Чому міністри покидають команду Яценюка

Чому міністри покидають команду Яценюка

Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, міністр аграрної політикиОлексій Павленко, міністр інформаційної політики Юрій Стець, міністр охорони здоров’я Олександр Квіташвілі, а тепер − і міністр економічного розвитку і торгівліАйварас Абромавічус заявили про готовність залишити уряд Арсенія Яценюка.

Пояснюючи своє рішення про відставку, Абромавічус заявив, що не може бути ефективним керівником в умовах тотального блокування його роботи замість обіцяної 14 місяців тому всебічної підтримки реформ і свободи дій, у тому числі в кадрових питаннях. «Ми − з технократичних людей, які йшли в уряд, думали, що все буде по-іншому», − сказав він. І прямо заявив, що втручання в роботу Мінекономіки здійснював перший заступник голови парламентської фракції «Блок Петра Порошенка» Ігор Кононенко, який лобіював призначення лояльного до себе менеджменту в деякі держкомпанії, зокрема − «Укрхімтрансаміак».

«Деякі з нових доброзичливців – гірші за старих», − констатував Абрамовічус.Кононенко відповів на цю заяву побажанням «не перекладати з хворої голови на здорову» − на його думку, таким чином глава МЕРТ шукає зовнішніх винуватців у невдачах роботи його відомства. На відміну від інших напів-збіглих колег, Абрамовічус не планує затримуватися на посту і просить парламент проголосувати за його відставку вже завтра.

Звільнення міністра економіки відбулося за півтора тижні до широкого звіту уряду про виконану за рік роботу. Текст цього документа − у форматі 18 барвистих, алемалоінформативних піар-слайдів − було розміщено на сайті уряду 2 лютого. Днем раніше звіт Кабміну − але у вигляді розгорнутого аналізу роботи на більш ніж 200 сторінках − отримали народні депутати. У тому числі з цим документом пов’язано те, що команда Яценюка зменшується на очах. «Відставки українських міністрів пов’язані і зі звітом Кабміну, який планується через два тижні, і зі стосунками всередині правлячої команди», − упевнений політолог Кость Бондаренко.

Forbes, який також має в своєму розпорядженні повну версію документа, уважно вивчив звіт уряду Арсенія Яценюка в пошуках причин для масового звільнення міністрів.

Стартова база

Звіт уряду починається з розлогого опису кризового стану, в якому Кабмін «прийняв» країну. Макроекономічна дестабілізація і падіння виробництва та експорту були посилені протекціоністськими заходами з боку Російської федерації і падінням цін на сировинні товари.

«У цих умовах Уряд разом з НБУ впровадили рішучі заходи щодо стабілізації економічної ситуації в країні шляхом проведення жорсткої фінансової політики», − йдеться у звіті.

Серед таких заходів – запровадження додаткового імпортного мита, здійснення фіскальної консолідації, підвищення облікової ставки НБУ, посилення адміністративних заходів на валютному ринку, які відбувалися «в умовах очищення банківської системи від проблемних банків».

Єгор Перелигін, директор фінансового департаменту Unison Bank, зазначає, що довіру до банківської системи не можна вважати відновленою ні з боку бізнесу, ні з боку населення. «Цей факт ілюструє високий ступінь «доларизації», перекоси і лихоманку валютного ринку, і постійні збої в монетарній політиці (які походять від турбулентної інфляції)», − каже він, підкреслюючи, що з фінансовою стабільністю в Україні дуже багато проблем, оскільки їх джерело − у фундаментальних площинах економіки, політики і поведінкових рухів.

Андрій Оністрат, екс-власник банку «Національний кредит», оцінює заходи Кабміну і НБУ як половинчасті, дорікаючи регуляторові у вибірковому підході до учасників системи. «У нас закриття банків відбувається, як зміна погоди − кожні кілька днів. Я б залишив нерезидентів і парочку муніципальних банків», − коментує він.

