Градус протестів: чи зможуть РПС організувати Майдан-3

Градус протестів: чи зможуть РПС організувати Майдан-3

Друга річниця Майдану ознаменувалася не тільки трауром за Небесною сотнею, а й точковими заворушеннями в Києві − нападами на офіс Ріната Ахметова і відділення двох банків, афілійованих з російським капіталом. В ніч із суботи на неділю на Майдані Незалежності знову з’явилися намети, а приміщення готелю «Козацький» зайняли невідомі люди в камуфляжі. Назвавшись «Революційними правими силами» (РПС), вони оголосили безстрокові акції протесту. Forbes розбирався, кому вигідний Майдан-3, і наскільки реальною є імовірність дійсно масштабних акцій у центрі столиці.

Вшанувати пам’ять загиблих два роки тому на Майдані Незалежності не вдалося без загострення політичної ситуації. Як і припускав Forbes, річниця революції, з якою збігся недавній провал відставки Кабміну Яценюка, може бути використана як привід для нових акцій протесту.

Все почалося з того, що п’ять десятків невідомих захопили приміщення готелю «Козацький», який знаходиться на балансі Міністерства оборони. Активісти представилися членами «Революційних правих сил» і організували в готелі пропускний режим. Всю неділю з радикалами велися переговори, і в підсумку після 19.00 їх вдалося перевезти в казарми полку «Азов» без застосування сили.

О 17.00 на Майдані Незалежності пройшло віче, в ході якого учасники мітингу висунули свій список вимог до влади. «Наша мета − завершення Революції гідності, відновлення конституційного ладу, конструктивні зміни у вигляді «громадського уряду» або впливу суспільства на уряд, що дозволить реалізувати пряме народовладдя в Україні. Ми зробимо все, щоб зміни в Україні пройшли без крові», − заявили представники РПС з імпровізованої сцени, додавши, що якщо влада спробує здійснити силовий розгін або «якісь провокації», у відповідь підуть більш жорсткі дії.

Серед тих, хто приєднався до РПС, варто виділити екс-народного депутата УкраїниЮрія Кармазіна, Антона Бондаренка, що воював у складі батальйону «Айдар», і Романа Стойко, колишнього члена «Правового сектору», який називає себе «комбатом Чесним». При цьому Стойко, за заявами губернатора Закарпатської області Геннадія Москаля, є фігурантом скандальних подій у Мукачевому і знаходиться в розшуку.

На віче прийшли лише кілька сотень людей, але наміри РПС викликали широкий резонанс і серед політичних партій, і серед правоохоронців.

До першої провокації

МВС України, хоча й підтягнуло в центр столиці Національну гвардію, від застосування сили на адресу мітингувальників намагається утримуватися. Поки що мали місце лише невеликі сутички без застосування спецзасобів.

Правоохоронні органи України готові до забезпечення громадського порядку, запевнив Forbes радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. За його словами, у влади «є план дій, спрямований на запобігання провокацій, він у тому числі включає перевірку будь-якої ручної поклажі, яку несуть в бік Майдану».

При цьому Геращенко вкрай негативно характеризує наміри мітингувальників. «Моя оцінка ситуації − це просто провокаційна акція, яка нічим не закінчиться. На жаль, багато сил використовують другу річницю Майдану для акцій, які не йдуть на користь безпеці й стабільності нашої країни. Серед мітингувальників є представники і «Правого сектору», й інших праворадикальних організацій. Згідно з українською Конституцією, кожен має право виходити на будь-який мітинг і протест. Але перетворювати мирні акції на погроми і хуліганство − це знущання над пам’яттю тих, хто загинув на Майдані», − вважає Геращенко.

Він підтвердив, що за фактом погромів в офісі Ріната Ахметова і відділеннях двох банків було відкрито чотири кримінальні справи. Відповідаючи на питання про те, хто стоїть за організацією протестів, Геращенко не виключив зовнішнього впливу. «Багато людей можуть діяти в інтересах зовнішніх сил, навіть самі не розуміючи цього», − підкреслює радник міністра МВС.

