Депутати пропонують обмежити максимально можливу частку російської продукції в ефірі українських телеканалів 30 відсотками часу. Втім, більшість медіахолдингів проти.

Український телепростір лихоманить у передчутті змін. Незабаром російська (та створена у кооперації з російськими телевиробниками) продукція у денний час, можливо, заповнюватиме не більше 30 відсотків ефіру телеканалів. Такі зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення» у лютому вже в другому читанні планує розглянути Верховна Рада. У першому читанні відповідний законопроект підтримав 231 депутат.

Російський медіапродукт — неєвропейський?

Якщо зміни будуть прийняті, в період часу між 7 та 23 годиною передачі європейського (зокрема й українського) виробництва, а також виробництва США та Канади становитимуть не менше 70 відсотків загального тижневого ефіру українських телеканалів (крім супутникового мовлення). Окрему квоту буде встановлено і для української телепродукції — не менше 50 відсотків загального тижневого обсягу мовлення телеканалів.

Примітно, що квота на програми європейського виробництва в законі закладена і сьогодні й є навіть вищою — 80 відсотків. Але в законі не уточнюється, які саме країни вважати європейськими. Тому під норму підпадав і російський контент.

У разі ж внесення змін європейськими країнами вважатимуться лише ті, що ратифікували Європейську конвенцію про транскордонне мовлення. А позаяк Росія цього не зробила, її контент європейським бути перестане. Більш того, в документі прямо зазначено, що передачею європейського чи українського виробництва не може вважатися контент, створений на замовлення або за участі юридичних осіб-резидентів «держави-агресора». А саме такою Росія була визнана українським парламентом.

Співавторка закону, народна депутатка з фракції партії «Блок Петра Порошенка» Вікторія Сюмар переконана, що російський медіапродукт не можна вважати європейським іще й тому, що він містить пропаганду. «Телекомпанії та їхні лобісти захищають дешеве російське «мило» з бізнес-міркувань, не бачачи важливіших речей. Для мене цей закон — лише приведення законодавства до реальності», — заявила депутатка у розмові з DW.

Боротьба між медіагігантами

Великі гравці на телеринку вже обмінялися жорсткими заявами щодо законопроекту. 25 січня громадська організація «Українська телевізійна академія» (УТА) направила до Верховної Ради звернення, в якому закликала відхилити зміни до закону. Автори звернення переконують депутатів, що використання російського продукту на телевізійному ринку вже й так було суттєво обмежене — законом щодо захисту інформаційного телерадіопростору України. А запровадження квот стимулюватиме розвиток не національного телевиробництва, а європейського.

На підтримку квот натомість виступила група «1+1 медіа». «УТА стала прикриттям для лобіювання інтересів певних учасників експертної ради, чий бізнес, пов’язаний з виробництвом продукту в чи для Росії», — йдеться у заяві прес-служби медіа групи, яка відмовилася від підтримки проектів УТА та закликала інших учасників ринку підтримати зміни до закону.

За словами керівника інтернет-проекту «МедіаБізнес» Ярослави Наумової, за УТА стоїть галузеве об’єднання українських телеканалів та медійних агенств — «Індустріальний телевізійний комітет». На підтримку ж законопроекту, за її даними, окрім групи «1+1 медіа», поки ніхто з телеканалів не висловився. «Як би не критикували втручання держави в «творчі справи», часто саме жорсткі норми, а не саморегуляція, підганяють до рішучих кроків», — вважає Наумова. Вона нагадує, що після ухвалення закону про захист інформаційного телерадіопростору України на медіаринку теж було багато нарікань, але телеканали були змушені активізувати власне виробництво.

Через залежність від російської продукції український телевізійний ринок не розвивається, вважає виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. Відповідно, він не діє як нормальний бізнес, куди могли би зайти, наприклад, закордонні інвестори. Отже, цю ситуацію треба змінювати. «Це боляче, але потрібно розвиватись і будувати свій незалежний ринок», — переконана Романюк.

Квоти — не панацея

З тим, що питання засилля російського продукту в українському інформаційному просторі треба вирішувати, погоджується і виконавчий директор громадської організації «Телекритика» Діана Дуцик. Її організація підтримує зміни до закону. Однак, експертка нагадує, що коли держава із міркувань безпеки впроваджує той чи інший контент, то поряд із заборонами має створювати також і систему стимулів для українського виробника. «Квотування — один із способів. — каже Дуцик. — Інше питання, що все треба робити розумно. І якщо виникла така дискусія між ключовими холдингами, то очевидно, що тепер потрібно публічно, із залученням громадськості проговорити ці зміни».

Станіслав Шумлянський — директор інтернет-радіо «Молоде радіо», форматом якого є саме україномовна музика, — взагалі вважає запровадження квот хибним шляхом. Він говорить про необхідність державної підтримки україномовної медіапродукції та усвідомлення державою своєї ролі «ефективного розпорядника телевізійних та радіочастот, які є власністю усього суспільства, а не просто наглядача за мовниками, які є «орендарями» частот». На його думку, Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зобов’язана дбати про те, щоб у медіапросторі були представлені різні суспільні групи та інтереси. «У держави є всі важелі реального, а не удаваного впливу на ситуацію, щоб телерадіопростір ставав цікавішим і різноманітнішим — але вона не хоче реальних змін, бо це зачепить фінансові інтереси великих гаманців із медіахолдингів», — підсумовує Шумлянський.

Автор Дмитро Губенко, джерело: dw.com



загрузка...

Читайте також

Коментарі