Україна ратифікувала Протокол про реєстри викидів та переносу забруднювачів

Україна ратифікувала Протокол про реєстри викидів та переносу забруднювачів

Відповідний законопроект № 0078 3 лютого 2016 р. підтримали 233 народні депутати ВРУ.

Метою законопроекту є ратифікація протоколу для створення єдиної уніфікованої електронної системи доступу до інформації про дозволи, звіти, матеріали перевірок у сфері охорони навколишнього середовища для органів влади і громадськості з метою надання доступу кожного громадянина до такої інформації та підвищення ефективності електронного управління в сфері охорони навколишнього середовища.

Підкреслюється, що система буде включати дозволи, звіти, матеріали перевірок у сфері охорони навколишнього середовища і дозволить подавати документи на отримання дозволів в електронній формі, а також дозволить оперувати комплексом системної інформації для прийняття екологічно значущих рішень. При наявності системи РВПЗ місцеві або регіональні органи управління можуть оцінити стан місцевого навколишнього середовища і використовувати РВПЗ як один з джерел даних для оцінки ризиків, які існують для здоров’я населення і довкілля, зменшення рівнів забруднення. РВПЗ дозволить заручитися широкою громадською підтримкою в реалізації державної екологічної політики.

Для чого потрібні РВПЗ?

Протокол про РВПЗ є першим юридично обов’язковим міжнародним документом про реєстри викидів та переносів забруднювачів. Очікується, що завдяки створенню доступних для громадськості загальнонаціональних реєстрів та введення для підприємств вимог про надання регулярних звітів про свої викиди та переноси конкретних забруднювачів, Протокол стимулюватиме зниження рівнів забруднення, і відповідно сприятиме сталому розвитку.

Із преамбули Протоколу вбачається, що РВПЗ є ефективним інструментом для сприяння покращенню екологічних показників, оскільки підвищують підзвітність підприємств. Він також забезпечує легкий доступ громадськості до якісної інформації про викиди забруднюючих речовин у районах проживання громад, чи переносу забруднювачів на території таких громад. Крім того, не дивлячись на те, що РВПЗ створюються для задоволення потреб громадськості, інформація, поміщена у реєстрах, може використовуватися урядами для виявлення тенденцій, демонстрації прогресу у справі скорочення викидів, контролю за виконанням ряду міжнародних договорів, встановлення пріоритетів і оцінки прогресу, досягнутого шляхом реалізації екологічної політики та програм. Завдяки вдосконаленню управління забруднювачами РВПЗ забезпечують значні вигоди і для промисловості. РВПЗ у поєднанні із медичною, екологічною, демографічною, економічною та іншою інформацією може використовуватися з метою поглиблення розуміння потенційних проблем, виявлення «гарячих точок», прийняття попереджуючих заходів, та заходів із пом’якшення негативного впливу та встановлення пріоритетів в сфері раціонального використання природних ресурсів.

Історія Протоколу РВПЗ

8 жовтня 2009 р. Протокол став міжнародним правом, обов’язковим для його Сторін. Перша зустріч Сторін Протоколу проходила 20-22 квітня 2010 р. у Женеві (Швейцарія), друга зустріч відбувалася 3-4 липня 2014 р. у м. Маастріхт (Нідерланди).

Протокол спрямований на «покращення доступу громадськості до інформації через створення цілісних національних реєстрів викидів та переносу забруднювачів (РВПЗ). РВПЗ – це інвентаризація забруднення від промислових об’єктів та інших джерел.

Усі країни члени ООН можуть приєднатися до Протоколу, включаючи і ті, які не ратифікували Оргуську конвенцію і ті, які не є членами Європейської економічної комісії. Хоча період для підписання Протоколу закінчився 31 грудня 2003 р., Протокол відкритий для приєднання держав.

Протокол про реєстри викидів та перенос забруднювачів був прийнятий на надзвичайній зустрічі Сторін Оргуської конвенції 21 травня 2003 р. Зустріч відбулася в рамках П’ятої міністерської конференції «Довкілля для Європи» у Києві 21-23 травня 2003 р. У Києві Протокол підписали тридцять шість держав та ЄC.

Станом на 31 грудня 2003 р. 36 держав підписали Протокол: Вірменія, Австрія, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Болгарія, Хорватія, Кіпр, Чехія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Грузія, Німеччина, Греція, Угорщина, Ірландія, Італія, Латвія, Литва, Люксембург, Нідерланди, Норвегія, Польща, Португалія, Молдова, Румунія, Сербія і Чорногорія, Словенія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Таджикистан, Македонія, Україна, Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії. Станом на 7 січня 2016 р. Протокол ратифікувало 32 держави та Європейський Союз.

МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) діяла на випередження і вже протягом 8 років розробляє та вдосконалює згідно останніх тенденцій ГІС технологій електронну систему екологічної інформації для Львівської, Київської та Закарпатської областей. Пілотна модель, яку пропонує організація, пішла значно далі, аніж передбачений Протоколом про РВПЗ формат і включає такі категорії інформації:

1. Дозволи на використання природних ресурсів та на викиди у довкілля.

2. Звіти про фактичні об’єми використання природних ресурсів, викиди та інші види негативного впливу на довкілля від підприємств, інституцій та організацій (викиди у повітря, скиди у воду, відходи і т. і.)

3. Дані моніторингу за фізичними та хімічними екологічними показниками (концентрації забруднювачів в об’єктах довкілля, рівні шуму та вібрації).

4. Документи оцінки впливу на довкілля (ОВД).

5. Інформація про екологічні податки.

Оскільки ця система охоплює більше категорій, аніж передбачено Протоколом про РВПЗ, ми назвали цю систему «РВПЗ+». Запровадження такої системи на національному рівні кардинально покращить доступ до екологічної інформації для громадськості, створить ґрунтовну інформаційну базу для органів влади, що значно покращить якість прийняття екологічно важливих рішень і виведе Україну на позиції провідних європейських держав в сенсі забезпечення демократичних принципів прозорості та доступу до інформації.



загрузка...

Читайте також

Коментарі