Які банки зможуть платити зарплату бюджетникам

Які банки зможуть платити зарплату бюджетникам

Дискусія про те, які банки можуть обслуговувати зарплатні проекти бюджетних організацій, виходить на новий рівень. 20 січня Кабінет міністрів затвердив Постанову №37, що визначило критерії, за якими ті чи інші банки можуть − або не можуть − працювати з бюджетниками. Таке право отримують банки, активи яких становлять не менше 1% від активів всієї банківської системи країни; які пов’язані з особами та організаціями, що перебувають під санкціями; володіють держоблігаціями розміром не менше 20% від суми регулятивного капіталу і т.д.

Станом на 1 грудня 2015 року лише кілька найбільших банків підпадали під ці вимоги уряду. 20%-вим співвідношенням портфеля ОВДП до регулятивного капіталу могли похвалитися Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк, Райффайзен Банк Аваль і Промінвестбанк. Останній − дочірнє підприємство російського «Внєшекономбанку», що перебуває під санкціями з боку Євросоюзу і Організації економічної співпраці та розвитку. Згідно з постановою Кабінету міністрів №37, такі організації не можуть працювати із зарплатами бюджетників.

Отже, загалом у групі найбільших виплати бюджетникам можуть здійснювати три державних банки і один комерційний, з іноземним капіталом. З ТОП-20 банків названим критеріям також відповідає Сітібанк.

У держбанках наголошують, що процес переведення бюджетників на виплату зарплат у нових установах відбувається не одномоментно. «Постановою передбачено перехідний період. І саме переведення підприємств у держбанки буде відбуватися поступово», − зазначає голова правління Укргазбанку Кирило Шевченко. А повною мірою постанова набирає чинності тільки в 2017 році.

«В Ощадбанку немає якихось конкретних планів регулювання ринку з використанням 37-ої постанови. Відбувається дуже непростий процес. Іноді державному банку непросто провести зустріч із колективом державного підприємства. Іноді головний бухгалтер стоїть просто на вахті, щоб не пустити держбанк на підприємство», − розповів глава правління Ощадбанку Андрій Пишний.

Інші гравці зараз виявилися потенційно відлученими від їхньої роботи з бюджетними організаціями. Перш за все, це найбільший ПриватБанк, у портфелі якого на 1 грудня 2015 року ОВДП не було. Зараз цей банк обслуговуває 37 000 бюджетних організацій, 3 мільйони співробітників яких отримують зарплату через картки ПриватБанку.

«Ми є уповноваженим банком з обслуговування бюджетних організацій з 2005 року. Ми завжди виконували й виконуємо всі умови, які пред’являються до уповноважених банків, обслуговуємо співробітників бюджетних організацій відповідно до умов конкурсу», − каже перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський. Він уточнює, що в разі потреби банк готовий докупити необхідну кількість ОВДП.

За інформацією Незалежної асоціації банків України (НАБУ), в першій двадцятці банків під критерій 20% портфеля ОВДП підпадають лише п’ять установ. Право на виплату зарплати бюджетникам для інших банків із групи ТОП-20 обійдеться сумарно в 8 млрд гривень − саме на таку суму вони повинні будуть докупити ОВДП.

Зазначимо, що очищення банківської системи, яке відбувається з початку 2014 року, не надто вплинуло на розстановку учасників ринку, які обслуговують державні структури. Так, за даними ФГВ, кількість бюджетних організацій, які були клієнтами виведених з ринку банків, мінімальна. «Якісь клієнти − бюджетні організації були в банках «Надра» і «Дельта». Але кількість таких організацій можна перерахувати на пальцях двох рук», − зазначає заступник голови ФГВ Андрій Кияк.

Критика банкірів

Нововведення Кабміну викликало на себе різку критику з боку банкірів, які бачать у рішенні уряду як спробу обмежити права клієнтів банків, так і намагання зробити комерційні банки «донорами» бюджету. «Вважаємо, що всі нові вимоги не збігаються з інтересами простих людей. Вибирати банк повинен кінцевий споживач послуг. Ні роботодавець, ні держава не мають права перешкоджати йому в цьому», − коментує Гороховський.

Виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова вважає, що постанова №37 Кабміну дискримінує як комерційні банки, так і безпосередньо громадян України. Вона нагадує, що уряд розпоряджається грошима, які є бюджетними лише до тих пір, поки знаходяться на рахунку державної компанії. «Як тільки вони перераховуються на рахунок фізичної особи в якості зарплати або соціальної виплати − ці кошти стають власністю конкретної людини», − пояснює Коробкова.

  Частка в активах банківської системи (%) Портфель ОВДП/ Регулятивний капітал (%) Потрібно докупити ОВДП, млн грн
ПриватБанк 19,7 0 5054
Ощадбанк 12,9 210  0
Укрексімбанк 11,5 1138  0
Промінвестбанк 4,5 154  0
Райффайзен Банк Аваль 4,5 34  0
Сбєрбанк Росії 4,4 0 705
Укрсоцбанк 3,7 0 817
Укргазбанк 3,6 158  
Альфа-Банк 3,4 13 80
Укрсиббанк 3,3 0 572
ПУМБ 2,9 14 229
ВТБ Банк 2,2 0 557
Креді Агріколь Банк 1,9 0 431
ОТП Банк 1,8 3 306
Південний 1,5 0 310
СітіБанк 1,2 29  0
ІНГ Банк Україна 1,1 0 400

«Фундаментально неправильно пов’язувати вкладення в ті чи інші активи з можливістю обслуговувати клієнтів. Тим більше, коли ці активи ніяк не пов’язані з даними клієнтами. Збільшення портфеля ОВДП на балансі банку несе в собі певні ризики: ліквідності, ціновий і відсотковий. Наявність або відсутність бюджетників ніяк ці ризики не знижує», − коментує директор казначейства Альфа-Банку УкраїнаВолодимир Лотоцький.

Він вважає, що збільшення частки ОВДП в активах банку − це досить ризикована справа. Особливо зараз, коли не виключені процеси реструктуризації або списання заборгованості за державними боргами.

«Прив’язка до ОВДП є не зовсім коректною. Ми розуміємо, що ОВДП допомагають закривати дефіцит бюджету. І пов’язувати цей процес з комерційними банками неправильно. Особливо, коли банки повинні починати стимулювати реальний сектор економіки», − підтверджує екс-член Ради НБУ Василь Горбаль.

автор: , джерело: Forbes



загрузка...

Читайте також

Коментарі