«Якщо говорити про очищення банківської системи, то, звичайно, деякі перемоги є − виведення злісних порушників і схемних організацій з ринку, реорганізація самого НБУ як головного регуляторного органу, розробка нової стратегії розвитку фінансового сектору. Але це − заслуги самого НБУ. Та й ці заслуги підриваються збоями в монетарній політиці», − підкреслює Перелигін.

У результаті рішучих дій команди Яценюка, випливає зі звіту, у другій половині року було «досягнуто макроекономічної стабілізації, покращилися споживчі та підприємницькі настрої в суспільстві». У 4-му кварталі 2015 року очікується зростання ВВП у розрахунку до попереднього кварталу на 0,2%, а за підсумком 2015-го − падіння ВВП сповільниться до 10,4% порівняно з 17,2% у першому кварталі.

За оцінками Мінекономрозвитку, понад 40% негативного впливу на динаміку ВВП забезпечено ситуацією в Донецькій і Луганській областях. Не будь війни, падіння ВВП за підсумками 2015 року становило б 5,9%. Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна», уточнює, що за зменшення темпів падіння уряду варто «дякувати» статистиці. «Скорочення темпів падіння на 7 в.п. − це результат того, що починаючи з серпня зрівнялася статистична база. Щодо зростання − поки що сигналів немає, буде близько нуля. Ну яке зростання, якщо ціни на метали падають, а внутрішніх джерел на горизонті немає? Доходи так собі, та й інвестори не поспішають», − каже він.

При цьому Боярчук згоден, що в першу чергу ефект окупації Донбасу − території з основними промисловими потужностями − погіршив макропоказники на тлі падіння ресурсних цін.

Собі в заслугу Кабмін ставить загасання інфляційної хвилі − з 60,9% у квітні 2015-го до 43,3% за підсумками року. Також в уряді помітили приплив іноземних інвестицій і зростання довіри інвесторів

Зовнішній спостерігач тут також може посперечатися з урядом. «Ми залишилися зі старим Податковим кодексом, а значить − зі старими проблемами і з відсутністю перспективи розвитку підприємництва. Очікувати буму підприємницької активності явно не варто. Фактично вся країна залишилася в податковому болоті ще мінімум на рік. При цьому я не знаю про активність Мінфіну в розробці прийнятної і для держави, і для бізнесу концепції податкової реформи з метою впровадження її в 2017 році», − журиться Герман Таслицький, керуючий партнер ЮК «Правозахист Україна».

У свою чергу, Тарас Козак, координатор групи «Податковий кодекс» Громадської платформи «Нова Країна», конкретизує основні претензії до роботи уряду в частині змін податкової системи − кулуарність, непублічність, профанація обговорення готового законопроекту і небажання конструктивно спілкуватися з опонентами. «Перемогою» ті нововведення, які було прийнято минулого року, вважати не можна», − констатує він.

Секторальні успіхи

Депутатська версія звіту уряду займає 161 сторінку. До звіту додається інформація про реалізацію плану заходів щодо виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів та Стратегії сталого розвитку «Україна-2020» в 2015 році та перелік законопроектів, які знаходяться на розгляді Верховної Ради, які спрямовані на виконання цієї Програми − в цілому 113 штук.

Cам звіт складається з 10 розділів, кожен із яких присвячений окремому напрямку діяльності.

В оборонній політиці до своїх успіхів Кабмін відносить підвищення в 2015 році видатків на оборону і безпеку порівняно з 2014 роком у 1,5 рази (на 32,1 млрд гривень) − за оперативними даними, вони фактично склали 95,8 млрд гривень. На ці гроші «було закуплено нову техніку, розроблено нові її зразки, система майнового забезпечення солдатів була наближена до стандартів НАТО».

Проекту «Стіна» у звіті прямо не згадано, але є дані про те, що за 2015 рік були обладнані протитанкові рови протяжністю 230 км, металевий загороджувальний паркан − 72 км, рокадна дорога − 115 км. Статус учасника бойових дій отримали 156 082 чоловік.