Вичікувальна позиція

Незважаючи на те що РПС почали протести на тлі політичної кризи в країні, парламентські сили відхрещуються від своєї участі в цьому процесі і без пієтету ставляться до його організаторів.

Народний депутат від «Народного фронту», представник міжфракційного об’єднання «Депутатський контроль» Віктор Романюк у розмові з Forbes проводить історичні паралелі з подіями десятирічної давності. «Від імені учасників протестів виступає Юрій Кармазін, людина, яка за часів Януковича виконувала роль інквізиції для «незгодних депутатів» (за заявою Кармазіна в 2013 році Вищий адміністративний суд позбавив мандатів Олександра Домбровського і Павла Балогу. − Forbes). Фактично це була людина Андрія Портнова. Ми виступаємо свідками якогось ремейка часів 2005-2007 років», − впевнений політик.

Різко розкритикував дії РПС в розмові з Forbes і народний депутат із фракції БППВіктор Король. «Порушення громадського порядку − це порушення громадського порядку, ким би воно не здійснювалося. Для того щоб говорити про якийсь Майдан-3, потрібно бути авторитетними людьми, за якими готовий піти народ. Люди, які просто займаються заворушеннями, ні на який Майдан не здатні», − впевнений політик.

«Батьківщина» в особі Сергія Власенка також виключила свою участь в протестах, заявивши, що третю революцію країна вже не переживе.

Водночас опитані Forbes експерти відзначають вичікувальну позицію парламентських політсил. «Навряд чи на акції РПС впливають парламентські партії, але вони можуть включитися в процес на певному етапі», − пояснює Forbes політолог Кость Бондаренко. З ним солідарний і його колега Руслан Бортник. «І «Батьківщина», і «Свобода» можуть відхрещуватися від свого впливу на акції, але ініціатива може йти не стільки від лідерів, скільки від людей всередині цих партій», − заявив Бортник у коментарі Forbes.

Радикальний сюрприз

Поява РПС стала для української політики несподіванкою. Організація виглядає створеною нашвидкуруч, шляхом проведення кількох поспіль установчих зборів. Вона включає в себе колишніх членів «Правового сектору», членів добровольчих батальйонів, незадоволених діями керівництва, і політиків «другого ешелону» − таких як Юрій Кармазін і Степан Хмара.

Їхні дії поки що мають хаотичний і слабко організований характер − немає єдності ні в ідеологічних позиціях, ні у вимогах до влади. Все це вказує на те, що градус протесту кимось обкатується з метою перевірити громадську думку, вважає політолог Кость Бондаренко. «Ми бачимо тільки малу частину того, що відбувається. Якщо в 2004-му і в 2014-му роках було видно, хто стоїть за Майданом, то сьогодні поки що немає чіткого розуміння, хто стоїть за цими акціями», − каже він.

Аналізуючи кадровий склад РПС, слід звернути увагу на присутність такої організації, як «Білий молот», яка свого часу входила до складу «Правого сектору» й активно проявилася два роки тому на Майдані під час сутичок із «Беркутом». По суті, саме «Білий молот» став одним із факторів переходу протесту з мирного русла в бік жорсткого протистояння з правоохоронцями. ««Білий молот» − досить стара радикальна організація з великою політичною історією, за якої простежувалися інтереси спецслужб. На їх фоні «Правий сектор» − справжні ліберали», − констатує Руслан Бортник.

При цьому експерт не виключає того, що на даний момент дії РПС можуть бути приватною ініціативою її членів, якою згодом можуть скористатися сили як всередині країни, так і за її межами.

«Ця організація є продуктом дроблення «Правого сектору» і добровольчих батальйонів. Це проблема для влади, тому що поряд з офіційними представниками цих організацій з’являються нові лідери на низовому рівні, які незадоволені своїм керівництвом. Якщо протест набиратиме обертів, ми побачимо гроші дуже багатьох олігархів. Поки що вони причаїлися і чекають, в який бік хитнеться конфлікт. Що стосується зовнішнього впливу, я б не шукав його тільки на Сході: не менший вплив на протести може йти і з боку Заходу», − резюмує Бортник.



загрузка...

Читайте також

Коментарі