Дорогий бюджет: що зібрався розробляти Мінфін за 5 млрд гривень

Дорогий бюджет: що зібрався розробляти Мінфін за 5 млрд гривень

11 лютого Кабмін схвалив концепцію створення інтегрованої інформаційно-аналітичної системи «Прозорий бюджет». Ініціативу Мінфіну зробити процеси прозорішими навряд чи можна заперечувати − багато запитань викликає її вартість, яка задекларована в розмірі $150-200 млн. Forbes спробував розібратися, наскільки виправданими є такі витрати.

«Це революційна система за кількома напрямками», − підкреслила, представляючи документ, міністр фінансів Наталія Яресько. За її словами, система дозволить реорганізувати весь документообіг, увівши єдиний електронний службовий кабінет і електронний договір, створити першу аналітичну онлайн-систему для аналізу виконання державного та місцевого бюджетів, а також з метою розкриття цієї інформації для будь-якого громадянина чи компанії.

Реалізація озвученого проекту займе не один рік. Однак «Прозорий бюджет» привернув до себе увагу насамперед грандіозною як для України вартістю. Озвучені Мінфіном $200 млн, з урахуванням монетарної політики влади, в 2016 році можуть дорівнювати сумі в більш ніж 6 млрд гривень.

Така вартість здивувала не тільки журналістів. Наприклад, компанія UBIZ.ua, почувши про ціну розробки даної інновації Мінфіну, відразу ж запропонувала відомству заощадити $100 млн. «Своїм зверненням ми хотіли привернути увагу чиновників, бізнесу та громадськості, що заявлені Мінфіном цифри, навіть за попередньою оцінкою, значно завищені. За озвученими $150-200 млн сьогодні немає ніяких реальних розрахунків», − зазначає директор UBIZ.ua Дмитро Бойко.

Зазначимо, що Мінфін, очолюваний Наталією Яресько, навряд чи може служити прикладом іншим відомствам у якості споживача бюджетних коштів. Зокрема, викликає питання вибір фінансового консультанта щодо реструктуризації боргу, який проходив без тендера, і аналогічний підбір юридичних консультантів із цього питання. Сюди ж можна віднести залучення іноземних HR-компаній для пошуку кандидатів на пост глави ДФС, доцільність цього кроку викликає безліч питань.

Втім, оскільки і перераховані вище витрати з «Прозорим бюджетом» несумісні, Forbes звернувся до Міністерства фінансів за деякими роз’ясненнями.

Як рахували?

На питання, який саме структурний підрозділ Міністерства фінансів проводив ці розрахунки, редакція отримала таке роз’яснення: «Це попередні розрахунки команди Е-Data на основі даних від департаментів інформаційних технологій міністерств, інформації від Казначейства і проекту Світового банку «Модернізація державних фінансів», який був першою спробою зробити частини такої аналітичної системи», − відповіли в Мінфіні на запит Forbes.

У відповідь на прохання видання ознайомитися з цими розрахунками надійшла інформація, що вони ще знаходяться в стадії підготовки. «Оглядова місія Європейського Союзу відповідно до стану ІТ інфраструктури ДФС і Мінфіну працює в ДФС з понеділка, 1 лютого 2016 року. ІТ-аудит з боку Європейського Союзу в Міністерстві фінансів очікується протягом місяця. Конкретні цифри з інвестицій будуть відомі в середині березня. Відповідно, виділення коштів для початкових проектів очікується, швидше за все, наприкінці березня. Як тільки розрахунки буде проведено, вони обов’язково будуть відкриті для ознайомлення», − відповідають у Мінфіні.

Forbes звернувся до кількох IT-компаній з проханням пояснити, якого виду софт може коштувати таких грошей. Найчастіше представники IT-галузі жартували, що за $200 млн можна побудувати дата-центр для Google або зняти ще один епізод Star Wars (і отримати повернення інвестицій в 10-кратному розмірі).

«Якщо чесно, мені важко уявити, як будуть освоювати таку суму. Моя предметна область − розробка програмного забезпечення. А наскільки я розумію, в даному проекті вирішуються в тому числі й інфраструктурні завдання (і не тільки). Було б набагато легше оцінити обґрунтованість цієї цифри, бачачи як мінімум розбиття за основними статтями витрат. З мого досвіду, $10-15 млн на рік забезпечать розробку програмного забезпечення, і основною проблемою буде знайти таку кількість людей (близько 100 чоловік)», − пояснює старший менеджер проектів CognianceПавло Стельмах. І додає, що довіра до вибору вендора виникне тільки в тому випадку, якщо переможцем стане одна з компаній зі світовим ім’ям і штатом українських співробітників у 500 і більше осіб.

При цьому варто зазначити, що у вартість проекту дійсно входить не тільки розробка софту. Сума, озвучена Мінфіном, − це загальна величина цільових витрат, які потрібно врахувати з моменту початку реалізації проекту до моменту виконання повного обсягу зобов’язань, пов’язаних із ним.

З метою її визначення розробляються спеціалізовані методики, призначені для визначення загальної величини витрат на техніку, обладнання, інформаційні системи і т.д. на всіх етапах життєвого циклу проекту. Однак самі ці методики Мінфін поки що не оприлюднив.

«У цю суму увійде також вартість забезпечення бюджетних установ і організацій автоматизованими системами обліку і звітності. За попередніми оцінками, їх встановлення зараз вимагає близько 22 500 розпорядників та одержувачів бюджетних коштів. При середній вартості одного комплекту ліцензій у 8-10 тис. гривень це вже дає 225 млн гривень витрат», − підкреслюють у Мінфіні.

«Найголовнішим у питанні ціноутворення подібних проектів є наявність затвердженого технічного завдання, а його станом на сьогодні немає. Тільки після того як буде розроблено і затверджено чітке ТЗ, можна буде говорити про конкретні цифри», − пояснює Бойко.

Мінфін же поки що надав лише сухі цифри. «Щоб перетворити ініціативу в реальний проект, потрібно в першу чергу чітко сформулювати завдання, визначити цілі, критерії оцінки успішності/ефективності майбутнього проекту, докладно описати всі процеси. І тільки після цього можна говорити про складання технічного завдання й орієнтовну вартість створення і розгортання всіх елементів системи (апаратного і програмного забезпечення)», − підкреслює генеральний директор «Майкрософт Україна» Надія Васильєва.

Один зі співрозмовників Forbes, який побажав залишитися неназваним, припустив, що настільки велика сума закладена явно для перестрахування, а реальна ціна проекту не повинна перевищувати $100 млн. «Такі проекти необхідно розробляти поступово, крок за кроком нарощувати кількість функцій і можливості сервісу. Це дозволить врахувати всі нюанси, забезпечити нормальне тестування системи», − пояснює співрозмовник видання.

Одним із прикладів такого підходу можна назвати волонтерський проект iGov. На ньому додавання нових послуг відбувається поступово, що дозволяє налагоджувати процеси, отримувати зворотний зв’язок і покращувати сервіс.

А фахівці кількох опитаних Forbes компаній заявили, що готові виконати подібний проект і менше ніж за $100 млн.

Васильєва резюмує, що в умовах сьогоднішньої економічної реальності, коли потрібні швидкі зміни і відсутнє належне фінансування, варто переглянути традиційний підхід. Наприклад, використовувати хмарні технології. «Хмарна технологія Microsoft Azure дозволила фіскальній службі Мексики ефективніше контролювати електронні рахунки і подачу річних податкових декларацій для 40 млн осіб. І економити при цьому 70% коштів», − вказує глава українського офісу Microsoft.



загрузка...

Читайте також

Коментарі