Успіхи в політиці державного управління − впровадження практики найму чиновників шляхом відкритого кадрового конкурсу (зокрема, в НАБУ), написано кілька програм регіонального розвитку, перерозподілені з державного бюджету кілька статей доходів на користь регіональних бюджетів, серед іншого − шляхом введення нового акцизного податку з кінцевих продажів. Серед досягнень − передання частини повноважень, зокрема, щодо реєстрації майна та видачу дозволів на будівництво на місця, а також дерегуляція.

У боротьбі з корупцією, якій присвячено окремий розділ, Кабмін виділяє створення НАБУ (його члени ще не призначені), створення електронного реєстру декларацій (ще не працює), створення Агентства з виявлення і розшуку активів, отриманих корупційним шляхом, а також − судову реформу та реформу правоохоронної системи.

Нова економічна політика складається з реформування податкової системи, в тому числі − скорочення кількості податків з 22 до 11 і введення мораторію на перевірки бізнесу; введення податку на дорогі авто і квартири, і жорсткість умов для роботи «єдинників». Також було прийнято рішення щодо зменшення портових зборів і закрито низку міжнародних торговельних суперечок у СОТ − зокрема, з Австралією щодо тютюнових виробів.

У частині управління державною власністю створено робочу групу з питань реформування системи управління державним сектором економіки, затверджено перелік із 14 державних підприємств, що підлягають перетворенню на державні акціонерні товариства, і графіки його проведення. До держбюджету в 2015 році надійшло 3 млрд 9 млн 706 тис. гривень дивідендів та 776,067 млн гривень чистого прибутку, перерахованих господарськими товариствами, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави. Рівень збитковості державних підприємств у 2015 році зменшився до 16 млрд гривень, проти чистого збитку в 2014 році на рівні 117 млрд гривень.

У рамках нової продовольчої політики розроблено Єдину стратегію розвитку сільського господарства до 2020 року (Forbes писав про цей документ), збільшено мінімальний термін оренди сільгоспземель до 7 років, спрощено умови ведення бізнесу в аграрному секторі − скасовано 56 дозвільних документів і процедур. Сільське господарство, нагадують автори документа, забезпечує понад 38% експортного потенціалу держави. Позитивне сальдо зовнішньоторговельної діяльності в АПК становить $11,1 млрд

Для забезпечення енергетичної незалежності Кабмін розпочав реформування єдиної газотранспортної системи України, реорганізацію НАК «Нафтогазу України» відповідно до третього енергетичного пакету ЄС, і забезпечив ефективність корпоративного управління завдяки зміні керівників підприємств з системи НАКу.

У вугільній галузі переглянуто перелік вугледобувних підприємств, що підлягають приватизації, і до продажу готується 5 об’єктів ДП «Львіввугілля» та ДП «Волиньвугілля», а для оптимізації державних витрат на вугільну галузь підготовлено зміни в порядок ліквідації вугледобувних підприємств (ліквідація так званої третьої групи шахт), які дозволять пришвидшити здійснення заходів з підготовки вугледобувних підприємств до ліквідації на 12 місяців і заощадити не менше 200 млн грн.

Незважаючи на суцільні успіхи, зафіксовані у звіті, Кость Бондаренко впевнений – у більшості міністрів немає шансів залишитися в наступному Кабміні. «Вони себе ніяк не зарекомендували в нинішньому уряді. Їм набагато простіше піти, голосно грюкнувши дверима, ніж піти в небуття», − каже він.

На його думку, найближчим часом можна чекати концентрації «збитих льотчиків» навколо команди Міхеїла Саакашвілі. «Зараз створюється така собі Григоришина-Саакашвілівська команда, до якої увійдуть всі скривджені і незадоволені Порошенком. Це буде не опозиція, а такий фронт, який буде і вступати в співпрацю, і критикувати», − каже він.



загрузка...

Читайте також

Коментарі