Коментар: Третій шанс для Арсенія Яценюка

Коментар: Третій шанс для Арсенія Яценюка

Невдоволення Яценюком, яке панує зараз у Верховній Раді, навряд чи можна погасити косметичними кадровими змінами та переписуванням коаліційної угоди, пише Сергій Руденко в спеціальному коментарі для DW.

16 лютого прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк відзвітує перед Верховною Радою за рік роботи свого уряду. Де-юре після цього Кабінет міністрів втратить імунітет, а це означає, що його можна буде відправити у відставку. Імовірність саме такого розвитку подій сьогодні дуже висока: три фракції парламенту (дві з яких — в коаліції) наполягають на відставці прем’єра. Чи доведуть ці сили процес до логічного завершення? На даний момент напевно можна сказати лише одне: за будь-якого результату Арсеній Яценюк отримає політичні дивіденди — або в статусі новоспеченого опозиціонера, або в статусі глави уряду, який отримав черговий вотум довіри від парламенту.

Міністри повертаються

Політична еліта України вже два місяці живе в передчутті відставки уряду Яценюка. У країні є, як мінімум, два кандидати, які «ходять» в прем’єр-міністрах. Але насправді їх може виявитися набагато більше. Яценюком незадоволені парламентські фракції «Батьківщина», «Самопоміч» та Радикальна партія. Нинішній прем’єр — об’єкт корупційної риторики Михайла Саакашвілі (читайте — Петра Порошенка). У глави уряду склалися досить непрості відносини з главою держави. До цього антипрем’єрського фронту можна віднести і деяких олігархів.

Тиждень тому, після того, як міністр економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавичус звинуватив президентського соратника Ігоря Кононенка в тиску і корупції, здавалося, що доля нинішнього Кабінету міністрів вирішена. Але несподівано в українську політичну кризу, яка поглиблюється, втрутилися посли держав «великої сімки» і ЄС. Вони чітко дали зрозуміти президентові, спікеру парламенту й прем’єрові, що чекають не на відставку міністрів, а на реформи й успіхи в боротьбі з корупцією. Так чітко, що після цього до уряду повернулися навіть ті міністри, які вже оголосили про свою відставку.

Але представників парламентської більшості все це не зупинило. Дві фракції — Юлії Тимошенко і Андрія Садового, а також фракція Олега Ляшка, яка долучилася до них, наполягають на відставці Яценюка і вимагають переформатування уряду. Чи може щось змінити їхню позицію? Навряд чи. Відставка нинішнього Кабінету міністрів неминуча. Питання лише в тому, коли вона відбудеться. Невдоволення Яценюком, що панує зараз у Верховній Раді, не можна погасити косметичними кадровими змінами та переписуванням коаліційної угоди.

Що чекає на Україну?

Міністр фінансів Наталія Яресько стверджує, що в разі відставки нинішнього уряду МВФ припинить кредитування України. Для кредиторів важливо розуміти, кому і чому вони довіряють свої гроші. З нинішнім урядом їм, схоже, все зрозуміло. Втім, Міжнародний валютний фонд навряд чи відмовиться від співпраці і з тими, хто може прийти на зміну Яценюку і його команді. Просто вирішення деяких процедурних питань може затягнутися, що для України зараз — недозволена розкіш.

Крім можливих фінансових наслідків, відставка Яценюка може істотно змінити розклад політичних сил в парламенті, а значить, і в країні. Прем’єрська фракція «Народний фронт», до якої зараз входить 81 депутат, дала чітко зрозуміти: вона буде в більшості до тих пір, поки Арсеній Яценюк очолюватиме уряд. В іншому випадку фракція піде в опозицію, а «БПП» «Самопоміч» і «Батьківщина» змушені будуть шукати нових союзників для формування коаліції. Якщо не знайдуть — на Україну чекають позачергові вибори.

Таким чином, відставка уряду Яценюка з одного боку повинна вирішити нинішню політичну кризу в країні. З іншого — вона може спровокувати нову. Розвал коаліції, тимчасовий уряд, боротьба за міністерські крісла, відкладені реформи, можливий реванш колишніх соратників Януковича на дострокових парламентських виборах — все це не фантазії, а реальність, в яку незабаром може зануритися країна. І як вона це переживе, точно ніхто сказати не може.

Опозиція Порошенку?

За мірками української політики Арсеній Яценюк — політик-рекордсмен. Він вдруге очолює уряд. До цього встиг побувати спікером парламенту, покерувати Нацбанком, посидіти в кріслах міністра економіки і закордонних справ. Нескореною для Арсенія Петровича поки що залишається тільки одна висота — президентське крісло. Яке Яценюк, схоже, і прагне отримати.

Звичайно, нинішні рейтинги й прем’єр-міністра, і очолюваної ним політичної сили — «Народного фронту» — залишають бажати кращого. Зростання цін, підвищення вартості послуг на ЖКГ, війна на сході країни, відсутність ефективних реформ — все це зараз грає проти Яценюка і його команди. У разі ж переходу нинішнього прем’єра в опозицію ситуація може змінитися. До цього часу президентові Порошенку опонували колишні «регіонали» і «Свобода». А тепер в опозиції може виявитися й «Народний фронт».

Так чи інакше, впродовж нинішнього року ми станемо свідками боротьби команд Петра Порошенка та Арсенія Яценюка, незалежно від того, збереже Арсеній Петрович нинішню посаду чи ні. Для президента прем’єр — один з конкурентів у боротьбі за політичне лідерство і вплив в країні. Парламент вже двічі давав шанс Арсенію Петровичу очолити уряд. Якщо третього шансу він не отримає, то перед ним відкриються нові перспективи — він може почати свою президентську кампанію.

Автор: Сергій Руденко — український журналіст і політичний оглядач. Видав кілька книг про українських політиків. Автор щотижневої колонки на DW.

Автор Сергій Руденко, джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі