Зупинка на вимогу: як далеко зайшов транзитний конфлікт із РФ

Зупинка на вимогу: як далеко зайшов транзитний конфлікт із РФ

Москва й Київ пішли на відкритий конфлікт у питанні транзиту вантажів. Після того як вчора Україна офіційно закрила в’їзд російським автоперевізникам із товаром, які проходитимуть у Європу, сьогодні Росія повністю зупинила українських транзитерів, вантажі яких йшли до Азії. Якщо сторони не дійдуть компромісу, то втратять сухопутні маршрути доставляння експортних товарів, що виллється у втрати, котрі обчислюються мільярдами доларів. У виграші можуть виявитися білоруські перевізники – за умови, що їм вистачить потужностей для обслуговування у багато разів збільшеного вантажопотоку.

Нагадаємо, 15 лютого Україна ввела тимчасову заборону на транзит через свою територію російських вантажівок. Це стало відповіддю на дії Росії, яка 14 лютого заблокувала переміщення українських фур своєю територією. «До моменту отримання пояснень від російської сторони і розв’язання цього питання Україна тимчасово зупиняє транзитні перевезення вантажними автомобілями, зареєстрованими в Росії, територією України», – заявив прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк.

Він підкреслив: поки це питання не буде врегульовано, Україна відкликає тимчасові транзитні дозволи, видані російським автоперевізникам. Днями Київ і Москва погодили квоти у 25 000 поїздок із кожного боку в обидва кінці. Це 1,25 млн тонн вантажу, або орієнтовно 460 000 TEU у контейнерному вимірі. Україна просила ще 15 000, але Росія на той момент не погодила цю заявку.

Вчора глава російського уряду Дмитро Медведєв пригрозив Україні жорсткішими заходами, якщо українська сторона не припинить блокування російських вантажівок: «Додаткові контрольні повноваження необхідно використовувати в цей момент щодо всіх видів транспорту, який рухається з території України».

У результаті сьогодні вранці Мінтранс РФ опублікував повідомлення про те, що Російська Федерація вводить повну заборону на рух українських транзитерів. «Доставляння вантажів на територію Республіки Казахстан буде продовжено, але перевізниками інших держав», – підкреслюється в повідомленні. На ранок вівторка органами Ространснагляду на території РФ припинено рух 324 українських вантажних транспортних засобів. До моменту виходу матеріалу стало відомо, що міністерству інфраструктури вдалося домовитися з російською стороною про повернення додому українських водіїв.

Кінцева зупинка

11 лютого в селі Нижні Ворота в Закарпатській області активісти відразу декількох організацій оголосили про запуск акції з блокування перевізників із РФ. Мета – недопущення в Україну російських вантажівок, які хлинули у країну після того, як Росії не вдалося домовитися з Польщею про квоти на міжнародні перевезення. Так аргументував дії своїх колег із ВО «Свобода» на Закарпатті, Волині та Буковині глава об’єднання Олег Тягнибок.

За кілька днів акцію підтримали в 10 областях країни. «Коли в Україні війна, сприяння розвитку економіки країни-агресора – те саме, що сприяння фінансуванню її шавок – сепаратистів на Донбасі, а також крові українських солдат», – повідомив 12 лютого портал «Правого сектору». Активісти цієї організації були серед головних дійових осіб під час блокади російських фур, вимагаючи від влади заборонити торгівлю з Росією й закрити російський бізнес на території України.

Вже 14 лютого Росія, посилаючись на дії активістів, застосувала ембарго на рух вантажного автотранспорту, зареєстрованого в Україні. До 15 лютого, за даними Мінтрансу Росії, було зупинено 160 українських машин. Натомість тепер під заборону потрапили всі вантажі, включно із залізничними.

Яценюк зажадав від Росії невідкладно виконати вимоги Світової організації торгівлі (СОТ) і відновити транзитний рух українських автотранспортних засобів. Глава уряду запевняє, що Україна в цьому зв’язку проводить консультації і звертається до країн-членів Євросоюзу щодо виконання російською стороною базових принципів СОТ. Росія у відповідь також звинуватила Україну в порушенні норм СОТ щодо забезпечення вільного транзиту. «Відповідно, у тому, що вона [Україна] зараз не робить [не пускає автомобілі], є, напевно, ознаки порушення», – сказав журналістам директор департаменту торгових переговорів російського Мінекономрозвитку Максим Медведков.

