Експерт: міністри-технократи — це міф

Експерт: міністри-технократи — це міф

Це красиве брехливе слово “міністри-технократи”.

Зараз самими модними словами стали “міністр-технократ” та “кабмін технократів”. Всі кому не лінь говорять, що міністри мають стати технократами, а деякі “молоді” політики і взагалі договорилися до того, що спочатку має деякий час пропрацювати новий кабмін технократів, а поки ці технократи працюють знайдуться і чесні політики.

Хочу всіх запевнити – все це красива брехня. Спробую пояснити.

Отже, теза перша – технократ не має політичних амбіцій. Якщо людина йде в міністри – вона не може не мати політичних амбіцій. Тому давайте не брехати самим собі.

Теза друга – технократ визнаний спеціаліст у своїй галузі. Є тисячі визнаних лікарів, але це не значить, що вони будуть хорошими міністрами. Недавно, одна моя колега по фракції, запропонувала в міністри охорони здоров’я лікаря Комаровського. Він підходить під два вищезгаданих критерія, але є одна проблема – при всій повазі, він буде поганим міністром. Бо міністр охорони здоров’я – це трохи більше, ніж прекрасна передача на телебаченні.

Теза третя – технократ, це управлінець високого рівня, який забезпечить розвиток галузі. Насправді, міністр – не управлінець, а філософ. Міністр – це людина, яка задає бачення і розуміння того, як розвивається та чи інша сфера нашого життя. Може Абрамявічус і був непоганим менеджером, але він паршивий міністр, бо він не розумів і не зрозуміє, як має розвиватися вся економіка країни (і Кононенко тут ні до чого), можливо Пивоварський був геніальним менеджером нафтової кампанії, але він не пояснив нам, як має розвиватися транспортна галузь. Технократ від АПК Павленко подав всього два чи три закони, які регулюють розвиток галузі. Простіше кажучи, хороший, висококласний менеджер – зовсім не дорівнює пояттю хороший стратег і керівник кампанії. В міністри треба шукати не просто управлінця, а управлінця, який бачить всю свою сферу відповідальності не просто в цілому, а у взаємозв’язку з політиточною і соціоекономічною читкуацією.

І ще одне. В усьому світі міністри – політики. Вони мають говорити з парламентами, бо хороший закон не може не пройти горнило парламента. Хороша ідея має обкатуватися в парламенті. І, частіше за все, саме компроміс між урядом і парламентом по левовій частці законів дає найкращий результат. Наша віра в месію, який стане прем’ром і все зробить – абсурд. Цього не буде. Новий уряд може всього лише показати всім нам світло в кінці тунелю і спробувати до нього йти. нинішній уряд треба міняти саме через те, що він не може навіть уявити, що це світло в кінці тунелю існує.

При всьому цьому, важливо, бодай на рік, заборонити говорити про попередників. Ми і так знаємо, що вони не зробили.

автор: Vadym Denysenko



загрузка...

Читайте також

Коментарі