Обвал довіри: наскільки НБУ винен у падінні курсу гривні

Обвал довіри: наскільки НБУ винен у падінні курсу гривні

«Ми запустили масштабну реформу фінансового сектору і провели очищення всієї банківської системи України. Вивели з ринку 63 фінустанови – це понад 30% банківської системи. Потім ми провели стрес-тестування наших банків, щоб перевірити якість їхніх активів і заохотити акціонерів докапіталізувати фінустанови. Ніхто не робив цього раніше, це була дуже хвора банківська система. Ми мали працювати в неймовірних умовах», – каже голова Національного банку України Валерія Гонтарева.

«Параноїдальна боротьба з «мийками» перетворила Нацбанк у репресивну машину: введено обмеження (постанова НБУ №778), які дають змогу чиновникам регулятора закрити будь-який банк навіть без серйозних на те причин», – констатує один зі скарбників великої фінустанови на правах анонімності.

Йдеться про так звану ризикову діяльність та право працівників НБУ ухвалювати «суб’єктивні рішення»: дало казначейство кредит інтрадей іншому банку, а потім залучило в нього овернайт дорожче – «ризикова діяльність», через яку відкликають ліцензії. «Абсурдність ситуації в тому, що Нацбанк засекретив навіть результати роботи перевіряльників. Прийшла перевірка, написала якісь висновки, а ми не можемо подивитися на них і якось оскаржити. А з банками третьої та четвертої груп узагалі ніхто не хоче розмовляти. Вони для керівництва НБУ апріорі всі «мийники», – каже власник середнього банку, який також боїться називати себе.

Банкіри стверджують, що в результаті такого підходу керівництва НБУ до управління банківським сектором повністю закрито ліміти міжбанківського кредитування між невеликими і середніми банками, зупинено всі фінансові операції.

«Ті банки, які не займалися активно кредитуванням і не набирали великої кількості депозитів фізосіб, поступово проїдають капітал, чекаючи змін на краще. Ті ж, хто активно займався кредитуванням і нарощував частку депозитів фізосіб, із часом перетворюються в МММ: залучення депозитів іде для того, щоб забезпечувати виплати за старими. А схемні операції та спекуляції на курсі долара стають життєвою необхідністю», – зазначає один із фінансистів.

Наслідком такого стану справ є масова валютизація розрахунків і колосальний попит на валюту, яка вільно торгується тільки на чорному ринку. У свою чергу в Нацбанку свідомо маскують цю проблему від іноземних донорів, як-от МВФ, чиї похвали так подобаються Гонтаревій. Щоб приховати реальний стан справ на фінансовому ринку, НБУ і далі зберігає обмеження на вільну купівлю валюти населенням (на 3000 гривень на добу за паспортом) і формує так зване трикурсся – курси НБУ, міжбанку і реального (чорного) ринку. У результаті і формується штучний позитив, наприклад, у вигляді новин про те, що населення продає банкам валюти більше, ніж купує, або про зміцнення гривні. Хоча все це фікція – левова частка розрахунків перемістилася на чорний ринок валюти, і там же формується реальне співвідношення її купівлі та продажу.

Відбувається це насамперед через те, що підприємці не довіряють банкам. Для бізнесу влаштований регулятором «банкопад» означає прямі збитки (Фонд гарантування вкладів фізосіб компенсує втрати тільки приватним клієнтам), а непрогнозованість подальших дій НБУ навіть щодо великих банків змушує зберігати гроші в готівковій формі.

Крім того, фінустанови для отримання хоч якогось доходу штучно занижують курси валют, спираючись на занижений курс Нацбанку. І якщо відразу після революції операціями з готівковою валютою грішив тільки малий і – трохи – середній бізнес, то тепер готівковою валютою розраховуються між собою навіть великі компанії. Виглядає це приблизно так: у періоди, коли в компанії-експортера на рахунках за кордоном накопичується певна сума у валюті, її фінансовий директор починає шукати компанію-імпортера, у якої на руках є готівкова гривня. У разі досягнення домовленостей готівкова гривня перетворюється в готівковий долар на чорному ринку, виставляється банківська гарантія, і експортер проводить оплату за рахунками імпортера з допомогою своїх закордонних рахунків, отримуючи за це готівковий долар в Україні. Потім валюта конвертується у гривню за реальним курсом – і знову йде в обіг.

Треба зазначити, що для «гарної статистики» Нацбанк навіть потурає такому стану справ на валютному ринку. Сьогодні з валютних підрозділів банку НБУ зробив фактично «слідчий відділ»: для придбання валюти клієнт зобов’язаний подати чимало документів аж до інформації про кінцевих бенефіціарів контрагента. Якщо компанія такої інформації не надає, банк не купить їй валюту на міжбанку («ризикова діяльність»). Сенс обмежень з погляду НБУ – зниження тиску на валютний ринок, примус експортерів продавати валюту в резерви Нацбанку і формування липової статистики для МВФ. Мовляв, дивіться: курс у нас коливається в рамках прогнозного коридору, резерви постійно збільшуються, а попит на валюту з боку населення знижується. «Малювання» статистики за допомогою штучних обмежень і загороджувальних заходів захоплює функціонерів НБУ.

 Заборона на вилучення доларів із рахунків фізосіб і обмеження щодо суми зняття штучно підтримують фіктивну стабільність депозитної бази, обмеження на купівлю валюти для юросіб і фізосіб – уявну стабільність валютного ринку, закриття «проблемних» банків збільшує частку тих, які залишилися, підвищення курсу долара знижує у статистиці обсяг вкладень НБУ в держоблігації для фінансування дефіциту бюджету у валютному еквіваленті.

Можна скільки завгодно аналізувати причини курсових коливань і оцінювати, як впливають на зростання курсу долара проблеми в економіці, але насправді є тільки одна пряма залежність, яку можна простежити у статистиці Нацбанку. За два роки вкладення НБУ в облігації уряду збільшилися на колосальну суму – 243 млрд гривень. Фактично це обсяг емісії. І якщо порівняти її зростання зі зростанням курсу долара, вийде цілком показова залежність. До речі, саме тому Гонтарева вважає, що курс гривні обвалили бюджетники і пенсіонери, адже гроші, закачані у бюджет із допомогою НБУ, пішли насамперед на соціальні виплати. А потім через магазини опинилися на руках у бізнесу, який завдяки загороджувальним заходам НБУ на валютному ринку і «банкопаду» конвертує їх у готівкову валюту.

Задля справедливості варто зазначити, що в обвалі гривні винна не тільки Гонтарева. «Корінь дуже багатьох сьогоднішніх проблем і в банківському секторі, і в курсі валюти закладено за часів її попередника, Степана Кубова. За три місяці банкам видали еквівалент $10 млрд, значна частина цих коштів була переведена в готівку, проконвертована за рахунок резервів, виведена за кордон. І вже ніколи не повернеться в НБУ. Причому це не врятувало ні банки, ні їхніх вкладників, ні курс, а лише погіршило ситуацію. Можна гадати, яким був би курс [без масштабного роздавання рефінансування], але, думаю, точно не 27 гривень за долар», – каже колишній співвласник банку «Аваль» Олександр Деркач.

Утім, і Гонтарева приклала руку до валютних резервів: саме після того як вона беззастережно виконала вимогу президента Порошенка утримати курс на рівні 12,95 гривні за долар, витративши на це близько $3 млрд із ЗВР, чисті міжнародні резерви НБУ зрівнялися з нулем.



загрузка...

Читайте також

Коментарі