Для врегулювання ситуації з питання транзитних автомобільних перевезень між країнами почалися технічні консультації, заявив у понеділок на брифінгу міністр інфраструктури України Андрій Пивоварський. А Міністерство закордонних справ вже звернулося з нотою до РФ у зв’язку з введеними Москвою заборонами. «Сподіваюся, найближчим часом буде вироблено зважене рішення щодо цієї теми», – сказав Пивоварський. Водночас він підкреслив, що дії українських активістів не порушують міжнародні домовленості: «Такі види блокування досить часто відбуваються навіть у самій Європі, що не призводить до порушення міжнародного права».

Ціна конфлікту

Проблеми України з транзитом товарів через територію Російської Федерації з’явилися з початку цього року. Згідно з указом президента Володимира Путіна транзит українських товарів почали здійснювати тільки через територію Республіки Білорусь. Це змусило українських перевізників додатково зазнати витрат приблизно $1–1,5 тис. на одній фурі, заявляли в січні Forbes учасники ринку. Обмеження було введено також на залізниці: Росія «розвертала» українські вагони на своєму кордоні. До кінця січня РФ завернула приблизно 200 вагонів.

Україна почала відпрацьовувати експериментальний варіант доставляння товарів до Азії. Так, 15 січня з Іллічівська євроазіатським маршрутом «Шовковий шлях» пішов український потяг сполученням Україна – Китай, через Грузію, Азербайджан і Казахстан. Зараз цей проект проходить обкатування, і потік вантажовідправників, які бажають ним скористатися, невеликий.

Виконавчий директор «Організації роботодавців підприємств транспортних послуг Києва» Володимир Шемаєв каже, що «Шовковий шлях» поки не сильно виправдав покладені на нього надії: «Маршрут довший і дорожчий, якщо порівняти з автомобільними перевезеннями». Нагадаємо, всупереч прогнозам про 10-денний термін доставляння вантажу в кінцевий пункт, український потяг прийшов із запізненням на чотири дні. А вартість такого перевезення, згідно з даними Шемаєва, удвічі перевищує ціну доставляння автомобільним маршрутом безпосередньо через Росію.

На автотранспорт припадає приблизно 1 млн тонн транзитних перевезень на рік. Леонід Костюченко, голова Асоціації міжнародних автомобільних перевізників (АсМАП), попереджає: якщо Україна не врегулює конфлікт із російською стороною, під загрозою зриву – майже 40 000 автопоїздок, які заплановано на 2016 рік. У грошовому вираженні, за інформацією Костюченка, ці втрати можуть скласти понад 4 млрд гривень у річному вимірі.

А загалом від закриття руху вантажів територією РФ збиток для України буде ще відчутнішим. Айварас Абромавічус, міністр економіки, наприкінці січня заявляв, що обсяг експортних постачань українських товарів через Росію становить орієнтовно $1,8 млрд на рік. Це еквівалентно 4,5% всього українського експорту. Транзит російських вантажів через Україну – 3% її експорту до Європи, але для нашої країни це 75% всього транзиту залізничним транспортом і 10–15% – автомобільним.

У Російській Федерації ситуація є не менш критичною. Північні сусіди України не погодили з Туреччиною й Польщею рух вантажоперевізників. Туреччина відмовилася погоджувати дозвільні документи на вантажоперевезення внаслідок загострення відносин між країнами після введення Російською Федерацією санкцій на турецькі товари й обмежень руху автоперевізників із Туреччини російською територією. А 1 лютого закінчився термін дії дозволів на вантажоперевезення, якими щорічно обмінюються Росія й Польща. Переговори сторін поки не призвели до якоїсь домовленості.

Справа в тому, що нове законодавство Росії лімітує присутність польських перевізників на російському ринку, пояснив заступник міністра транспорту й будівництва Польщі Єжи Шміт. «Ми намагалися розв’язати питання на основі угоди між Польщею й Російською Федерацією. Однак російська сторона хотіла застосувати закон, який суперечить міжнародному праву, і насправді нав’язати свої умови. І якби ми їх прийняли, це означало б, що 85% наших перевізників будуть зобов’язані вийти з російського ринку», – говорить польський чиновник.

Можна констатувати, що Польща намагається обстояти свої економічні інтереси. А з Україною ситуація виглядає дещо складніше. «Я б не сказав, що це [заборона російського транзиту] – повноцінний хід у відповідь. Але Україні вже потрібно було якось реагувати, оскільки відповіді на січневі обмеження щодо транзиту з боку РФ так і не було», – говорить Олександр Паращій, керівник аналітичного департаменту інвесткомпанії Concorde Capital. На думку аналітика, швидше, це проміжне рішення України, щоб змусити російську сторону сісти за стіл переговорів і переглянути своє рішення: «Поки російські експортери не мають сухопутної дороги до Європи – це серйозна проблема для Росії».

За даними eurostatica.com, за 11 місяців 2015 року Росія відправила автомобілями до ЄС 8,64 млн тонн вантажів, тоді як у зворотному напрямку європейські фури завезли на російську територію понад 9 млн тонн товару. Тільки до Польщі РФ постачила автотранспортом за цей період товарів на $7,1 млрд, а весь російський експорт до Польщі минулого року склав $9,1 млрд. В інші країни Євросоюзу обсяги російського експорту вимірюють сотнями мільярдів доларів на рік.

Що далі

В’ячеслав Коновалов, експерт громадської компанії «Європатруль», зазначає, що Росія опинилася практично в безвихідній ситуації: «Можна везти російські товари до Європи поромами через Балтійське море, але така логістика здорожує доставляння в рази. Економіки від такого транспортування чекати не доводиться, хіба що Росія буде істотно дотувати перевізників». Він додав, що для немасових високовартісних вантажів автоперевезення були дуже вигідними, і зараз для власників такого російського товару настануть вкрай несприятливі часи.

На думку Шемаєва, РФ може направити потоки через порти Санкт-Петербурга, Калінінграда й Усть-Луга в європейські порти Гамбурга, Кіля й Любека. «Тільки один, наприклад, порт Санкт-Петербурга може як мінімум на 10 млн тонн збільшити вантажообіг (у 2013-му – рекорд 61,1 млн тонн, у 2015-му – 51,1 млн т), що можна порівняти з 456 000 TEU (20-футових контейнерів), або 200 000 фур», – каже Шемаєв. Крім того, за даними Росавтотранс, з 21 лютого відкриється поромна лінія Засніц (Німеччина) – Балтійськ (Росія). Переправа дозволить доставляти тричі на тиждень із Німеччини до Росії машини зі стратегічно важливими вантажами. Згідно з підрахунками Шемаєва, відправляння поромами здорожує вартість перевезень на 1–2 тис. євро на кожну фуру, якщо порівняти із сухопутним маршрутом автомобільного транспорту.

Коновалов переконаний, що від конфлікту України з Росією виграють білоруські перевізники, які не потрапляють під жодні санкції: «Білоруси нарощуватимуть свої обсяги, як це сталося в авіації, коли Україна й Росія повністю закрили прямі перельоти».

Втім, обидві сторони можуть створити свої підприємства в Білорусі і продовжувати возити свої вантажі. Але наскільки вистачить білоруських квот на поїздки в інші країни й чи готові вони будуть поділитися ними з українськими й російськими власниками, питання залишається відкритим. За даними Асоціації міжнародних експедиторів та логістики «БАМЕ», на 2016 рік розподілено 2640 річних дозволів Білорусі від ЄКМТ (Європейської конференції міністрів транспорту) Євро-5.

Співрозмовники Forbes в білоруському уряді зазначили, що на кожну країну Євросоюзу в Білорусі є квоти на транзитні перевезення незалежно від отриманих дозволів. «З однією країною 2000, з іншою – 10 000, а з деякими – і більше 50 000 річних квот», – пояснило джерело, додавши, що всі квоти максимально використовуються, і висловив сумнів, що країна може отримати додаткову кількість для охоплення, наприклад, російських вантажів.

Згідно з підрахунками Костюченка, конфлікт між країнами, унаслідок якого закрито в’їзд до РФ для автомобілів з України, може позбавити роботи тисячі автоперевізників. «Якась частина перевізників переорієнтує потоки в інші країни, але, за нашими даними, 5000 просто припинять роботу. Тобто майже шоста частина всіх автоперевізників країни, яких налічується приблизно 35 000», – вказує експерт.

У підсумку, діючи під гаслами боротьби з російським агресором, Україна ризикує опинитися у вкрай скрутному становищі. Якщо наприкінці лютого Росія й Польща все-таки погодять квоти на обопільний транзит, то навряд чи російська сторона буде поспішати з розв’язанням транзитного конфлікту з Україною. Чого в результаті домоглися активісти? Шемаєв допускає, що напередодні можливих парламентських виборів політичні організації у такий спосіб прагнуть привернути до себе увагу, щоб повернутися в інформпростір.

«На антиросійській риториці зараз дуже швидко можна набрати політичні бали, й організатори знали це. Тому і в інших областях цю хвилю підхопили так звані патріотично організації. В умовах [ідеологічного] вакууму влади організатори змусили уряд тимчасово заборонити транзит російських фур. У підсумку програли і Україна, і Росія, а виграли Білорусь і країни Балтії. Польща в цій ситуації також отримала серйознішу переговорну позицію з РФ», – вважає Шемаєв.

автор: , джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі