Профіцит платіжного балансу виник насамперед за рахунок неповернених позик

Профіцит платіжного балансу виник насамперед за рахунок неповернених позик

Днями НБУ повідомило, що вперше за багато років Україні вдалося звести платіжний баланс з профіцитом. За словами заступника керівника «Публічного аудиту» Андрія Вігірінського, платіжний баланс у плюсі – тільки тому, що Україна позичила більше коштів, ніж повернула. А оскільки отримані кредити в будь-якому випадку повертати доведеться, здоров’я вітчизняної економіки повністю залежить від подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом.

При зведенні платіжного балансу регулятор його статті умовно розподілено на п’ять груп. При цьому в розрахунку, який дає можливість констатувати профіцит, використовуються тільки три.

Перша група – рахунок поточних операцій, який зведено з від’ємним показником – мінус $ 2 млрд.

«Тут важливий нюанс баланс експорту та імпорту товарів, який показав мінус $ 3,2 млрд. Тобто, експорт країни не виконує стабілізаційних функцій, які на нього покладено, в умовах, коли регулятор обмежений у можливостях здійснювати інтервенції», – говорить спеціаліст.

Баланс послуг, за даними НБУ, – плюс $ 2,04 млрд (експорт перевищує імпорт). Баланс первинних доходів – мінус $ 1,18 млрд (виплати перевищили надходження). Баланс вторинних доходів – плюс $ 2,13 млрд.

Друга група: рахунок операцій із капіталом – плюс $ 565 млн.

Третя група: фінансовий рахунок зведено з показником мінус $ 488 млн. «При розрахунку підсумку платіжного балансу цей мінус фактично стає плюсом, бо він відображає, наскільки сума запозичень переважає над сумою повернутих коштів. Тобто, для платіжного балансу позика – це добре, оскільки є надходження валюти, а повернення, відповідно, не зовсім добре, оскільки валюта вимивається з внутрішнього ринку», – пояснює Вігірінський.

Так ось, у минулому році за цією групою підсумок був позитивний – «+9, 11 млрд доларів», бо коштів у валюті було повернуто більше, ніж залучено. «Ось така цікава статистика: платіжний баланс у плюсі, коли ми позичаємо більше, ніж повертаємо; при цьому ніхто не говорить про те, що момент повернення однаково настане, і за відсутності інших, аніж позичкових компенсаторів, ейфорія зміниться депресією», – переконаний спеціаліст «Публічного аудиту».

Він додає, що якби не було досягнуто домовленостей щодо реструктуризації та якби Україна погасила борг перед РФ (питання щодо нього досі не вирішене та перебуває в полі переговорів, які інтенсифіковували цього тижня представники ФРН, виступаючи в них в ролі посередників), про позитивний платіжний баланс як досягнення ми б навіть не почули, а раділи тому, що його дефіцит менший, ніж у минулому році.

Тому питання платіжного балансу станом на сьогодні цілком залежить від подальшої співпраці з МФВ. За словами міністра фінансів Наталі Яресько, Україна в цьому році розраховує отримати від $ 8 до 10 млрд, у тому числі $ 5,8 млрд – від МВФ, $ 1 млрд – від США, понад $ 1 млрд – від Японії, Швейцарії, Європейського Союзу, Польщі, Німеччини, ЄБРР, ЄІБ та Світового банку.

«Тобто, позики МВФ підуть нікуди інше, як до резервів, решта ж запозичень і формуватиме позитивне значення платіжного балансу на цей рік. Тому треба розуміти, що всі позики на сьогодні залежать від ходу виконання програми співпраці з Фондом. А зважаючи на те, що наявний дисбаланс між експортом та імпортом товарів зростатиме й у 2016 році на користь імпорту, без позик Україні не обійтися», – резюмує керівник «Публічного аудиту» Максим Гольдарб.



загрузка...

Читайте також

Коментарі