи РФ Сергія Наришкіна. Телефоном він нібито погрожував тодішньому виконувачу обов’язків президента України жорсткими рішеннями щодо України. За підсумками телефонної розмови Турчинов тоді заявив, що Росія, ймовірно, розглядає «прийняття рішення щодо введення військ не тільки до Криму», та поставив на голосування РНБО рішення про запровадження в Україні воєнного стану. Однак ніхто з присутніх його не підтримав. «Хто «за»? Ясно. «За» — один Турчинов. Це означає, що рішення не прийнято», — констатував тодішній в.о. президента. Голова нацбанку України Степан Кубів та прем’єр Арсеній Яценюк зауважили, що на той момент скарбниця України була порожньою і воювати з Росією не було за що.

Автор: Лілія Гришко, джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі